Справа № 640/18442/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
08 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Мельник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури міста Києва, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури міста Києва, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 97дп-20 від 28.05.2020 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 " у дисциплінарному провадженні № 07-130дс-108дп-20,
- визнати протиправним та скасувати наказ № 986к від 11.06.2020 Прокуратури міста Києва "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду з 28.05.2020.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 подала повідомлення про суттєву зміну в майнову стані у зв'язку із набуттям у власність нерухомого майна - квартири загальною вартістю 443 840 грн. 00 коп. лише 15.07.2019 року, тобто з пропуском встановленого Законом України «Про запобігання корупції» 10-денного строку, в той час, як у власність остання набула житло - 22.11.2018. За вищевказаним фактом, Управлінням захисту економіки у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України за повідомленням Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України складено стосовно ОСОБА_1 протокол № 505 від 01.08.2019 про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією за порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». Водночас, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.10.2019 у справі № 752/16154/19 провадження закрито за відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення. У подальшому, до Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Дана скарга та рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів № 97-дп-20 стало підставою для винесення оскаржуваного наказу № 986к «Про застосування дисциплінарного стягнення». ОСОБА_1 вважає вказаний наказ протиправним, оскільки на думку останньої позивачку протиправно, в порушення вимог ст. 61 Конституції України двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за один і той самий проступок, оскільки після встановлення Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/16154/19 відсутності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, керівником Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України Нуруллаєва І.С. за одним і тим же фактом дисциплінарного проступку, за тими же самими підставами, протиправно повторно складено дисциплінарну скаргу і направлено до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуваний наказ, всупереч вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» прийнято пізніше одного року із дня вчинення проступку, що свідчить про вихід за межі строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Офіс Генерального прокурора та Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 з 24.09.2019.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 , позивач, відповідно до акту прийому-передачі квартири № 330 від 16.10.2018; довідки № 330д від 26.10.2018; додаткового договору № 1 від 18.10.2018 до договору 3540/ВЕ-237 від 12.12.2016 про бронювання квартири для передачі у власність; договору 3540/ВЕ-237 від 12.12.2016 - 22.11.2018 набула у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Загальна вартість квартири, згідно з актом прийому-передачі квартири від 26.10.2018 складає 443 840 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» кінцевим часом подання повідомлення про зміни в майновому стані, без порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобіганню корупції», є 23:59:59 год. 02.12.2018.
15.07.2019 року ОСОБА_1 подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зміни у майновому стані, тобто з пропуском встановленого Законом України «Про запобігання корупції» 10-денного строку
01.08.2019 року Управлінням захисту економіки у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України складено протокол №505 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КупАП, який направлено до Голосіївського районного суд м. Києва.
28.08.2019 року рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №1133дс-19 відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження на підставі скарги керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
15.10.2019 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/16154/19 провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, було закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
29.11.2019 року до Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції від 14.08.2019 №25/2-35876-19 про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
24.01.2020 року рішенням Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів відкрито дисциплінарне провадження стосовно прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_1 .
Рішенням № 97дп-20 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
11.06.2020 року на підставі вищевказаного рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Прокуратурою міста Києва видано оскаржуваний Наказ № 986к «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Вважаючи вищевказаний наказ та рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора протиправними, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, оскаржуване рішення кадрової комісії № 97дп-20 від 28.05.2020 року прийнято із порушенням річного строку для його прийняття, водночас, вимога про визнання протиправним та скасування наказу № 986к від 11.06.2020 року є похідною, тому підлягає задоволенню
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1697-VII).
Відповідно до вимог підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1700-VII) прокурор є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме: отримання доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.
Частиною першою статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог частини другої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
За диспозицією частини другої статті 172-6 КУпАП, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є порушенням вимог фінансового контролю та утворює склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України 13 квітня 2017 року № 111 (далі - Порядок №111) вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, порушення прокурором вимог, заборон та обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» віднесено до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, та вчинення таких дій, відповідно до пункту 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 43 Закону України «Про прокуратуру» зокрема передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, за порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а також за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Частиною першою статті 44 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
Згідно частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Стаття 46 Закону України «Про прокуратуру» регламентує порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги.
Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (ч. 4 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до вимог статті 46 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
Згідно статті 47 Закону України «Про прокуратуру» розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Згідно вимог статті 48 Закону України «Про прокуратуру» відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;
3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;
4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;
5) порядок і строк оскарження рішення.
Відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
1) догана;
2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);
3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідач, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, виходив з того, що допущене позивачем порушення має триваючий характер, у зв'язку з чим останній вважає, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не пропущено.
В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно із ч. 4 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набула нерухоме майна у власність 22.11.2018, що не заперечується сторонами, отже, обов'язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про запобігання корупції", у ОСОБА_1 виник у період з 00:00 год. 23.11.2018 року по 23:59 год. 02.12.2018 року.
Таким чином, річний строк притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення десятиденного строку повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, а саме - з 03.12.2018 року по 03.12.2019 року.
Отже, останній день прийняття рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення є 03.12.2019, водночас, оскаржуване рішення № 97дп-20 кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 " прийнято 28.05.2020, тобто з порушенням річного строку для його прийняття, що є підставою для його скасування.
Водночас, доводи відповідача про те, що позивачем допущено триваюче порушення, а тому річний термін щодо прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення з урахуванням положень статті 48 Закону України "Про прокуратуру" не сплинув, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Колегія суддів звертає увагу, що допущене ОСОБА_1 порушення частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» не містить ознак триваючого правопорушення, оскільки вказаною нормою встановлено, що обов'язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані виникає у десятиденний строк з моменту придбання майна, після спливу якого у разі неповідомлення вважається, що правопорушення є вчиненим.
Виходячи з викладеного, початок перебігу річного строку для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, згідно з частиною четвертою статті 48 Закону України "Про прокуратуру", пов'язується з днем вчинення проступку, а не з днем його виявлення.
Аналогічна правова позиція міститься у рішенні Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 9901/480/18.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення прийнято із порушенням річного строку для його прийняття, у зв'язку з чим вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 97дп-20 від 28.05.2020 року з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ № 986к від 11.06.2020 Прокуратури міста Києва "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 міста Києва ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді заборони на строк 6 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду з 28.05.2020 підлягає скасуванню, оскільки, рішення № 96дп-20 від 28.05.2020 року, яке було підставою для прийняття Прокуратурою міста Києва цього наказу визнано судом протиправним та скасовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови складено «11» листопада 2022 року.