03 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/14196/21 пров. № А/857/9481/22
№А/857/9484/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року, ухвалене суддею Крутько О.В. у м.Львові о 12:06, повний текст якого складений 23 травня 2022 року, та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, ухвалене суддею Крутько О.В. у м. Львові о 15:14, повний текст якого складений 06 червня 2022 року, у справі №380/14196/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2012" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
27 серпня 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2012" звернувся до суду з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17820/13-01-07-01 від 20.07.2021 та податкове повідомлення-рішення №17822/13-01-07-01 від 20.07.2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року адміністративний позов задоволено.
19 травня 2022 року представник позивача звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат з покликанням на те, що про понесення витрат на професійну правову допомогу було заявлено 12 травня 2022 року до завершення дебатів у справі. Водночас надано докази понесення позивачем заявлених витрат, з яких слідує, що розмір заявлених до стягнення на користь позивача витрат становить 21200,00 грн
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року заяву представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на корить Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУД-2012” 19100,00 грн витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями суду, відповідач оскаржив їх в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувані рішення ухвалені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційних скаргах. Просить скасувати рішення та додаткове рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову та заяви про розподіл судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головне управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу від 26.03.2021 № 1116-ПІІ провело планову виїзну документальну перевірку ТОВ “УКРБУД-2012” (ЄДРПОУ 38375555), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 12.08.2015 по 31.12.2020.
За результатами перевірки складено акт від 11.06.2021 № 12617/13-01-07-01/38375555.
Документальною плановою виїзною перевіркою ТзОВ “Укрбуд-2012” встановлено:
-порушення підприємством п.5, п.6, п.7, п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7416952,00 грн, в тому числі: за 2-й квартал 2017 року на суму 63253,00 грн, за 3-й квартал 2017 року на суму 351647,00 грн, за 4-й квартал 2017 року на суму 63253,00 грн за 2019 рік на суму 1477910,00 грн, за 1-й квартал 2020 року на суму 2624584,00 грн, за 2-й квартал 2020 року на суму 2721011,00 грн;
-порушення підприємством п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4391276,00 грн, в тому числі: за липень 2017 року на суму 268035,00 грн; за серпень 2017 року на суму 227845,00 грн; за вересень 2017 року на суму 29417,00 грн; за жовтень 2017 року на суму 39598,00 грн; за грудень 2017 року на суму 80309,00 грн; за вересень 2019 року на суму 506580,82 грн; за листопад 2019 року на суму 169609,00 грн; за лютий 2020 року на суму 704605,70 грн; за березень 2020 року на суму 854330,00 грн; за травень 2020 року на суму 4508,10 грн; за червень 2020 року на суму 1506438,00 грн
Зміст вищевказаних порушень згідно акту перевірки №12617/13-01-07-01/38375555 від 11.06.2021 полягає у завищенні ТзОВ “УКРБУД-2012” показників витрат у період з 01.04.2017 по 31.12.2020 на загальну суму 41205288,00 грн та у завищенні ТзОВ “УКРБУД-2012” показника податкового кредиту у період з 01.04.2017 по 31.12.2020 на загальну суму 8241058,00 грн, що обґрунтовується відсутністю господарських операцій позивача з ТОВ “АСТБУД” та ТОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП”.
На підставі акта перевірки від 11.06.2021 № 12617/13-01-07-01/38375555 Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято:
-податкове повідомлення-рішення № 17820/13-01-07-01 від 20.07.2021 форми “Р”, яким ТзОВ “УКРБУД-2012”, яким визначено грошове зобов'язання у зв'язку з заниженням податку на прибуток на загальну суму 7934791,25 грн, з них 7 416952 грн сума податкового зобов'язання та 517839,25 грн - сума штрафних санкцій;
-податкове повідомлення-рішення № 17822/13-01 07-01 від 20.07.2021 форми “Р”, яким ТзОВ “УКРБУД-2012” визначено грошове зобов'язання у зв'язку з заниженням податку на додану вартість на загальну суму 5 489 095 грн, з них 4391276 грн сума податкового зобов'язання та 1097819 грн - сума штрафних санкцій.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 17820/13-01-07-01 від 20.07.2021 (форми “Р”) та № 17822/13-01 07-01 від 20.07.2021 (форми “Р”) протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абз. 1 п.44.1 ст. 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз.2 п.44.1 ст. 44 ПК України).
Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановленихрозділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України).
За визначенням, наведеним у пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 ст.198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно ізстаттею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом №996-ХIV.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
В розумінні статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства
Згідно із положеннями ч.ч. 1, 2, 3 ст.9 вказаного Закону бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити встановлені обов'язкові реквізити.
Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).
В розумінні п.2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV, яка кореспондує п. 2.4 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як наслідок, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.
Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які містять дві обов'язкові ознаки: вони мають містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
З наведених законодавчих положень випливає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Разом з тим, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Необгрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.
Якщо певна господарська операція не відбулась чи відбулась не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків в податковому обліку.
З'ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, не зважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.
За висновками акту перевірки зазначені операції ТОВ “АСТБУД” та ТОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” із ТОВ “УКРБУД-2012” не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ “АСТБУД” та ТОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу контрагентів, в тому числі ТОВ “УКРБУД-2012”. Господарські операції між ТОВ “АСТБУД” та ТОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” та ТОВ “УКРБУД-2012” фактично не здійснювались, тому первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), які видані ТОВ “АСТБУД” та ТОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” не є підставою для бухгалтерського обліку, оскільки не фіксують факт здійснення господарських операцій.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.90 КАС України).
Судом першої інстанції встановлено що ТОВ “УКРБУД-2012” зареєстроване як юридична особа 22.10.2012 з присвоєнням ідентифікаційного коду 38375555. Підприємство взяте на облік як платник податків, є платником податку на прибуток, податку на додану вартість. Серед напрямків господарської діяльності за КВЕД є, зокрема, організація будівництва будівель (основний), підготовчі роботи на будівельному майданчику, електромонтажні роботи, будівництво житлових і нежитлових будівель.
ТОВ “АСТБУД” зареєстроване як юридична особа 05.04.2019 з присвоєнням ідентифікаційного коду 42934295, серед видів діяльності за КВЕД є “інші спеціалізовані будівельні роботи”, “організація будівництва будівель”. ТОВ “АСТБУД” видано ліцензію №38-Л від 10.07.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на ведення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками.
ТОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” зареєстроване як юридична особа (41135466), з 30.01.2018 змінило назву на ТОВ "ЕМСІС", державна реєстрація - 08.02.2017. Основний вид діяльності 41.10 “організація будівництва будівель”. Дата реєстрації платником ПДВ - 01.12.2012 ТзОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” видано ліцензію на провадження господарської діяльності із будівництва об'єктів № 9-Л від 01.03.2017.
10.06.2019 ТОВ “Істрейт” в інтересах якого на підставі договору доручення №434/26/10 ДПП від 26.10.2018 та довіреності №4342610 від 26.10.2018 діє ТОВ “Рітейл-Девелопмент” (Замовник) та ТОВ “УКРБУД-2012” (Підрядник) уклали договір генерального підряду №10-06/7 на організацію та здійснення будівництва нерухомого майна. 10.06.2019 ТОВ “Істрейт” в інтересах якого на підставі договору доручення №454/25/02 ДПП від 25.02.2019 та довіреності №4542502 від 25.02.2019 діє ТОВ “Рітейл-Девелопмент” (Замовник) та ТОВ “УКРБУД-2012” (Підрядник) уклали договір генерального підряду №10-06/12 на організацію та здійснення будівництва нерухомого майна. 01.08.2019 ТОВ “Ріал Істейт” в інтересах якого на підставі договору доручення №12-1332/1012 від 10.12.2018 та довіреності №86 від 10.12.2018 діє ТОВ “Рітейл-Девелопмент” (Замовник) та ТОВ “УКРБУД-2012” (Підрядник) уклали договір генерального підряду №01-08/4 на організацію та здійснення будівництва нерухомого майна.
ТОВ “УКРБУД-2012” уклало з ТОВ “АСТБУД” договір підряду № 01/08-1 від 01.08.2019, відповідно до якого ТОВ “УКРБУД-2012 (Замовник) доручає ТзОВ “АСТБУД” (Підряднику) виконати власними, а при необхідності залученими силами підрядні роботи на об'єктах Замовника, вказаних у додатку до даного договору, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати та здати Підряднику підрядні роботи на об'єктах Замовника. Підрядник зобов'язався виконати з матеріалів Замовника передбачені цим договором та додатками до нього роботи в об'ємі та строки, передбачені цим договором. Сторони уклали додатки до вказаного договору № 1 від 01.08.2019, № 2 від 05.08.2019, № 3 від 03.08.2019, №4 від 03.08.2019, якими узгоджено перелік робіт, які підлягають виконанню підрядником, строки виконання замовлення, вартість виконаних робіт. Виконання робіт за цим договором підтверджується актами приймання виконаних робіт за об'єкті: магазин “COMFY” (м.Запоріжжя), магазин “COMFY” (м. Кам'янське), магазин “COMFY” (м. Переяслав-Хмельницький); магазин “COMFY” (м. Харків). Вартість виконаних будівельних робіт та витрати підтверджені довідками про вартість виконаних будівельних робіт, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників замовника та підрядника. Сторони оформили перелік об'ємів на виконані роботи за серпень 2019 р. та склали акти приймання-передачі матеріалів. Копії вказаних доказів долучені до матеріалів справи.
ТОВ “УКРБУД-2012” уклало з ТОВ “АСТБУД” договір №03/08-1 від 03.08.2019, відповідно до якого ТОВ “УКРБУД-2012” (Замовник) доручає ТОВ “АСТБУД” (Підряднику) виконати власними силами комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті, розташованому за адресою: м. Рівне, вул. Відінська,39-А, а Підрядник зобов'язується виконати і здати Підряднику роботи на об'єкті Замовника. Виконання робіт за цим договором підтверджується актами приймання виконаних робіт. Вартість виконаних будівельних робіт та витрати підтверджені довідками про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2020 р., які підписані та скріплені печатками уповноважених представників замовника та підрядника. Сторони склали акти приймання-передачі матеріалів. Проведення оплати виконаних робіт підтверджено платіжним дорученням № 628 від 21.05.2020. Копії вказаних доказів долучені до матеріалів справи.
ТзОВ “УКРБУД-2012 уклало з ТзОВ ВЕСТ ТОРГ ГРУП” договір підряду № 03/03-1 від 03.03.2017, за умовами якого ТзОВ “УКРБУД-2012 (Замовник) доручає ТзОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” (Підрядник) виконати власними, а при необхідності залученими силами підрядні роботи на об'єктах замовника, вказаних у додатках до договору, а Підрядник зобов'язується виконати і здати Замовнику підрядні роботи на об'єктах Замовника. Додатками до договору підряду № 03/03-1 від 03.03.2017 - додаток № 6 від 04.04.2017, додаток № 7 від 04.04.2017. додаток № 8 від 04.05.2017, додаток № 9 від 04.05.2017, додаток № 10 від 02.06.2017, додаток № 11 від 04.07.2017, додаток № 12 від 05.07.2017, додаток № 13 від 18.07.2017, додаток № 14 від 01.08.2017, додаток № 15 від 25.08.2017, сторони договору ТзОВ “УКРБУД-2012” та ТзОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” погодили об'єкти виконання робіт, строк виконання таких робіт та їх вартість. Виконання робіт за цим договором підтверджується актами приймання виконаних робіт на об'єктах Замовника. Вартість виконаних будівельних робіт та витрати підтверджені довідками про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2020 р., які підписані та скріплені печатками уповноважених представників замовника та підрядника. Сторони склали перелік об'ємів виконаних робіт.
ТОВ “УКРБУД-2012” уклало з ТОВ “АСТБУД” уклало договір №17/06-1 від 17.06.2019, відповідно до якого ТОВ “УКРБУД-2012” (Замовник) доручає ТОВ “АСТБУД” (Підряднику) виконати власними силами комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті, розташованому за адресою: Львівська область, Мостиський район, село Гостинцеве, вул. Львівська, земельна ділянка кадастровий номер 4622481200:13:019:0211, а Підрядник зобов'язується виконати і здати Підряднику роботи на об'єкті Замовника, та договір №17/06-2 від 17.06.2019, відповідно до якого ТОВ “УКРБУД-2012” (Замовник) доручає ТОВ “АСТБУД” (Підряднику) виконати власними силами комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті, розташованому за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вул. Ковельська,74, а Підрядник зобов'язується виконати і здати Підряднику роботи на об'єкті Замовника. Відповідно до умов цих договорів ТзОВ “АСТБУД” та ТОВ “УКРБУД 2012” оформлено наступні акти приймання виконаних будівельних робіт: за вересень 2019 р., замовник - ТОВ “УКРБУД-2012”, підрядник - ТОВ “АСТБУД”, договір - 17/06-1 від 17.06.2020 р.. №17/06-2 від 17.06.2020 року: найменування будівництва та його адреса: будівництво об'єкта за місцем розташування: Львівська область, Мостиський район. с.Гостинцеве, вул.Львівська. Волинська область. м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська,74; за жовтень 2019 р., січень-лютий 2020 р. на суму 9730338 грн.; замовник - ТОВ “Укрбуд-2012”; підрядник - ТОВ “АСТБУД”; договори - №17/06-1 від 17.06.2019, №17/06-2 від 17.06.2019 р.: найменування будівництва та його адреса: будівництво об'єкта на земельній ділянці, місце розташування: Львівська область, Мостиський район, с.Гостинцеве, вул.Львівська; та Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська, 74; за квітень 2020 р., замовник - ТОВ “УКРБУД-2012”, підрядник - ТОВ “Астбуд”, договір №17/06-1 від 17.06.2020; найменування будівництва та його адреса: будівництво об'єкта на земельній ділянці кадастровий номер 4622481200:13:019:0211, місце розташування: Львівська область, Мостиський район, с. Гостинцеве, вул. Львівська; Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019, січень 2020, лютий 2020, квітень 2020 (КБ-2в) підрядник виконав роботи з будівництва об'єкта на земельній ділянці кадастровий номер 4622481200:13:019:0211, місце розташування: Львівська область, село Гостинцеве, вул. Львівська, земельна ділянка кадастровий номер 4622481200:13:019:0211. Сторони також підписали акти приймання-передачі, відповідно до яких ТОВ “УКРБУД-2012” передав ТОВ “АСТБУД” матеріально-технічні ресурси для виконання будівельно-монтажних робіт за договором підряду №17/06-1 від 17.06.2019. Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019, січень 2020, лютий 2020 (КБ-2в) підрядник виконав роботи з будівництва об'єкта на земельній ділянці кадастровий номер 0710200000:01:003:4043, місце розташування: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вул. Ковельська,74. Сторони також підписали акти приймання-передачі, відповідно до яких ТОВ “УКРБУД-2012” передав ТОВ “АСТБУД” матеріально-технічні ресурси для виконання будівельно-монтажних робіт за договором підряду №17/06-2 від 17.06.2019. Проведення оплати за виконані роботи підтверджується матеріалами справи.
За фактом отримання оплати ТОВ “АСТБУД” та ТзОВ “ВЕСТ ТОРГ ГРУП” склало податкові накладні. Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними, отриманими від ТОВ “АСТБУД” та ТзОВ ВЕСТ ТОРГ ГРУП” зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ “УКРБУД-2012” включило до складу податкового кредиту.
Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції враховано висновки суду, викладені Львівським окружним адміністративним судом у рішенні від 09.03.2021 у справі № 380/7237/20, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року. Суд зауважив, що предметом дослідження у справі були договірні відносини між ТОВ “УКРБУД-2012” та ТОВ “АСТБУД” та придбання виконаних робіт ТзОВ “УКРБУД - 2012” у ТОВ “АСТБУД” за період жовтень 2019, січень-лютий 2020 року. Первинні документи за вказаний період були досліджені судом та встановлено, що показники податкової звітності позивача у зазначений період сформовані на підставі первинних документів, що підтверджують реальні зміни в майновому стані учасників господарських відносин, а реальні результати господарських операцій використано позивачем у його господарській діяльності з метою отримання прибутку. Судовим рішенням у справі № 380/7237/20 було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 0006000509 від 07.08.2020, яким ТОВ “УКРБУД-2012” було визначено податкове зобов'язання у взаємовідносинах з ТОВ “АСТБУД”.
Крім того, судом першої інстанції враховано виновок судово-економічної експертизи №55 від 13.10.2021, складений експертом Бурдьо Іриною Михайлівною на підставі проведеного дослідження первинних документів, згідно якого висновки акту №12617/13-01-07-01/38375555 від 11.06.2021 “Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ “УКРБУД - 2012” (код за ЄДРПОУ 38375555) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 12.08.2015 по 31.12.2020 року” щодо заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 7416952,00 грн та щодо заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 4391276,00 грн поданими на дослідження документами не підтверджуються.
Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Слід зазначити, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом першої інстанції принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, суд апеляційної інстанції не погоджується із врахуванням судом першої інстанції висновку експерта за результатами проведення дослідження як самодостатнього доказу та вважає обгрунтованими доводи скаржника щодо ненадання судом оцінки доказам у справі в розрізі доводів контролюючого органу щодо наявності можливості у контрагенів здійснювати спірні роботи з огляду на відсутність матеріально-технічної бази та трудових ресурсів. Водночас, суд першої інстанції врахував докази, що не були представлені позивачем у процесі перевірки та погодився із доводами позивача про те, що реальність господарських операцій ТОВ «УКРБУД-2012» з його контрагентами ТзОВ «Астбуд», ТзОВ «Вест Торг Груп» підтверджується поданими позивачем доказами.
Слід зазначити, що висновок експерта має доказове значення за наявності існування певних передумов. Суд апеляційної інстанції наголошує, що висновок експерта було складено за наслідками експертного дослідження на замовлення позивача у справі на підставі самостійно наданих документів та в межах самостійно визначених питань. Жодного судового рішення про призначення судово-економічної експертизи у даній справі не ухвалювалось. Висновок експерта, який в даному випадку містить зазначення саме про дослідження поданих підприємством документів експерту, а не тих, що надавались контролюючому органу, не є особливим доказом у даній справі і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів у сукупності з встановленими обставинами справи та поряд з іншими доказами.
Так, до висновку про господарські операції на об'єктах: магазин “COMFY” (м.Запоріжжя), магазин “COMFY” (м. Кам'янське), магазин “COMFY” (м. Переяслав- Хмельницький); магазин “COMFY” (м. Харків), м. Рівне, вул. Відінська,39-А, Львівська область, Мостиський район, село Гостинцеве, вул. Львівська, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вул. Ковельська,74, суд першої інстанції прийшов, указуючи на наявність договору підряду з ТзОВ “Астбуд” №01/08-1 від 01.08.2019, №17/06-1 від 17.06.2019, №03/08-1 від 03.08.2019, №17/06-2 від 17.06.2019, №03/08-1 від 03.08.2019 та додатків від 01.08.2019, № 2 від 05.08.2019, № 3 від 03.08.2019, № 4 від 03.08.2019, актів приймання виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання-передачі матеріалів, податкових накладних, платіжного доручення.
Також, до висновку про господарські операції, суд першої інстанції прийшов, указуючи на наявність договору підряду з ТзОВ “Вест Торг Груп” № 03/03-1 від 03.03.2017, №17/06-1 від 17.06.2019 та додатків № 6 від 04.04.2017, додаток № 7 від 04.04.2017, додаток № 8 від 04.05.2017, додаток № 9 від 04.05.2017, додаток № 10 від 02.06.2017, додаток № 11 від 04.07.2017, додаток № 12 від 05.07.2017, додаток № 13 від 18.07.2017, додаток № 14 від 01.08.2017, додаток № 15 від 25.08.2017, актів приймання виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання-передачі матеріалів, податкових накладних, платіжних доручень.
Так, обґрунтовуючи оскаржуване судове рішення, Львівський окружний адміністративний суд, обмежився виключно викладенням хронології подій, що передували перевірці та лише вказав на правильність дій позивача без їх оцінки в сукупності з доводами контролюючого органу, зокрема по наступних позиціях.
З матеріалів справи слідує, що ТзОВ “Укрбуд-2012” було укладено з ТзОВ “Астбуд” ряд договорів - підряду: №01/08-1 від 01.08.2019, №17/06-1 від 17.06.2019, №03/08-1 від 03.08.2019, №17/06-2 від 17.06.2019, №03/08-1 від 03.08.2019 про виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єктах, які не перебувають у власності та оренді Позивача.
Крім того, у матеріалах справи відсутні первинні документи, які передбачені основними умовами вищевказаних договорів - підряду, а саме:
- додаток №1 до договорів: № 01/08-1 від 01.08.2019, №03/08-1 від 03.08.2019, який передбачений у п.1.4 договору та є невід'ємною його частиною;
- проекти виконання монтажних робіт, передбачені п.3.1 у договорах - підряду: №01/08-1 від 01.08.2019, №03/08-1 від 03.08.2019.
Також ТзОВ “Укрбуд-2012” було укладено з ТзОВ “Вест Тоорг Груп” ряд договорів - підряду: № 03/03-1 від 03.03.2017, №17/06-1 від 17.06.2019 про виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єктах, які не перебувають у власності та оренді Позивача.
Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні первинні документи, які передбачені основними умовами вищевказаних договорів - підряду, а саме:
- додаток до договорів, що стосується матеріалів замовника № 03/03-1 від 03.03.2017, №17/06-1 від 17.06.2019, який передбачений у п.1.2 договору та є невід'ємною його частиною;
- додатки до договорів, що стосується об'ємів та характеру робіт, передбачені п.1.4 у договорах - підряду: № 03/03-1 від 03.03.2017, №17/06-1 від 17.06.2019.
Позивачем на розгляд суду було долучено договори генерального підряду, укладені з ТзОВ “Рітейл Деволепмент”. Так, у відповідності до п. 6.1.11 долучених Позивачем Договорів підрядник - ТзОВ “Укрбуд-2012” зобов'язаний забезпечувати повне, якісне та своєчасне ведення виконавчої документації, передбаченої діючими нормативно-правовими актами України, державними стандартами, нормами, забезпечувати ведення журналу виконання робіт за формою передбаченою ДБН, по окремих спорудах і фіксувати у ньому дати початку та закінчення основних видів робіт, забезпечувати складання актів на приховані роботи, проведені випробування матеріалів і перевірки якості робіт.
У відповідності до п.7.9 Договорів генерального-підряду, підрядник веде журнал виконання робіт, у якому відображається увесь хід виконання робіт, а також усі факти та обставини, що пов'язані з виконанням робіт і мають значення у взаємовідносинах сторін. Щомісячно замовник перевіряє та своїм підписом підтверджує записи у цьому журналі.
Окрім того, згідно п.16 Договорів додатки №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11 є невід'ємною частиною останніх.
Однак згадані документи: журнали, додатки, проекти позивачем контролюючому органу не надавались.
Таким чином, суд першої інстанції не дослідивши усіх первинних документів, дійшов до передчасного висновку, що всі представлені позивачем документи (договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення) відповідають вимогам, встановленим Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У постанові від 18.03.2021 по справі № 822/2562/16 Верховний Суд наголошував, що визначальним для вирішення даної категорії справ є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Натомість в даному випадку судом не досліджено усі первинні документи на їх відповідність як закону, так і змісту в контексті підтвердження і розкриття ними суті, внутрішньої сторони господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.
Також, дефектність первинних бухгалтерських документів форм акту КБ-2в та довідки КБ-3 вимогам наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002, яким затверджувались форми первинної документації у будівництві судом першої інстанції спростовано скасуванням 04.12.2009 такого наказу та відповідності таких документів ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», де зазначено про необхідність їх складання у випадку виконання робіт, що фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів.
Однак поза увагою суду першої інстанції залишились обставини, що вимогами укладених договорів між ТзОВ «Астбуд» та ТзОВ «УКРБУД-2012» (4.1 «порядок здавання-приймання виконаних робіт» встановлено обов'язковість складання первинних документів форми КБ-2в та КБ-3 при взаєморозрахунках за виконані будівельні роботи між замовником та виконавцем робіт.
Водночас реальність господарських операцій ТзОВ «УКРБУД-2012» з ТзОВ «Вест Торг Груп» згідно висновків суду першої інстанції підтверджено тільки наявністю первинних бухгалтерських документів (договорів, актів приймання, довідок). Жодних фактичних обставин по справі щодо об'єктів будівництва, строків, об'ємів та характеру робіт, матеріалів замовника судом не встановлено.
Судом першої інстанції не враховано доводів та доказів відповідача щодо відсутності матеріально-технічних можливостей у контрагентів виконати для позивача роботи.
Відповідно до наявної інформації в ІТС «Податковий блок» перевіркою встановлено наступну податкову інформацію по ТОВ «Астбуд», що має суттєве значення для висновків щодо реальності оформлених господарських операцій з придбання товарів/ послуг:
ТОВ «Астбуд» (42934295) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Личаківський район), державна реєстрація - 05.04.2019 р., основний вид діяльності - неспецiалiзована оптова торгiвля.
Відповідно до поданої звітності кількість працівників становить: у серпні 2019 р. - 14 чоловік, у вересні 2019 р. - 11 чоловік, у жовтні 2019 р. - 10 чоловік, у січні 2020 р. - 8 чоловік, у лютому 2020 р. - 8 чоловік, у квітні 2020 р. - 8 чоловік, у травні 2020 р. - 1 людина (7 працівників звільнені 05.05.2020року).
Згідно фінансового звіту станом на 01.01.2019 року та 31.05.2020 року балансова вартість основних засобів становить 0 грн.
Згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт, сумарна кількість витрат трудо робітників становить:
- вересень 2019 р. - 9611,7 люд./год. (в т.ч. робітників-будівельників - 8421,94 люд./ год, робітників, що обслуговують машини - 1189,76люд./год.);
- жовтень 2019 р. - 15 742,06 люд./год. (в т.ч. робітників-будівельників - 10 583,16 люд./год, робітників, що обслуговують машини - 5 158,9 люд./год.);
- січень 2020 р. - 21 541,77 люд./год. (в т.ч. робітників-будівельників - 15 391,08 люд./ год, робітників, що обслуговують машини - 6 150,69 люд./год.);
- лютий 2020 р. - 52 534 люд./год. (в т.ч. робітників-будівельників - 48 027,82 люд./ год, робітників, що обслуговують машини - 4 506,18 люд./год.).
- квітень 2020 р. - 26781,96 люд./год. (в т.ч. робітників-будівельників - 23857,75 люд./ год, робітників, що обслуговують машини - 2924,21 люд./год.);
- травень 2020 р. - 46676,82 люд./год. (в т.ч. робітників-будівельників - 42765,34 люд./ год, робітників, що обслуговують машини - 3911,48 люд./год.);
Норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40 - годинному робочому тижні на одну людину становить:
- серпень 2019 року - 167 годин, вересень 2019 року-168 годин, жовтень 2019 року -176 годин, січень 2020 року-176 годин, лютий 2020 року-160 годин, квітень 2020 року-. 176 годин, травень 2020 року- 151 годину.
Надурочні ж роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України).
Таким чином, при восьмигодинному робочому дні для виконання даного обсягу робіт необхідна наступна кількість працівників: у вересні 2019 року - 57 чоловік, у жовтні 2019 року - 89 чоловік, у січні 2020 року - 122 чоловік, у лютому 2020 року - 328 чоловік, у квітні 2020 року - 152 чоловік, у травні 2020 року - 309 чоловік.
Однак, відповідно до поданої звітності ТзОВ «Астбуд» чисельність працівників ТОВ «Астбуд» становила: у серпні 2019 року - 14 чоловік, у вересні 2019 року - 11 чоловік, у жовтні 2019 року - 10 чоловік, у січні 2020 року - 8 чоловік, у лютому 2020 року - 8 чоловік, у квітні 2020 року - 8 чоловік, у травні 2020 року - 1 людина (7 працівників звільнені 05.05.2020), що є недостатньою кількістю для проведення даних робіт.
ТОВ «ВЕСТ ТОРГ ГРУП» (41135466) з 30.01.2018 змінило назву на ТОВ "ЕМСІС" перейшло на облік з ГУ ДПС у Львівській області (Пустомитівський район) в ГУ ДПС у Запорізькій обл.(Шевченківський р-н м.Запоріжжя.), змінивши назву, адресу, засновника та керівника, основний вид діяльності - 41.10-органiзацiя будiвництва будiвель.
Відповідно до поданої звітності ТзОВ «Вест Торг Груп» кількість працівників становить: у квітні 2017 року - 8 чоловік, у травні 2017 року - 19 чоловік, у червні-жовтні 2017 року - 18 чоловік.
Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ2в), при виконанні робіт також були задіяні транспортні засоби (машини та механізми): автогрейдери, вантажні автомобілі, бульдозери, екскаватори, машини свердлильні електричні, крани на автомобільному ходу, віброущільнювачі, навантажувачі одноковшеві тощо.
Однак у ТзОВ «Астбуд» , ТзОВ «Вест Торг Груп» встановлено відсутність власних основних заcобів, послуг з оренди відповідних транспортних засобів (машин та механізмів) в обсягах, необхідних для здійснення даного виду робіт, а також залучення до робіт третіх (сторонніх) осіб.
Крім того, в переліку об'ємів виконаних робіт за серпень, вересень 2019 року по об'єктах будівництва магазин «COMFY» задіяні вантажні автомобілі (марки КАМАЗ та Газель) за відсутності на підприємстві основних засобів, оренди спецтехніки, відомостей про обєкти оподаткування, автомобілів, кваліфікованого персоналу для здійснення певних видів робіт(електрики,водії та ін.), що унеможливлює виконання даного виду робіт.
Як зазначено в акті перевірки, відповідно до здійсненого контролюючим органом аналізу поданої звітності та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «Астбуд» протягом серпня-жовтня 2019 року, січня- лютого, квітня -травня 2020 року задекларовано операції з надання послуг (виконання робіт) з широкою номенклатурою ще для значної кількості суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема в серпні 2019 року для 8 СГД на загальну суму 18393000 грн, в т.ч. ПДВ - 3065000 грн, вересні 2019 року для 17 СГД на загальну суму 31533000 грн, в т.ч. ПДВ - 5255500 грн, жовтні 2019 року для 7 СГД на загальну суму 20 044 978,5 грн, в т.ч. ПДВ - 3 340 829,75 грн, у січні 2020 року для 10 СГД на загальну суму 34 010 598 грн, в т.ч. ПДВ - 5 668 433 грн, у лютому 2020 року для 9 СГД на загальну суму 37 557 969,4 грн, в т.ч. ПДВ - 6 259 661,57 грн, у квітні 2020 року для 31 СГД на загальну суму 91 183 014 грн, в т.ч. ПДВ - 15 197 169 грн, у травні 2020 року для 57 СГД на загальну суму 95840000 грн, в т.ч. ПДВ - 15973400 грн.
Також суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими покликання скаржника на те, що згідно пред'явлених документів роботи виконувались на значній території України, для суб'єктів господарювання, котрі перебувають на обліку в різних регіонах.
Відповідно до даних ІС «Податковий блок» та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Астбуд», ТзОВ «Вест Торг Груп» не здійснювало придбання послуг субпідряду, а також залучення до робіт третіх (сторонніх) осіб, що за своєю суттю є неможливим.
У свою чергу, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що протягом квітня 2020 року ТзОВ «Астбуд», ТзОВ «Вест Торг Груп» здійснює придбання ТМЦ, відмінних від реалізованих (наявна підміна товарних позицій), зокрема: яйця курячі, велосипеди двохколісні, кава, чай, йогурти, цукерки, дитячий, жіночий та чоловічий одяг, засоби гігієни та косметика, електронні сигарети та тв. приставки, м'ясо та м'ясопродукти, запчастини, килими, ліжка, крісла, дивани, риба, подушки, столи, шафи, картопля, корми для тварин, посуд, ін. товари широкого асортименту.
Отже, у зв'язку з недостатньою чисельністю працівників, відсутністю придбання матеріалів, які зазначені в актах виконаних робіт (в частині наданих підрядником), відсутністю основних засобів, «здійснення робіт» для значної чисельності суб'єктів господарювання, ТОВ «Астбуд», ТзОВ «Вест Торг Груп» не мало можливості проводити зазначені в актах роботи.
Водночас проведеним аналізом інформаційних систем баз даних ДПС встановлено, що у ТОВ «Астбуд», ТзОВ «Вест Торг Груп» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання чи відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів/робіт (послуг), що в свою чергу унеможливлює здійснення основного виду діяльності підприємства.
З огляду на наявний у нього обсяг матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів тощо суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та цими підприємствами не є реальними.
Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів на спростування висновків контролюючого органу. Натомість, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Львівській області, як суб'єктом владних повноважень, наведено відповідні мотиви прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Наведені обставини в своїй сукупності під час вирішення спірних правовідносин залишилися поза увагою суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2012", заявлених до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №17820/13-01-07-01 від 20.07.2021 та № 17822/13-01-07-01 від 20.07.2021.
Відповідно до пункту 2) частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду першої інстанції зазначається про розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Водночас, додаткове судове рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення, не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним.
Частинами першою та третьою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч.5 цієї статті у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеномустаттею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Слід зазначити, що позивачем заявлено про понесені витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням порядку та строків, визначених ч.7 ст.139 КАС України.
Разом з тим, оскільки за приписами ст.139 КАС України розподіл понесених позивачем судових витрат, до яких статтею 134 КАС України також віднесено витрати на професійну правничу допомогу, можливе за умови задоволення позову позивача, колегія суддів приходить до висновку про скасування додаткового рішення, що в межах апеляційного розгляду даної адміністративної справи є предметом перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, та про відмову в задоволенні заяви представника позивача про стягнення понесення цих витрат за рахунок суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимогст.139 КАС України.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що справу розглянуто в порядку загального позовного провадження.
Статтею 193 КАС України визначено строки розгляду адміністративної справи. За правилами частини першої цієї норми суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Частиною другою цієї статті встановлено тридцятиденнрий строк розгляду справи з дня початку розгляду справи по суті.
Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (ч.ч. 2-4 ст. 173 КАС України).
Провадження у справі відкрито ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року, до судового розгляду суд перейшов ухвалою від 09 лютого 2022 року, що перевищує встановлений законом строк розгляду відповідної категорії справ та не може вважатися розумним. Строк підготовчого провадження судом не продовжувався.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було дотримано вимог ч.2 ст. 193 КАС України, згідно з якими суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня з дня початку розгляду справи по суті. Суд перейшов до розгляду справи по суті з 25 січня 2022 року, а судове рішення ухвалене судом першої інстанції лише 12 травня 2021 року.
Такі порушення процесуального законодавства судом першої інстанції не можуть бути залишені поза увагою суду апеляційної інстанції.
Як це зазначено у практиці ЄСПЛ, судовий розгляд справи повинен відповідати вимозі «розумного строку» в розумінні частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці Суду, зокрема, складності справи та поведінку заявника та відповідних органів. (п.41 рішення ЄСПЛ у справі «Зяя проти Польщі» (заява № 45751/10)).
Оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року Головному управліню ДПС у Львівській області відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі №380/14196/21 та на момент ухвалення судового рішення вказаним скаржником доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі на відповідні реквізити не надано, сума судового збору в розмірі 27240,00 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8, що застосовується за подання до суду процесуальних документів в електронній формі) підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Львівській області.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі №380/14196/21 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2012" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2012" про відкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 27240 (двадцять сім тисяч двісті сорок) грн 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Постанова складена в повному обсязі 11.11.2022.