ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 листопада 2022 року м. Київ № 640/32393/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не приведення перерахованої в 2018 році пенсії ОСОБА_1 у відповідність до чинного пенсійного законодавства з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 05.03.2019 року здійснити позивачеві перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення із врахуванням усіх визначених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 Міністерства оборони України від 21.10.2021 № 12839 видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, та виплачувати перераховану пенсію в повному обсязі зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася внаслідок проведеного перерахунку, за період з 05 березня 2019 року по день його фактичного проведення.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату йому пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, чим порушеного його права та охоронювані законом інтереси.
Представником відповідача подано відзив, де останній стверджує про правомірність своїх дій, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що перерахунок пенсії позивача проведений (здійснений), з урахуванням чинного законодавства, яке діяло станом на час проведення такого перерахунку.
У свою чергу позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, де він фактично наводить аналогічні доводи, що й у позовній заяві та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з серпня 2004 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Відповідно до розрахунку пенсії позивача, останній отримував пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Після проведення з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії позивача, відсоткове значення розміру грошового забезпечення, який використовувався відповідачем для її розрахунку склав 70% грошового забезпечення, виходячи з наступних складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, підвищення до пенсії складає 4659,37 грн, з них виплачується з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення 2329,69 грн.; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення 3494,53 грн; з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року щомісячно 100% від підвищення 4659,37 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2020 у справі №640/3399/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 перерахунку пенсії за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 75 % суми підвищення пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії та з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
21.10.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 складено довіку №12839 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019 згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», до якої включено наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 9160,00 грн.; оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн.; надбавку за вислугу років (50 %) - 5320,00; надбавку за особливості проходження служби (65 %) - 10374,00 грн.; надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1374,00 грн.; премія (35 %) - 3206,00 грн. Всього для обчислення пенсії - 30914,00 грн.
З метою проведення перерахунку на підставі оновленої довідки позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, за наслідком розгляду якої ГУ ПФУ в м. Києві листом від 09.12.2021 №33141-33435/Н-02/8-2600/21 повідомило заявника, що розмір пенсії з 01.01.2018 обчислено виходячи з 90% сум грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №640/3399/20. Разом з цим, пенсійним органом у наведеному листі вказано про те, пенсія перерахована та виплачена згідно з нормами чинного законодавства та повідомив про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, після дати набрання рішенням №826/3858/18 законної сили не приймалось. Також у наведеному листі зазначено про те, що Порядком №3-1 не передбачено подання пенсіонерами заяв для проведення перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку даним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 № 2262-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому колегія суддів Верховного Суду в рішенні від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19 зазначила, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Як було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2021 №12839 є протиправними, а тому відповідача належить зобов'язати здійснити з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок основного розміру пенсії позивача.
При цьому, суд наголошує, що перерахунок має здійснюватися з 01.04.2019, а не з 05.03.2019, як про то просить позивач.
Що ж стосується процентного співвідношення грошового забезпечення, яке має бути враховано пенсійним органом при здійснені перерахунку та позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, виходячи із 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 суд зазначає, що право позивача на отримання 90% сум грошового забезпечення підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2020 у справі №640/3399/20.
Разом з цим суд вказує, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію не підлягають до задоволення, оскільки спрямовані на майбутнє.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Miller v. Austria», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Gaygusuz v. Austria» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає до задоволення частково.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 6, 139, 143, 241-243, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2021 №12839, виходячи зі складу грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2021 №12839, виходячи з 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», враховуючи вже виплачені суми.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева