Справа № 240/41715/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
25 жовтня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Лунь Т. С.,
за участю:
представника Державної податкової служби України: Грищенко Оксани Василівни
представника Головного управління ДПС у Житомирській області : Домарацької Вікторії Вікторівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням,відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послались на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційні скарги.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Представники відповідачів вимоги апеляційних скарг підтримали, просили суд їх задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром", з 29.04.2010року знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Житомирській області як платник податків, в тому числі податку на додану вартість.
Рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області №1158/06-30-04-01 від 19.06.2020року була анульована реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" платником податку на додану вартість.Підставою для прийняття вказаного рішення №1158/06-30-04-01 від 19.06.2020 року, Відповідачем-1 ухвалено по причині неподання платником протягом 12 послідовних податкових місяців (травень 2019року - квітень 2020року) податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с.12-13).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків визначено ст.184 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014 (далі - Положення №1130).
Відповідно до п. 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та пп. «г» п. 5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Одночасно, п. 5.5 зазначеного Положення №1130 встановлено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного контролюючого органу.
При цьому, абз. 2 п. 5.5 Положення №1130 передбачено, що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Таким документом, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Відповідно до п. 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області 05.07.2017 було прийнято рішення №81/06-30-12-01 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром", відповідно до підпункту "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року, адміністративний позов було задоволено.
Оскільки, контролюючим органом в особі Державної податкової служби України не були відновлені права позивача як платника податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ, в тому числі щодо відображення реєстраційного ліміту в сумі 17677455,60грн., що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року в адміністративній справі №240/12374/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" задоволено, зобов'язано Державну Податкову службу України поновити в системі електронного адміністрування ПДВ суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме реєстраційний ліміт у сумі 17 677 455 гривень 60 копійок, які обліковувались на дату анулювання реєстрації платника ПДВ та всі показники формули СЕА ПДВ шляхом подання відповідного висновку в порядку статті 43 Податкового кодексу України до Державної казначейської служби України.
Вказане судове рішення набрало законної сили відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 року.
Тобто, суди при розгляді вищезазначеної справи встановили, що поновлення реєстрації платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" мало місце лише 25.09.2019 року та без відновлення всіх складових в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується листом ДПС від 21.11.2019 року, який міститься в матеріалах справи.
Отже, вищенаведене підтверджує, що позивачу, як платника податку на додану вартість, поновлено обов'язок подачі кожного податкового місяця до контролюючому органу декларації з податку на додану вартість лише після 25.09.2019 року, а не як помилково стверджує відповідач з квітня 2019 року.
Тобто, на час ухвалення оскаржуваного рішення не мало місце неподання позивачем як платником податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на 19.06.2020 року, дату повторного анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ТОВ "Землепром" не перебувало у статусі платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та не міг порушити вимогу п.п. "г" п.184.1 ст.184 ПК України
Більш того, колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог підпункту 3 пункту 5.5 розділу V Положення № 1130 таке рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності довідки про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців.
Всупереч вказаним вимогам оскаржуване рішення Відповідача №1158/06-30-04-01 від 19.06.2020 року не містить посилання на відповідну довідку, яка б містила відповідну інформацію та слугувала підставою для прийняття такого рішення.
Більше того, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано такої довідки.
Зазначене свідчить про протиправність оскаржуваного рішення відповідача №1158/06-30-04-01 від 19.06.2020 року, так як воно прийнято за відсутності підстав, передбачених Податковим кодексом України та Положенням № 1130.
Відповідно до вимог п. 2001.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, в тому числі :
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Колегія суддів не заперечує, що приписами п.200-1.8. ст. 200-1 Податкового кодексу України прямо зазначено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Як вже зазначалося вище, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2020року в адміністративній справі №240/12374/19) підтверджено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Землепром" реєстраційного ліміту у сумі 17677 455 гривень 60 копійок, які обліковувались на дату анулювання реєстрації платника ПДВ та підтверджено, що податковий орган не відновив ці дані в системі електронного адміністрування ПДВ.
Відповідно до вимог ст.78 КАС України вказані обставини не підлягають доказуванню в межах даної справи.
Суд враховує, що механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 (надалі - Порядок № 569).
Згідно з пунктом 2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
Пункт 7 цього Порядку № 569 передбачає, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Колегія суддів зазначає, що дійсно правовими нормами Порядку № 569 не врегульовано механізм поновлення такого закритого рахунку платника, рішення про анулювання реєстрації якого скасовано.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо захисту порушеного права особи суд визначає спосіб реального поновлення права такої особи, за захистом якого ця особа звернулася
При врегулюванні даних спірних відносин суд відповідно до вимог ст.7 КАС України суд застосовує аналогію закону.
Оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна податкова служба України, тому останньою не забезпечено автоматичний облік суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування, а саме реєстраційний ліміт в розмірі 17677455,60 грн., з огляду на що суд робить висновок про зобов'язання Відповідача вчинити дії щодо відновлення вказаної суми на електронному рахунку Позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року №805/1147/17-а (К/9901/4537/17).
Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним. Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).
Аналогічно, Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.
Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись своїми коштами є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Державну Податкову службу України поновити в системі електронного адміністрування ПДВ суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Землепром" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ, а саме реєстраційний ліміт у сумі 17 677 455 гривень 60 копійок, які обліковувались на дату анулювання реєстрації платника ПДВ та всі показники формули СЕА ПДВ шляхом подання відповідного висновку в порядку статті 43 Податкового кодексу України до Державної казначейської служби України.
Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянтів щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, з огляду на наступне.
У відповідності до приписів п.184.10 ст.184 Податкового кодексу України контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Більш того, як зазначено в пункті 5.7 розділу V Положення № 1130, протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків (далі - Представник платника). Особа, яка отримує рішення, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідачами жодних доказів щодо дотримання Головним управлінням ДПС у Житомирській області вказаних вимог Податкового кодексу України та Положення № 1130 щодо належного та своєчасного вручення Позивачу примірника оскаржуваного рішення суду не надано.
Колегія суддів критично ставиться до доводів Державної податкової служби України, що за результатами адміністративного оскарження позивачем рішення №1158/06-30-04-01 від 19.06.2020року (скарга від 18.12.2020року) листом від 22.07.2021року платнику було направлено рішення про залишення скарги без розгляду, оскільки копію самого рішення, копію супровідного листа та докази щодо їх вручення платнику відповідачами до матеріалів справи не надано.
Таким чином, з урахуванням положень ст.122 КАС України, відсутність у позивача примірника чи належним чином завіреної копії рішення суб'єкта владних повноважень виключає можливість відліку строку для звернення до суду, так як перешкоджає їх оскарженню.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 07 листопада 2022 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.