ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 жовтня 2022 року м. Київ № 640/8323/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови у затвердженні висновку Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2021 у справі №640/13353/20 залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021;
- зобов'язати вчинити дії щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, в порядку та в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у справі №640/13353/20 від 19.05.2021.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що після звільнення з органів внутрішніх справ у квітні 2019 року отримано ІІІ групу інвалідності, у зв'язку з чим призначено і виплачено одноразову грошову допомогу. В результаті повторного огляду у листопаді 2019 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідною заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, проте, на думку Позивача, Відповідач протиправно відмовив. Відповідна протиправність, на думку Позивача, підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2021 у справі №640/13353/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2022 відкрито провадження у справі.
Відповідачем надано відзив на позов, у якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 31.12.1999 №478 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ згідно з підпунктом "а" пункту 64 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114.
Київською міською дирекцією НАСК "Оранта" 30.09.2005 здійснено виплату Позивачу страхової суми у розмірі 1 150,0 грн у зв'язку із встановленням 25% втрати працездатності.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії АВ №0999110 Позивачу 08.04.2019 за результатом первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач 24.04.2019 звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Міністерство внутрішніх справ України листом від 07.08.2019 №15/2-3112 повернуло матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 18.04.2019 йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АБ №425446 позивачу з 11.11.2019 встановлена ІІ група інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач 13.02.2020 звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві листом №1/335-пд від 03.03.2020 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності та повернула позивачу документи.
Не погоджуючись з такими діями Позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2021 у справі №640/13353/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2021, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві листом від 07 серпня 2019 року №15/2-3112 матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 18 квітня 2019 року третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо повернення ОСОБА_1 листом від 03 березня 2020 року матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 11 листопада 2019 року другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання вказаного судового рішення Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги та листом № 292/15-2022 від 05.01.2022 повідомлено Позивача про прийняття рішення про відмову у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги.
Так Відповідачем зазначено, що пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступенем втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням МСЕК вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. А оскільки після первинного огляду МСЕК у 2005 році Позивачу проведено виплату страхового відшкодування з обов'язкового особистого страхування в розмірі 1 150 грн. у зв'язку з установленням 25 % втрати працездатності, встановлення Позивачу 3 групи інвалідності у 2019 році перевищує установлений пунктом 4 Порядку № 850 дворічний термін. Крім того, згідно із регулятивною частиною рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 у справі № 640/13353/20, МВС України не зобов'язано вчинити будь-яких дій відносно ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся вже з даним позовом.
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
З урахуванням наведеного суд у даній справі не досліджує обставини, які встановлено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2021 у справі №640/13353/20.
На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII та Порядку № 850 (набрав чинності з 31.10.2015) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закону № 580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На реалізацію вимог статті 23 Закону №565-XII Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок № 850, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
За правилами пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником органів внутрішніх справ, у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII.
При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2020 (справа №711/1837/18) зазначила, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
При цьому, право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв'язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових зав'язків, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов'язках суб'єктів.
Положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII не передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, у справі №711/1837/18 відступила від висновку, викладеного вперше у постанові від 13.02.2018 у справі №808/1866/16 та інших, у яких містися такий чи подібний висновок щодо застосування положень статті 23 Закону № 565-XII та пункту 4 Порядку № 850 та дійшла такого висновку щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах:
(1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції зберіглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;
(2) Закон № 565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;
(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.
Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд звернув увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся понад два роки після первинного встановлення інвалідності, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Як вбачається з матеріалів даної справи, Київською міською дирекцією НАСК "Оранта" 30.09.2005 здійснено виплату Позивачу страхової суми у розмірі 1 150,0 грн у зв'язку із встановленням 25% втрати працездатності.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії АВ №0999110 Позивачу 08.04.2019 за результатом первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АБ №425446 позивачу з 11.11.2019 встановлена ІІ група інвалідності, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Отже первинно визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності Позивача відбулося у 2005 році. Повторний огляд, за наслідками якого позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 08.04.2019. В третє огляд, за наслідками якого позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, відбувся 11.11.2019.
Оскільки між первинним оглядом (2005 рік) та повторним (2019 рік) минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановлення ІІ групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №2340/3024/18, від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 та від 10.12.2020 у справі №696/575/17.
Суд вважає необгрунтованим посилання Позивача на постанову Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 440/1389/19 з огляду на відмінність обставин справи.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Н.М. Клименчук