П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9013/22
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши клопотання Одеської митниці про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у справі №420/9013/22,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року адміністративний позов ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Одеською митницею подано на зазначене судове рішення апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч.5 ст. 296 КАС України, а саме без доказу сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022р. вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, скаржнику надано час для усунення недоліків.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2022р., у задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у справі № 420/9013/22 - відмовлено.
07.11.2022р. (вхід.№18311/22) від Одеської митниці до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що Одеська митниця є органом державної влади та бюджетною установою, асигнування якої повністю залежать від розподілу державного бюджету. Далі, скаржник також посилається на введення в Україні воєнного часу, тощо.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суддя-доповідач зазначає, що приписами ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказані положення кореспондують з положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір», згідно ч.1 якої визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674).
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду в тому числі на звільнення сторони від сплати судового збору, при цьому єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом незадовільного (тяжкого) майнового стану сторони.
Водночас, слід також зауважити, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору, обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або наявність значних труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, тощо.
При цьому, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Між тим, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник жодним чином не обґрунтував таку необхідність, жодного належного доводу у підтвердження неможливості сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги не навів.
У поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору апелянт не надає доказів, що могли б підтвердити поважність обставин, через які апелянт не має можливості сплатити судовий збір.
Тобто, скаржник не підтвердив існування обставин для звільнення його від сплати судового збору у розумінні вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Суддя-доповідач звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
До того ж, суд звертає увагу заявника на те, що вказаними вище законодавчими приписами не передбачено можливості їх застосування до суб'єкта владних повноважень.
Також, слід зазначити, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Підсумовуючи усе наведене вище, клопотання Одеської митниці не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73,74, 133, 325, 328 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Одеської митниці (вхід.№ 18311/22 від 07.11.2022р.). - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Танасогло Т.М.