09 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/18882/21 пров. № А/857/11744/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.,
за участю представника позивача Шмига Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, прийняте суддею Москаль Р.М. у місті Львові, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродрім » до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними,-
встановив:
ТзОВ «Агродрім» (надалі - позивач) 03.11.2021 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2021 №00145690902, котрим на ТзОВ «Агродрім» накладені штрафні санкції в розмірі 500000 гривень.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 позовні вимоги задоволено.
04.07.2022 до суду надійшла заява представника позивача про постановлення додаткового рішення в частині судових витрат, пов'язаних з розглядом справи та стягнення з ГУ ДПС у Львівській області на користь позивача 63000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (том. 2 а.с. 183-184). До заяви представник надав документи на підтвердження понесених витрат, а також докази скерування цієї заяви з додатками на адресу відповідача (том 2 а.с. 185-192).
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області на користь ТзОВ «Агродрім» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 гривень.
Суд виходив з того, що адвокат підготовив процесуальні документи по суті справи (відповідь на відзив, письмові пояснень/міркування), здійснив аналіз та підбір судової практики в аналогічній до цієї категорії судових справах, представник позивача прийняв участь у шести проведених судових засіданнях.
Суд зазначив, що не має застережень до кваліфікації чи якості виконання адвокатом його обов'язків/підготовлених документів як представника. Разом з тим, дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи. Суд врахував, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. На думку суду, покладені на відповідача судові витрати повинні бути співмірними з сумою коштів, що підлягають сплаті в якості судового збору за розгляд цього спору професійним суддею. Таким чином, справедливим буде відшкодування позивачу його судових витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн., - тобто в розмірі, що становить подвійний розмір ставки судового збору за розгляд цієї справи судом.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.05.2018 у справі № 910/8443/17.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16 при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом частин першої - четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значенням справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 в справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 в справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 в справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 в справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналізуючи наведені правові норми, можна зробити висновок, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 в справі № 300/941/19 та від 31.03.2020 в справі № 726/549/19.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу суду надано такі докази:
- договір про надання правничої допомоги №13/21 від 22.01.2021, укладений адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» з ТзОВ «Агродім» про надання правничої допомоги. Відповідно до пункту 1.1 цього Договору Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором комплекс юридичних послуг, зокрема, правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується оплатити надану допомогу та сприяти Адвокатському об'єднанню у виконанні покладених на нього обов'язків. Об'єднання доручає адвокатам об'єднання надавати правничу допомогу Клієнту за цим договором на підставі ордеру. Згідно з пунктом 4.1 цього Договору гонорар адвоката визначається за домовленістю з Клієнтом та фіксується в Додатку до цього Договору;
- додаткову угоду від 21.01.2022 до Договору про надання правничої допомоги №13/21 від 22.01.2021;
- протокол узгодження гонорару №2 від 26.08.2021 (Додаток №2 до Договору №13/21 від 22.01.2021), відповідно до пункту 2 якого Сторони погодили, що вартість однієї години роботи юристів/адвокатів Адвокатського об'єднання над проектами Клієнта становить 1500 грн. з 01.09.2021. Тарифікація відбувається по факту затраченого часу; підтвердженням затраченого часу на роботу над проектом Клієнта є Акти приймання-передачі наданих послуг (пункт 3 протокол узгодження гонорару);
- акти приймання передачі послуг №1/21-4 від 04.11.2021, №22/21-4 від 15.12.2021, №9/22-4 від 28.03.2022, №42/22-4 від 02.06.2022, №50/22-4 від 30.06.2022;
- детальний опис виконаних робіт від 01.07.2022, виконаних на підставі договору про надання правничої допомоги №13/21 від 22.01.2021, а саме:
1) юридичний аналіз акту фактичної перевірки №10993/13-01-09-02/37870455 від 17.05.2021 та відповіді ДПС України за результатами розгляду адміністративної скарги на оскаржуване ППР. Юридичний аналіз індивідуальних податкових консультацій та поточної судової практики з питань отримання ліцензії зберігання палива в паливозаправнику - 4 год, вартістю 6000 грн.;
2) підготовка та направлення адвокатського запиту на адресу ГУ ДПС у Львівській області з метою отримання інформації щодо підстав для проведення фактичної перевірки. Аналіз отриманої відповіді на адвокатський запит 1 год, вартістю 1500 грн.;
3) підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 18.06.2021 №00145690902 (включаючи підготовку та завірення додатків до позовної заяви, з урахуванням кількості сторін у справі) 12 год, вартістю 18 000 грн.;
4) підготовка клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін - 1 год, вартістю 1500 грн.;
5) підготовка реквізитів та інструкцій для Клієнта з питань сплати судового збору. Наручне подання позовної заяви засобами поштового зв'язку - 1 год, вартістю 1500 грн.;
6) підготовка повідомлення на адресу ГУ ДПС у Львівській області про оскарження ППР форми «ПС» від 18.06.2021 №00145690902 в судовому порядку. Наручне подання повідомлення до ГУ ДПС України у Львівській області 1,5 год, вартістю 2250 грн.;
7) юридичний аналіз відзиву ГУ ДПС у Львівській області у справі №380/18882/21 та доказів/документів доданих до відзиву - 1 год, вартістю 1500 грн.;
8) підготовка відповіді на відзив ГУ ДПС у Львівській області у справі №380/18882/21. Юридичний аналіз судової практики з питань підстав проведення фактичної перевірки, а також необхідності отримання ліцензії на зберігання палива в автомобілі паливозаправнику 6,5 год., вартістю 9750 грн.;
9) подання відповіді на відзив наручно до Львівського окружного адміністративного суду через канцелярію суду (на виконання вимог ухвали про відкриття провадження від 08.11.2021) 0,75 год., вартістю 1125 грн.;
10) візит в Львівський окружний адміністративний суд 06.12.2021 з метою участі в першому підготовчому судовому засіданні - 0,75 год., вартістю 1125 грн.;
11) підготовка письмових міркувань з питань актуальної судової практики в судовій справі №380/18882/21 - 2,5 год., вартістю 3750 грн.;
12) участь в судовому засіданні 12.05.2022 у справі №380/18882/21, включаючи добирання з офісу до суду та в зворотному напрямку - 1,5 год., вартістю 2250 грн.;
13) підготовка та направлення клопотання про долучення доказів у справі №380/18882/21. Юридичний аналіз доказів, долучених контролюючим органом на підставі клопотання про долучення доказів від 19.05.2022 - 1,5 год., вартістю 2250 грн.;
14) участь з судовому засіданні 14.06.2022 у справі №380/18882/21, включаючи час очікування, добирання з офісу до суду та в зворотному напрямку - 1 год., вартістю 1500 грн.;
15) підготовка додаткових письмових пояснень у справі №380/18882/21 та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №380/18882/21. Комунікація з Клієнтом з питань отримання додаткових доказів та документів 3,5 год, вартістю 5250 грн.;
16) участь в судовому засіданні 23.06.2022 у справі №380/18882/21, включаючи час очікування, добирання з офісу до суду та в зворотному напрямку. Юридичний аналіз останньої актуальної судової практики з питань доцільності отримання ліцензії. Підготовка клопотання про долучення судової практики до матеріалів справи №380/18882/21.Аналіз письмових пояснень контролюючого органу - 1,5 год, вартістю 2250 грн.;
17) участь з судовому засіданні 30.06.2022 у справі №380/18882/21, включаючи час очікування, добирання з офісу до суду та в зворотному напрямку - 1 год., вартістю 1500 грн.
Отже, з вказаних документів встановлено, що позивачу надано послуги адвоката на суму 63000 грн, однак, такі, на думку суду першої інстанції, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними, тому задоволено лише в частині - стягнуто 15000 грн. з відповідача.
Колегія суддів зазначає, що збір доказів для підготовки адміністративного позову, вивчення судової практики, включається до витрат, пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі становить 15000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не всі описані в актах приймання-передачі послуг та детальному описі робіт від 01.07.2022 позиції слід вважати пов'язаними з розглядом цієї судової справи, а саме: юридичний аналіз акту фактичної перевірки №10993/13-01-09-02/37870455 від 17.05.2021 та відповіді ДПС України за результатами розгляду адміністративної скарги на оскаржуване ППР, юридичний аналіз індивідуальних податкових консультацій та поточної судової практики з питань отримання ліцензії зберігання палива в паливозаправнику (4 год, вартістю 6000 грн.); підготовка та направлення адвокатського запиту на адресу ГУ ДПС у Львівській області з метою отримання інформації щодо підстав для проведення фактичної перевірки, аналіз отриманої відповіді на адвокатський запит (1 год, вартістю 1500 грн.); підготовка реквізитів та інструкцій для Клієнта з питань сплати судового збору, наручне подання позовної заяви засобами поштового зв'язку (1 год, вартістю 1500 грн.); підготовка повідомлення на адресу ГУ ДПС у Львівській області про оскарження ППР форми «ПС» від 18.06.2021 №00145690902 в судовому порядку, наручне подання повідомлення до ГУ ДПС України у Львівській області (1,5 год, вартістю 2250 грн.); очікування судового засідання, час добирання з офісу до суду та в зворотному напрямку.
Витрати, пов'язані з процедурою адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення рішення, не пов'язані з розглядом цієї справи судом. А такі послуги як от «наручне подання позовної заяви до суду засобами поштового зв'язку», «відповідь на відзив наручно до Львівського окружного адміністративного суду» взагалі не можна вважати витратами на правничу допомогу.
Колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника про неспівмірність витрат на правову допомогу у конкретній справі, оскільки такі не обґрунтовані та не зазначено, яким розмір гонорару адвокату скаржник вважає співмірним з наданою ним правничою допомогою.
Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі справа №826/841/17.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування додаткового рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 380/18882/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 11.11.2022 року.