Справа № 640/1593/21 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
10 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Глобус» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Компанія Глобус» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 0000060411 та № 000004411.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ТОВ «Компанія Глобус» вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість. За результатами такої перевірки складений акт від 02.09.2020 №28718/26-15-04-17-13 (далі - акт камеральної перевірки).
Згідно тексту цього акта камеральної перевірки такою перевіркою встановлено порушення ТОВ «Компанія Глобус» граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов?язань з податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. А саме за висновком працівника контролюючого органу товариством були порушені граничні строки сплати наступних узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ, визначених:
- контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 26.02.2020 №220200411 (форми «ПС») у сумі 1 011, 20 грн. (по строку сплати 21.05.2020 фактично було сплачено 25.05.2020);
- самим платником згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. № 9137730654 від 16.06.2020 у сумі 902,50 грн. (по строку сплати 30.06.2020 фактично було сплачено 24.07.2020);
- самим платником згідно податкової декларації з ПДВ реєстр. №9109310982 від 18.05.2020 у сумі 118,10 грн. (по строку сплати 01.06.2020 фактично було сплачено 25.06.2020);
- самим платником згідно уточнюючого розрахунку з ПДВ реєстр. №9191155014 від 07.08.2020 у сумі 127 225,90 грн. (по строку сплати 07.08.2020 фактично було сплачено 20.08.2020).
03.09.2020 на підставі акта камеральної перевірки від 02.09.2020 №28718/26-15-04-17-13 ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №0000060411, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» (код « 14010100») у розмірі 129 257,70 грн. всього на строки від 4 до 24 календарних днів, нарахувало позивачу штраф у сумі 12 925,77 грн. (10 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).
Крім того, 03.09.2020 ГУ ДПС у м. Києві з посиланням на рішення ДПС України від 19.08.2020 за №25862/6/99-00-06-02-05-06 та відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за №000004411, яким за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» (код « 14010100») у розмірі 1 011,30 грн. всього 1 календарний день, нарахувало позивачу штраф у сумі 101,13 грн. (10 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).
Як було зазначено ТОВ «Компанія Глобус», останнє отримало зазначені податкові повідомлення-рішення від 03.09.2020 в одному рекомендованому поштовому відправленні № 0410715726207 разом із примірником акта камеральної перевірки від 02.09.2020 № 28718/26-15-04-17-13 в один день.
Не погоджуючись із правомірністю цих податкових повідомлень-рішень ТОВ «Компанія Глобус» подало скаргу до ДПС України, яка своїм рішенням від 16.12.2020 №35425/6/99-00-06-02-05-06 задовольнила скаргу платника частково, а саме - скасувала податкове повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 0000060411 у частині застосованих штрафних санкцій за наслідком відображення в інтегрованій картці платника нарахування оскарженої в судовому порядку суми по податковому повідомленню-рішенню від 23.01.2019 № 0002641404 у розмірі 203,18 грн., а в решті суми застосованого штрафу податкове повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 0000060411, а також скаргу в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 000004411 - залишила без змін.
Крім того, в тексті цього рішення ДПС України від 16.12.2020 «Про результати розгляду скарги» були наведені обставини щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.09.2020 №000004411. Так, за результатами проведеної камеральної перевірки з питання дотримання ТОВ «Компанія Глобус» вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету був складений акт від 25.05.2020 №18928/26-15-04-11-13. На підставі даного акта камеральної перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.05.2020 №0548680411, яким до ТОВ «Компанія Глобус» застосовано штрафні санкції в розмірі 220,13 грн. В подальшому ТОВ «Компанія Глобус» подало до ДПС України скаргу від 08.06.2020 вих. №08/06 (вх. ДПС №22656/6 від 15.06.2020) на вказане податкове повідомлення-рішення від 26.05.2020. За результатами розгляду такої скарги ДПС України було прийняте рішення від 19.08.2020 №25862/6/99-00-06-02-05-06, яким серед іншого скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.05.2020 №0548680411 у частині застосованих штрафних санкцій за наслідком відображення в інтегрованій картці платника нарахування оскарженої в судовому порядку суми податкового повідомлення-рішення від 23.01.2019 №0002641404 у розмірі 119,00 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
03.09.2020 ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та на виконання рішення ДПС України від 19.08.2020 № 25862/6/99-00-06-02-05-06 про результати розгляду скарги, прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 000004411.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 0000060411 та № 000004411 протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що контролюючим органом допущено процедурні порушення при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 03.09.2020 за №0000060411 і №000004411, а тому останні є протиправними та підлягають скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, нормами п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3).
В розумінні норм пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошовим зобов'язанням платника податків» є не лише сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання, а й сума штрафної (фінансової) санкції, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У випадку оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов'язку несе платник. Це встановлено ст. 109 ПК України, відповідно до якої податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 111 ПК України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз наведених норм права свідчить, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку законодавчо покладено на платника податків. А саме за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої в установленому порядку суми грошового зобов'язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.
Надаючи правову оцінку діям контролюючого органу щодо притягнення позивача до відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.09.2020 №0000060411, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 75.1 ПКУ передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Слід вказати що з урахуванням положень ст. 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно із п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Одним із прав платника податків відповідно до п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПКУ, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено також п. 86.7 ст. 86 ПК України. Абзацом першого цього пункту встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Аналіз наведених норм ПК України дає підстави для висновку, що прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, ніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПК України.
Рішення про визначення грошових зобов'язань (в т.ч. у вигляді штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення (абз. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0410715726207, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.09.2020 №0000060411 прийнято контролюючим органом майже одночасно із складенням акта камеральної перевірки від 02.09.2020, тобто з порушенням порядку і строку, передбачених п. 86.7 та 86.8 ст. 86 ПК України, що позбавило позивача права на подання упродовж п'яти робочих днів з дня отримання акта та розгляд заперечень на висновки такого акта.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03.09.2020 №0000060411 про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 12 925,77 грн. є таким, що прийнято передчасно та всупереч встановленого ПК України порядку для прийняття такого виду рішень контролюючого органу, а тому відповідно є протиправним.
Аналогічна правова позиція щодо такого застосування норм п. 86.7 та 86.8 ст. 86 ПК України у подібних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Крім того, колегія суддів враховує те, що відповідно до п. 7 розд. ІІ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, ГУ ДПС у м. Києві за наслідком часткового скасування ДПС України податкового повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 0000060411 мало скласти нове податкове повідомлення-рішення зі зменшеною сумою грошового зобов'язання (штрафних санкцій).
З огляду на вищевикладене та відсутність доказів прийняття ГУ ДПС у м. Києві нового податкового повідомлення-рішення замість оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 03.09.2020 № 0000060411, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування останнього податкового повідомлення-рішення.
Що стосується правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 03.09.2020 №000004411, то колегія суддів зауважує про недоведення відповідачем належними документальними доказами обставин, що свідчать про вчинення ТОВ «Компанія Глобус» податкового порушення, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді штрафу за ст. 126 ПК України, та відповідно про виникнення у ГУ ДПС у м. Києві достатніх правових підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03.09.2020 № 000004411 також є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить
Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2022 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Мельничук В.П.