ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
11 листопада 2022 року м. Київ№ 640/28139/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Київметробуд"
до третя особа Міністерства юстиції України ОСОБА_1
провизнання протиправним та скасування наказу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» з позовом до Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2020 №3868/5.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного наказу, прийнятого відповідачем безпідставно та з порушенням прав ПАТ «Київметробуд».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі третю особу, а також встановлено особам, які беруть участь у справі, строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення та пояснень третьої особи.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з огляду на те, що розгляд даної справи не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
У силу п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Позивач у цій справі оскаржує наказ Мін'юсту від 06.11.2020 №3868/5, яким скасовано ряд реєстраційних дій, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Справи, предмет спору в яких, як і у справі, яка розглядається, пов'язаний із оскарженням наказів Мін'юсту стосовно скасування рішень суб'єктів державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, неодноразово розглядались Великою Палатою Верховного Суду і постановах від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18 висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме: правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питань, що можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.
Відтак, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.
Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з вищевказаним наказом Міністерства юстиції України в частині державної реєстрації відомостей про юридичну особу.
У зв'язку з викладеним, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано реєстраційні дії, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати з юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а, отже, й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру та підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.
Суд також зважає на те, що може виникнути конфлікт між судовими рішеннями, що може призвести до правової невизначеності та ускладнення захисту порушених прав.
Зважаючи на суттєвість цього ризику, суд вважає, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою корпоративних прав учасників.
З огляду на викладене, спірні правовідносини пов'язані з необхідністю захисту корпоративних прав, а тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі №640/28139/20.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі №640/28139/20.
2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.
3. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т.О. Скочок