ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 листопада 2022 року м. Київ № 640/10416/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
- визнати дії ГУ ПФУ в м. Києві які полягають у перерахунку розміру пенсії з надбавками з застосуванням положень постанови КМУ від 21.02.2018р. № 103 ОСОБА_1 , визначеного на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі № 640/12631/19, з 01.01.2019р. протиправними;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без застосування положень постанови КМУ від 21.02.2018р. № 103 з 01.01.2019 року, визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2019 однією сумою, без затримок, з урахуванням виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі № 640/12631/19, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 №1-24.2.2/2860/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01.01.2019, виходячи із розрахунку 80 % від суми його грошового забезпечення, яка становить 25 800, 00 грн., без обмеження максимального розміру пенсії.
Разом з тим, як вказує позивач, що в січні 2021 року відповідач здійснив новий перерахунок його пенсії з 01.01.2019, в меншому розмірі ніж передбачено рішенням суду, застосувавши положення постанови КМУ від 21.02.2018р. № 103, що, на думку позивача, свідчить про протиправність дій останнього.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року прийнято до свого провадження та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10416/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
14.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити відповідні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01.01.2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення для л обчислення пенсії, на підставі довідки від 28.05.2019 року № 1-24.2.2/2860/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.
На виконання зазначеного рішення суду, у січні 2021 року відповідачем було перераховано пенсію позивачу з 01.01.2019 року, що підтверджується розрахунком від 06.04.2021 і листом ГУПФУ від 18.01.2021 за№ 2600-0310- 8/6520.
Згідно із зазначеним перерахунком підсумок пенсії позивача з надбавками склав 25800,00 грн.
Згідно із зазначеним розрахунком недоплачена сума пенсії за період з 01.01.2019 по 31.01.2021 складає 189928, 92 грн.
Як вказує позивач, при розрахунку на доплату пенсії з 01.01.2019р. ГУПФУ застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Вважаючи, що ГУПФУ протиправно зменшено основний розмір пенсії позивачу з 01.01.2019 року, а заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.01.2019р. по 31.01.2021р. ГУПФУ не виплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються правовими нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) (у редакції що були чинні на день виникнення спору).
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою №704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Стаття 51 Закону №2262-ХІІ визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 1 постанови №103 ухвалено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
Алгоритм дій щодо проведення перерахунку пенсій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», яка набрала чинності 20.02.2008, та якою затверджено Порядок № 45.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З системного аналізу викладеного вбачається, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку №45.
Суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано нечинними пункти 1, 2 постанови № 103.
Отже, з 05.03.2019, вказані норми не діяли та не підлягали застосуванню суб'єктами владних повноважень, зокрема й ГУ ПФУ.
Крім того, відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, внаслідок перерахунку у січні 2021 року розмір пенсії позивача суттєво зменшився, що суперечить приписам Закону №2262-ХІІ та Порядку №45.
Враховуючи зазначене, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у перерахунку розміру пенсії з надбавками, визначеного на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі № 640/12631/19, з 01.01.2019р. є протиправними.
З набуттям чинності вказаного судового рішення до проведення спірного перерахунку пенсії позивачу жодного рішення КМ України відповідно до вимог статті 63 Закону N 2262-XII для проведення перерахунку пенсії, призначених до вказаного Закону, не приймалося.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що матеріалами справи (розрахунками пенсій позивача на відповідні дати) підтверджується та обставина, що внаслідок проведеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 перерахунку пенсії позивача його загальний розмір зменшився, що є порушенням імперативного правила ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, і свідчить про вчинення відповідачем протиправних дій щодо зменшення раніше призначеної пенсії позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19 та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2019 з урахуванням виплачених сум.
Що стосується стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає, що відповідно до ст.ст.1-2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно із ст.3,4 вказаного закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз Порядку № 1078 та Закону № 1282-ХІІ дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
Також колегія суддів Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 дійшла висновку, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за спірний період.
Також зазначено, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.
Відтак, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем за спірний період не було позивачу нараховано індексацію грошового доходу, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації.
Водночас, враховуючи, що за приписами ст.3 Закон №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), а відповідачем станом на момент розгляду справи ще не нарахована та не виплачена така індексація, від розміру і періоду виплати якої розраховується сума компенсація, відтак, стягнення конкретного розміру такої компенсації є передчасними.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату однією сумою суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
28 серпня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», пунктом 2 якої встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
При цьому, порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Слід зазначити, що правомірність норм Порядку №649 в судовому порядку не оскаржувалась, а отже, він є обов'язковим до виконання органами Пенсійного фонду.
У силу п. 5 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник (орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія) (п.6 Порядку №649).
За змістом п. п. 10-11 Порядку №649, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.
Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в розумінні ст.19 Конституції України, позбавлений можливості діяти всупереч вимог Порядку №649, а отже, перерахована пенсія буде виплачена відповідачем на користь позивача безпосередньо після перерахування Пенсійним фондом України коштів Управлінню в порядку наявності бюджетних асигнувань.
Доводи позивача та надані ним матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.
Відтак, позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем судовий збір не було сплачено, оскільки у відповідності до приписів п.9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» він є звільненим від сплати судового збору, отже, судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у перерахунку розміру пенсії з надбавками, визначеного на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі № 640/12631/19, з 01.01.2019р. протиправними.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2019 року, визначену на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 по справі №640/12631/19 та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2019, та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації, з урахуванням виплачених сум.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Є.В. Аблов