11 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 280/12087/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі №280/12087/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області 10.08.2022 подало апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, що встановлений статтею 295 КАС України.
Одночасно з апеляційною скаргою відповідач подав заяву про поновлення пропущеного строку. Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначав те, що до ГУНП повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції не надходив, про його наявність скаржнику стало відомо лише 28.07.2022 у зв'язку зі зверненням позивача до відділу правового забезпечення ГУНП з копією виконавчого листа, виданого 20.07.2022 та проханням роз'яснення наступних дій. Як зазначав скаржник, не отримання відповідачем судового рішення стало наслідком пропуску останнім строку на його апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2022 визнав їх неповажними, у зв'язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати докази сплати судового збору.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення заявником апеляційної скарги копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 16.09.2022.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшло платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Також, скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій останній наводить аргументи стосовно причин пропуску строку на апеляційне оскарження та ставить питання про його поновлення.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те,
що розгляд цієї справи здійснювався судом першої інстанції у паперовому вигляді, разом з тим, копія оскаржуваного судового рішення в паперовому вигляді до ГУ НП не надходила. Скаржник звертає увагу, що за приписами статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу, а не отримання повідомлення про направлення такого рішення у кабінет до системи «Електронний суд». Наголошує на тому, що в матеріалах справи містяться відомості про офіційну електронну адресу ГУНП та електронна адреса його представника, однак судом першої інстанції не було направлено на офіційну електронну адресу оскаржуване судове рішення. Просить прийняти до уваги той факт, що з початку введення воєнного стану ЄДРСР не функціонував, а підсистема «Електронний суд» функціонувала некоректно, що унеможливило вільний доступ до особистого кабінету.
Оцінюючи доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Важливість дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з апеляційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Натомість, обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати їх об'єктивними та непереборними.
Так, з приводу посилань скаржника, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, на неотримання ним копії оскаржуваного судового рішення належним чином, яким, фактично за позицією відповідача, в даному випадку є виключно отримання ГУНП копії судового рішення в паперовому вигляді, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Згідно із частиною четвертою статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Частиною п'ятою статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Положенням частини шостої статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України встановлено порядок вчинення дій, передбачених КАС України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з пунктом 16 наведеного Розділу КАС України до дня реєстрації суб'єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб'єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
З 05.10.2021 офіційно почала функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, зокрема державні органи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Офіційна електронна адреса в розумінні Положення про ЄСІТС - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою, зокрема, є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС.
Відповідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, аналіз наведених норм у системному зв'язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд" є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
За правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі №420/151/20, з огляду на запровадження підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд", що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу Перехідні положення КАС України щодо обов'язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.
Як встановлено судом, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2022 було направлено судом першої інстанції відповідачу через підсистему "Електронний суд" і, згідно наявної в матеріалах справи довідки, даний електронний документ доставлено до електронного кабінету Головного управління Національної поліції в Запорізькій області 10.06.2022.
Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України було направлено та доставлено відповідачу до його електронного кабінету 10.06.2022, то суд апеляційної інстанції вважає, що у такому випадку у суду першої інстанції був відсутній обов'язок щодо додаткового вручення указаного судового рішення в паперовій формі.
ГУ НП в Запорізькій області як суб'єкт владних повноважень має офіційну електронну адресу та електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», що не спростовано відповідачем, до якого 10.06.2022 доставлено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2022 в електронному вигляді, у зв'язку з чим посилання відповідача на те, що він не отримував паперову копію судового рішення не має вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
З приводу аргументів скаржника щодо ненаправлення судом першої інстанції на електронні адреси ГУНП та його представника, що зазначені в матеріалах справи, копії оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що приписами процесуального закону не передбачено обов'язку суду щодо направлення копій судових рішень електронною поштою сторонам на всі відомі електронні адреси.
Посилання відповідача на некоректне функціонування підсистеми «Електронний суд» в даному випадку не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідач жодним чином не спростовує доставку до його електронного кабінету 10.06.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2022 у цій справі.
За вказаних обставин, за наявності доказів вручення відповідачу копії оскаржуваного судового рішення 10.06.2022 у визначений законом порядок, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі №280/12087/21.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі №280/12087/21.
Ухвала набирає законної сили з 11.11.2022 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк