Справа № 240/11562/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
11 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 19 травня 2022 року №5179/6/06-30-18-07 про виключення приватного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка з реєстру платників єдиного податку 4 групи; зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області поновити реєстрацію приватного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка як платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік та включити до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ПСП ім. Пархоменка займається вирощуванням сільськогосподарських культур і до 25 травня 2022 року було зареєстроване як платник єдиного податку 4 групи.
Для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи 04 лютого 2022 року позивач направив до ГУ ДПС у Житомирський області (Любарська ДПІ) такі документи:
податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи за 2022 рік з додатком №1 до податкової декларації платника єдиного податку 4 групи - відомості про наявність земельних ділянок, яка отримана відповідачем 04 лютого 2022 року, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний номер документа 9017657995;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2021 рік, який отримано відповідачем 04 лютого 2022 року, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний номер документа 9017657951.
При подачі податкової декларації помилково не було проставлено відмітку напроти слова «загальна».
28 квітня 2022 року позивач подав податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи з позначками «загальна» та «звітна», яку відповідач отримав 28 квітня 2022 року, що підтверджується квитанцією №2, реєстраційний номер 9048849168.
19 травня 2022 року ГУ ДПС у Житомирській області прийняло рішення №5179/6/06-30-18-07 про виключення ПСП ім. Пархоменка з реєстру платників єдиного податку 4 групи.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.
В силу підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Згідно підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України, платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
У відповідності до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Наведеними правовими нормами визначений вичерпний перелік підстав для анулювання статусу платника єдиного податку 4 групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі неподання податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Як установлено судом, ПСП ім. Пархоменка подало звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи, яка зареєстрована податковим органом за № 9017657995 04 лютого 2022 року, що підтверджено квитанцією №2. Оскільки зазначена декларація не містила позначку у графі «загальна», 28 квітня 2022 року позивачем подана декларація аналогічного змісту із відповідною позначко, яка зареєстрована контролюючим органом за №9048849168, що підтверджується квитанцією №. Фактично, зазначені декларації є ідентичними за своїм змістом, тому що всі земельні ділянки, розташовані за місцезнаходженням платника, а тому і звітна, і загальна декларації подаються до одного контролюючого органу - за місцезнаходженням позивача.
Слід зауважити, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 статті 299 ПК України) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункт 291.5 статті 291 ПК України), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України не може бути або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи платником податку були вчинені дії по направленню контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України в межах строку, встановленого цією нормою, однак без зазначення однієї з характеристик такого пакету. Ця помилка виправлена позивачем 28 квітня 2022 року шляхом подання декларації із зазначенням всіх її характеристик.
Тобто, вимоги ПК України виконані позивачем, а відповідач не навів положення ПК України, які б передбачали право контролюючого органу на прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв'язку з несвоєчасним поданням звітності, зазначеної у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 січня 2019 року у справі №814/1394/15.
Також слід зауважити, що наслідки несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статтею 120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених законом розмірах.
Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд, про що неодноразово вказано у постановах Верховного Суду
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17, від 11 лютого 2020 року у справі №0940/2394/18.
З матеріалів справи встановлено, що рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку 4 групи є протиправним.
Інші варіанти правомірної поведінки за обставин, що склалися на момент вчинення оспорюваних дій, окрім, як поновити правовий статус позивача платника єдиного податку 4 групи, у відповідача відсутні.
Тобто, згідно процесуального закону і встановлених фактичних обставин, суд може зобов'язати відповідача вчинити конкретні дії для захисту прав позивача.
Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання оскаржуваного рішення відповідача протиправним та зобов'язання його поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік і включити до реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.