Справа №638/16568/21
Провадження № 2/638/403/22
10 листопада 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.
за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” до ОСОБА_1 про стягнення вартості теплової енергії,
встановив:
КП “Харківські теплові мережі” звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість спожитої теплової енергії по об'єднаному особовому рахунку за період з 01.11.2019 по 30.04.2021 у розмірі 60783,43 грн., інфляційні витрати у розмірі 4109,67 грн., 3% річних у розмірі 2122,76 грн., пеню за договором у розмірі 2122,76 грн. та судовий збір у розмірі 2270 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачу на праві власності належить нежитлові приміщення першого поверху №№ 2-1-:2-4 в літ. А-16, загальною площею 59,6 кв.м по АДРЕСА_1 та на підставі рішення суду від 11.08.2008 нежитлові приміщення першого поверху №49-1-:-49-5 в житловому будинку літ. А-12 загальною площею 67,3 кв.м в м. Харкові з централізованою системою теплопостачання. Також відповідачу належить відповідно договору купівлі-продажу від 22.03.2018 нежитлове приміщення першого поверху №21-1-:-216 в літ. “А-5” загальною площею 49,1 кв.м розташовані по АДРЕСА_2 . Відповідач на підставі укладеного договору з підприємством договору купівлі-продажу теплової енергії №11768 від 01.03.2008, користується тепловою енергією, яку подає у нежитлові та житлові приміщення, а в цілому в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП “Харківські теплові мережі”. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення, що складені представниками позивача та житлово-експлуатаційної організації. У зв'язку з тим, що приміщення відповідача не обладнані пристроями обліку теплової енергії, розрахунок спожитої теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 24494 з урахуванням теплового навантаження. За період користування тепловою енергією з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2021 року відповідачем спожито теплової енергії на суму 60783,43 грн. За кожен розрахунковий період відповідачу направлялися платіжні вимоги-доручення про сплату за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені. У зв'язку з несвоєчасною сплатою позивач також просить стягнути 3% річних, інфляційні витрати та пеню.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачу на праві власності належить нежитлові приміщення першого поверху №№ 2-1-:2-4 в літ. А-16, загальною площею 59,6 кв.м по АДРЕСА_1 та на підставі рішення суду від 11.08.2008 нежитлові приміщення першого поверху №49-1-:-49-5 в житловому будинку літ. А-12 загальною площею 67,3 кв.м в м. Харкові з централізованою системою теплопостачання. Також відповідачу належить відповідно договору купівлі-продажу від 22.03.2018 нежитлове приміщення першого поверху №21-1-:-216 в літ. “А-5” загальною площею 49,1 кв.м розташовані по АДРЕСА_2 Відповідач користується тепловою енергією, яку подає у нежитлові приміщення, а в цілому в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі».
01 квітня 2008 року між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 11768.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, КП «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги.
Обов'язок сплатити вартість теплової енергії законодавець пов'язує не за видом пристроїв, які використовують теплову енергію, а за фактом її споживання.
Якщо у нежитлових приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію.
З придбанням у власність нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку у відповідача, як їх власника, виник обов'язок брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна (житлового будинку). Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов'язком його співвласників з метою дотримання, зокрема, санітарних норм.
Предметом спору і об'єктом цивільно-правових відносин є надання у належне відповідачу приміщення теплової енергії, яка була фактично отримана споживачем .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач теплової енергії фізична особа, яка використовує теплову енергію. Теплова енергія товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі продажу. Система централізованого теплопостачання сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача. Теплоносій рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках.
Належні відповідачу нежитлові приміщення, знаходиться у житловому будинку та відповідно мають загальну систему опалення з житловим будинком. Теплові мережі житлового будинку (у тому числі трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплоспоживання.
Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією від 03 жовтня 2007 року № 1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
За правилами п. 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової приналежності ( відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами.
Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення в житловому будинку № 173/17697 від 10.04.2018, № 173/20214 від 25.10.2018, №173/21451 від 10.04.2019, № 173/21453 від 10.04.2019, №173/20219 від 30.10.2018, №173/25935 від 09.04.2020, № 173/23209 від 16.11.2019 року, № 173/25933 від 09.04.2020, №173/23210 від 16.11.2019 року, № 173/26894 від 05.11.2020, № 173/26895 від 05.11.2020, № 173/28795 від 12.04.2021, №173/28794 від 12.04.2021, № 172/115876 від 12.04.2021, які складені представниками позивача та представниками житлово-експлуатаційної організації.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за використання теплової енергії за період з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 60783,43 грн.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням позивачем умов договору №11768 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій води від 01 березня 2008 року суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3019,39 грн.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із простроченням відповідачем сплати послуг за споживчу теплову енергію позивачем нараховано інфляційні витрати у розмірі 4109,67 грн. та 3% річних у розмірі 2122,76 грн.
Враховуючи, що відповідач належним чином зобов'язання щодо оплати послуг за споживчу теплову енергію не виконував, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованості у розмірі 60783,43 грн. за період з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2021 року, інфляційні витрати в сумі 4109,67 грн., 3% річних в сумі 2122,76 грн. та пеню за договором у розмірі 3019,39 грн.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість використаної теплової енергії по об'єднаному особовому рахунку за період з 01 листопада 2019 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 60783 (шістдесят тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 3% річних в сумі 2122 (дві тисячі двадцять дві) грн. 76 коп. та інфляційні витрати в сумі 4109 (чотири тисячі дев'ять) 67 грн. та пеню за договором у розмірі 3019 (три тисячі дев'ятнадцять) грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (ЄДРПОУ 31557119, адреса: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2022 року.
Суддя Л.М. Рибальченко