Справа №638/490/22
Провадження № 2/638/3243/22
09 листопада 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії», приватний нотаріус Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Сазонова О.М., приватний виконавець виконавчого округу м. Харкова Кудряшов Д.В., ПАТ «Сбербанк Росії», в якому просить: визнати виконавчий напис за реєстровим №9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №4249-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. таким, що не підлягає виконанню; зобов'язати приватного виконавця Кудряшова Д.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження №67535867, яке відкрито відносно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису за реєстровим № 9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №424-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, який вчинений Сазоновою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
В обґрунтуванні позовної заяви вказує, що 15 грудня 2011 року між ним та ЗАТ “Дочірній банк Сбербанк Росії” правонаступником якого є «Сбербанк Росії» було укладено кредитний договір №4249-ФО/2011/103, відповідно до умов якого банк надав суму грошових коштів в тимчасове користування поворотності, строковості, платності. 28 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено виконавчий напис за реєстровим №9879 на кредитний договір №4249-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року у якому зазначається, що новим кредитором є ТОВ «Вердикт Капітал» та сума заборгованості за вказаним нотаріальним написом, відповідно до кредитного договору №4249-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року становить 30291,65 грн., яка складається з 3% річних за період з 11.12.2020 по 25.08.2021 у сумі 10548,74 грн. та інфляційних збитків за період з 11.12.2020 по 25.08.2021 у сумі 19242,91 грн. На підставі викладеного, позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений всупереч вимог чинного законодавства, а сам: відповідачем не було повідомлено та не надано відповідних документів, які підтверджують перехід до ТОВ «Вердикт Капітал» всіх необхідних прав вимоги за кредитним договором №4249-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року та, як наслідок, виконання всіх суттєвих умов за договором про відступлення прав вимоги. Крім того позивач зазначає, що документи, які були надані приватному нотаріусу не підтверджували безспірність заборгованості.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2022 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2022 року підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував. Крім того, просив позовні вимоги в частині зобов'язання приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження №67535867, яке відкрито відносно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису за реєстровим № 9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №424-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, який вчинений Сазоновою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу залишити без розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлений.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. в судове засідання не з'явилась, про дату, час ті місце повідомлялась.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Харкова Кудряшов Д.В. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся.
Представник ПАТ «Сбербанк Росії» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до копії виконавчого напису №9879 від 28 вересня 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено виконавчий напис №9879, в якому вона пропонує стягнути на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість, що виникла за кредитним договором №4249-ФО/2011/103 від 15.12.2011, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладено між ЗАТ «Дочірній банк Свербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ “Сбербанк Росии” (правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал») та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ «Дочірній банк Свербанк Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк Росии» за вказаним кредитним договором є ТОВ «Грифон Капітал» на підставі договору б/н про відступлення прав вимоги від 27.03.2014 року, яке уступило отриманні права та обов'язки ТОВ «Профіт Капітал» на підставі договору №25122019-ГК/ПК про відступлення прав вимоги від 25 грудня 2019 року, яке уступило отриманні права та обов'язки ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору №11-12/20 про відступлення прав вимоги від 11.12.2020 року.
Відповідно до вказаного виконавчого напису, стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача проводиться за період з 11.12.2020 по 25.08.2021 року. Сума заборгованості за кредитним договором № 4249-ФО/2011/103 від 15.12.2011 становить 30291,65 грн., з яких: 3% річних за період з 11.12.2020 по 25.08.2021 у розмірі 10548,74 грн.; інфляційні збитки за період з 11.12.2020 по 25.08.2021 в сумі 19242,91 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників, 16 листопада 2021 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. було відкрито виконавче провадження №67535867 за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Созоновою О.М.
Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, що регулюються нормами Закону України «Про нотаріат».
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Так, згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили 22.02.2017 року, а тому п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та у постанові від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що при вчиненні виконавчого напису представником відповідача не було надано нотаріусу доказів безспірності заборгованості, за наявності якої можливо було б вчинити виконавчий напис.
Відповідачем та приватним нотаріусом не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували існування безспірної заборгованості, а також надсилання позивачу відповідної вимоги про сплату боргу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис №9879 від 28 вересня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №4249-ФО/2011/103 від 15.12.2011 у розмірі 30291,65 грн. з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а тому наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження №67535867, яке відкрито відносно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису за реєстровим № 9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №424-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, який вчинений Сазоновою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, суд зазначає наступне.
09 листопада 2022 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов'язання приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження №67535867, яке відкрито відносно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису за реєстровим № 9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №424-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, який вчинений Сазоновою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині зобов'язання приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження №67535867, яке відкрито відносно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису за реєстровим № 9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №424-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, який вчинений Сазоновою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії», приватний нотаріус Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис за реєстровим №9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №4249-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь Держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Позовні вимоги в частині зобов'язання приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича винести постанову про закінчення виконавчого провадження №67535867, яке відкрито відносно ОСОБА_1 , на підставі виконавчого напису за реєстровим № 9879 від 28 вересня 2021 року на кредитний договір №424-ФО/2011/103 від 15 грудня 2011 року, який вчинений Сазоновою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - залишити без розгляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 69799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз 5-Б).
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна (адреса: АДРЕСА_2 ).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В'ячеславович (адреса: м. Харків, вул. Університетська 33, оф. 7).
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Сбербанк Росії» (ЄДРПОУ 25959784, адреса: м. Київ, вул. Володимирська 46).
Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2022 року.
Суддя Л.М. Рибальченко