П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9052/22
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
04 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в виплаті щорічної разової допомоги ветерану війни-інваліду війни 2-ї групи ОСОБА_1 в 2022 році в повному розмірі 15472,00 грн. - восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнюється прожитковому мінімум для непрацездатних осіб відповідно до Закону України "Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.01.2022 року провести перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як ветерану війни-інваліду війни 2-ї групи в розмірі 15472,00 грн. - восьми мінімальних пенсій за віком, яка дорівнюється прожитковому мінімум для непрацездатних осіб, враховуючи щорічну зміну розміру мінімальної пенсії за віком;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 несплачену різницю за щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни за 2022 рік до 5 травня, згідно ст. 13 ч. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 11 566,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що є військовим пенсіонером, має статус ветерана війни - інваліда війни ІІ групи і перебуває за обліку у відповідача та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Так, до 5 травня 2022 року позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3906 гривень, що на його переконання є меншим, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що у 2022 році постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», позивачу, як інваліду ІІ групи, встановлена і виплачена разова грошова допомога до 5 травня у розмірі - 3906 гривень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що виплата позивачу допомоги до 05 травня 2022 року відбулась згідно приписів чинного законодавства.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17 листопада 2014 року та має пільги передбачені для ветеранів війни (а.с.12).
У 2022 році ГУ ПФУ в Одеській області виплачено позивачу разову грошову допомогу як ветерану війни-інваліду війни 2-ї групи у розмірі 3906,00 грн.
17 червня 2022 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплатити заборгованість у сумі 11566 грн.
01 липня 2022 ГУ ПФУ в Одеській області листом № 10421-8338/Ш-02/8-1500/22 повідомило позивача, що така виплата здійснена у у розмірі 3906,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і « Про жертви нацистських переслідувань», а тому правові підстави для доплати відсутні.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - вісім мінімальних пенсій за віком, що у 2022 році складає 15472,00 грн.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Тобто, починаючи з 27.02.2020 року, розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998:
«Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам ІІ групи - восьми мінімальних пенсій за віком».
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022. Воєнний стан на території України наразі триває.
Згідно приписів ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ч. ч. 1, 20 Закону № 389-VІІІ правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України.
Так, ч.1 ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Приписами ч. 2 ст. 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга).
Водночас, правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються ст. 46 Конституції України, яка у наведених вище положеннях ч. 2 ст. 64 Конституції України відсутня.
З наведеного вбачається, що в умовах воєнного стану законодавець на конституційному рівні допустив можливість обмеження соціальних прав громадян.
Абзацом 2 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
З посиланням на ч. 7 ст. 20 та абз. 3 пп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 540), якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок).
Підпунктом 2 пункту 2 Постанови № 540 Уряд України встановив, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Відповідно до п. 3 Порядку розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:
1) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, - Пенсійний фонд України;
2) щодо виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України.
Положеннями п. 5 Порядку визначено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються:
- Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 року, на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання;
- регіональним органам соціального захисту населення - відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк».
Виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком. Ним передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 421 гривня, II групи -3 906 гривень, III групи - 3 391 гривня.
Враховуючи положення ст. 64 Конституції України, ч. 2 ст. 20 Закону № 389-VІІІ, ч. 7 ст. 20 та абз. 3 пп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, колегія суддів вважає, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540, який прийнятий під час дії на території України воєнного стану.
Судова колегія звертає увагу, що право встановлювати тимчасові обмеження щодо соціальних виплат узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України», яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того, перша і найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційними переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс («золоту середину») до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому ЄСПЛ зазначає, що зменшення розміру пенсії мабуть було зроблено державою через економічну політику і фінансові труднощі.
З матеріалів справи вбачається і підтверджується позивачем, що пенсійним органом виплачено ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 3 906 грн, що відповідає приписам Порядку № 540.
Враховуючи викладене, зважаючи на введення воєнного стану в Україні та загальновідомі обставини значного дефіциту Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб Сил Оборони України, колегія суддів приходить до висновку, що у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі, визначеному прийнятим на виконання Бюджетного кодексу України підзаконним актом під час дії на території України воєнного стану, є правомірною.
Посилання позивача та суду першої інстанції на рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, в якості підстав для задоволення позовних вимог є помилковим, оскільки після прийняття вказаних судових актів відбулася зміна правового регулювання спірних правовідносин та обставин, що зумовили внесення змін до Бюджетного кодексу України.
Суд першої інстанції на вищенаведені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 11 липня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року - скасувати з прийняттям постанови про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко