Справа № 320/9317/21 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
11 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва Миколи Ігоровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва М.І., в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у строк, визначений ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповіді на депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 від 21.01.2021 №1;
- зобов'язати відповідача у строк, визначений ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», розглянути депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 від 21.01.2021 №1 та надати відповідь.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва М.І. щодо ненадання у строк, визначений ст.13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповіді на депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 від 21.01.2021 №1 та зобов'язано надати відповідь на вказане звернення ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва М.І. суму судового збору у розмірі 908,00 грн та 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу Голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва М.І. задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 змінено, викладено абз.4 резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області (08325, Київська область, Бориспільський район, с.Щасливе, вул.Фестивальна, буд.39, код ЄДРПОУ 04527520) судові витрати і сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.).». В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 залишено без змін.
Позивачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про судові витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи, що судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалено в порядку письмового провадження, згідно з ч.3 ст.252 КАС України питання про ухвалення додаткового рішення також підлягає вирішенню в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково та за наслідками перегляду справи в суді апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Тобто, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 не скасовувалось та не змінювалось рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог по суті, внаслідок чого у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо зміни розподілу судових витрат, понесених позивачем в суді першої інстанції.
Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, а саме стягнуто на користь ОСОБА_1 з голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області Каськіва М.І. суму судового збору у розмірі 908,00 грн та 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 змінено рішення суду першої інстанції виключно в частині суб'єкта, за рахунок бюджетних асигнувань якого підлягають відшкодування понесені позивачем витрати в суді першої інстанції, визначивши, що таким суб'єктом має бути відповідний орган місцевого самоврядування - Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області.
При цьому, оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині зменшення заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, судом апеляційної інстанції вказане питання не переглядалось, що відповідає вимогам ч.1 ст. 308 КАС України.
З наведеного вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями вирішення питання про розподіл витрат, понесених в суді першої інстанції, оскільки позивач не оскаржував рішення суду першої інстанції в цій частині, а саме рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року по суті позовних вимог залишено без змін.
Щодо вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
За нормами п.4 ч.1 ст.322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Вимоги п.1 ч.3 ст.134 КАС України визначають необхідність подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт для здійснення розподілу судових витрат.
З метою підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, до суду подано договір про надання правової допомоги від 14.07.2021 укладений між позивачем та адвокатом Тираном О.В., протокол узгодження послуг від 27.01.2022, в якому наведено перелік наданих позивачу послуг, акт приймання-передачі наданих послуг №9 від 28.01.2022, в якому зазначено перелік наданих послуг, витрачений адвокатом час та загальна вартість наданих послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000109 (а.с.74-79).
У наведених протоколі та акті визначено, що позивачу надані наступні послуги: роз'яснено положення Законів України «Про статус депутатів місцевих рад» та «Про місцеве самоврядування в Україні», підготовлено та складено відзив на апеляційну скаргу Пристоличної сільської ради по справі №320/9317/21. Загальний час наданих послуг становить п'ять годин, а загальна вартість складає 5000,00 грн, із розрахунку 1000,00 грн за годину роботи адвоката.
Факт здійснення оплати за надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підтверджується копією квитанції №7981625 від 21.02.2022 на суму 5000,00 грн (а.с.85).
Частина 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц дійшла висновку, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.
Суд звертає увагу, що відзив позивача на апеляційну скаргу із вимогою щодо стягнення з Пристоличної сільської ради витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн був направлений на адресу Пристоличної сільської ради засобами поштового зв'язку 28.01.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення, поштової накладної №0830105954738 від 28.01.2022 та квитанції про оплату поштових послуг УДППЗ «Укрпошта (а.с.81).
В той же час, жодних заперечень щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, або заяв про зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до суду надано не було.
Наведене виключає повноваження суду на дослідження заявлених до відшкодування судових витрат на предмет їх співмірності у відповідності до ч.5-7 ст.134 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу ч.1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем у даній справі виступає Голова Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, тобто посадова особа органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень), то судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області.
В той же час, беручи до уваги положення ч.3 ст.139 КАС України, враховуючи, що суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, а саме відмовив у задоволенні половини другої позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути депутатське звернення депутата Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 від 21.01.2021 №1, що становить 25% всіх позовних вимог, то стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області підлягають витрати позивача на правничу допомогу, понесені ним в суді апеляційної інстанції в розмірі 3750,00 грн (5000,00 грн * 75%).
Керуючись ст. ст. 139, 252, 325 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області (08325, Київська область, Бориспільський район, с.Щасливе, вул.Фестивальна, 39, код ЄДРПОУ 04527520) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3750,00 грн (три тисячі сімсот п'ятдесят грн 00 коп.).
В іншій частині заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст додаткової постанови складено 11 листопада 2022 року
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
Л.В.Бєлова