про повернення позовної заяви
м. Вінниця
11 листопада 2022 р. Справа № 120/4298/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення
про: визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам статтей 160-161 КАС України, а саме:
- у позовній заяві не зазначено номерів засобів зв'язку та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача;
- позивачем не вказано в позовній заяві повне найменування (для юридичних осіб) відповідача Управління соціального захисту населення. Окрім того, не вказано ідентифікаційні коди відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також не зазначено номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідачів;
- в мотивувальній частині позову позивач посилається на "Тульчинську районну державну адміністрацію Управління соціального захисту населення" та заявлені до неї вимоги, однак відповідачем, як вже зазначено, визначено Управління соціального захисту населення;
- у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача;
- позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає "у злісному та неналежному невиконанні своїх обов'язків яка призвела до порушення мого права що змусило мене звернутися до суду", однак не конкретизує, які саме обов'язки є предметом оскарження;
- позивач вказує, що йому не виплачено додаткову пенсію та щомісячну державну адресну допомогу, однак жодних доказів в підтвердження викладеної позиції (відмови у виплаті тощо) - суду не надано;
- додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил;
- відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску;
- закцентовано увагу, що позивачем зазначено, що він проживає: "Португалія Portugal Rua.Vilarinho n0115 Peroselo 4560-750 Penafiel", однак позов подано безпосередньо до суду. За таких обставин виникають сумніви щодо подачі та підписання позову саме позивачем. Відтак, слід надати докази на підтвердження подачі та підписання позову саме позивачем;
- до матеріалів позовної заяви не долучено жодного доказу сплати судового збору. Не надано також документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою суду від 14.06.2021 позовну заяву повернуто у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 скасовано, справу направлено на продовження розгляду.
06.10.2022 з Верховного суду до Вінницького окружного адміністративного надійшли матеріали адміністративної справи №120/4298/21-а.
Ухвалою вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний термін з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, що перелічені у ухвалі від 11.05.2021, а також надати до суду оригінал позовної заяви з додатками до неї та відповідною кількістю екземплярів для відповідача.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивачем подано до суду заяву де зазначено, що вимоги ухвали суду від 06.10.2022 "варто задовольнити та надати два примірники позовної заяви та заяви про заяви про звільнення від сплати судового збору".
Дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про повернення такої позивачу з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В силу вимог ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Отже, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника. При цьому, якщо позов подається представником, то інформація про представника повинна бути зазначена у позовній заяві згідно ч. 6 ст. 160 КАС України, а також до позовної заяви мають бути надані належні докази на підтвердження повноважень такого представника.
Як зазначено у ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), який надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення відповідної особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
Так, судом встановлено, що дана позовна заява, а також заява від 04.11.2022 підписана від імені ОСОБА_1 , тобто вважається поданою особисто. Втім, ознайомившись із підписом позивача на такій позовній заяві суд доходить висновку, що такий підпис вочевидь не є його особистим підписом, позаяк не відповідає тому зразку підпису, який перевірено та посвідчено державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Тимчик Н.Ф. у довіреності від 31 січня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи та подана до суду позивачем до заяви (а.с. 17-18)
Дана невідповідність підпису позивача є очевидною та не потребує будь-яких спеціальних знань, з огляду на що суд доходить до переконання про те, що така позовна заява від імені позивача підписана іншою особою, відомості про яку в позовній заяві відсутні.
В той же час суд враховує те, що вчинений на позовній заяві підпис візуально є ідентичним підпису представника ОСОБА_1 - Аврамича Андрія Станіславовича, на ім'я якого, власне, і була видана нотаріально посвідчена довіреність від 31.01.2020, фотокопія якої наявна в позовних матеріалах. Про те, що такий підпис є підписом саме ОСОБА_2 свідчать його інші заяви, подані до суду та відомості про які наявні у Комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».
Дійсно, виходячи зі змісту копії довіреності від 31.01.2020 року, Аврамич А.С. наділений повноваженнями та правом підписання і подання від імені ОСОБА_1 позовних заяв та інших документів. При цьому, під підписом зазначається саме та особа, яка здійснює власноручний підпис.
Крім того, реалізувати таке право у цій справі дана особа могла лише за умови підтвердження своїх повноважень належними документами, якими виходячи зі змісту статті 59 КАС України є оригінал або належним чином посвідчена копія довіреності на представника.
Проте, наявна в позовних матеріалах фотокопія довіреності є незавіреною у встановленому законом порядку, тому не може вважатися тим належним документом, який би підтверджував повноваження представника на підписання позовної заяви.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, оскільки подана до суду позовна заява від імені фізичної особи ОСОБА_1 підписана не нею особисто, а іншою особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку, тому наявні підстави для повернення такої позовної заяви позивачу.
Крім того, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 11.05.2021 та в повній мірі не усунуті недоліки позовної заяви, що відповідно до вимог статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачу.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Окрім того, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права позивача на повторне звернення із цим позовом до суду. Отже, повернення судом позовної заяви в цьому випадку не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано статтею 5 КАС України). А тому позивач має право повторно звернутися до суду як самостійно так і через представника, який, в свою чергу, зобов'язаний підтвердити обсяг своїх повноважень щодо підписання позовної заяви належними доказами.
Керуючись ст.169, 254 КАС України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович