11 листопада 2022 року м. Рівне №460/10895/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 246-17 від 04.05.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він одержав податкову вимогу №246-17 від 04.05.2017. Згідно вимоги, станом на 04.05.2016 у позивача наявний податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 212814,07 грн. Вказану вимогу позивач вважає протиправною та такою що підлягає скасуванню, оскільки у 2015 році доходів не отримував та жодних податкових декларацій про майновий стан та доходи не подавав, тобто ніякі суми податкового боргу самостійно не узгоджував. Податкові декларації про майновий стан і доходи на підставі яких сформовано податковий борг який відображено у спірній вимозі вважає підробленими та такими, що не несуть юридичних наслідків. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 09.08.2021 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 03.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.09.2021 замінено у справі № 460/10895/21 відповідача - Головне управління ДФС у Рівненській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Рівненській області як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 44070166).
Відповідачем 02.12.2021 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що 05.02.2016 позивачем у строки встановлені Податковим кодексом України (далі - ПКУ) було подано річну декларацію підприємця. 29.04.2016, відповідно до вимог п. 50.1 ст. 50 ПКУ, ОСОБА_1 було подано уточнюючу декларацію до річної, в якій збільшено доходи та визначено до сплати суму податку на доходи з фізичних осіб та військовий збір. У вказаній уточненій декларації позивачем задекларовано отримання іншого доходу, ніж від підприємницької діяльності - зокрема, у графі 10.5 «Вартість успадкованого чи отриманого у подарунок майна» зазначено суму 4845992,29 грн., з якої підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб -242299,61 грн. та військовий збір - 72689,88 грн. Задекларована сума повністю відповідає даним 1-ДФ за 3 квартал 2015 року. Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Також, зазначив, що саме факт отримання доходу у даному випадку є головним доказом правомірності виставлення податкової вимоги про наявність у позивача податкового боргу, не сплаченого ним у добровільному порядку. З наведених підстав, Головне управління ДПС у Рівненській області просило суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 27.09.2021 відкладено розгляд справи до 27.10.2021.
У зв'язку із щорічною відпусткою головуючого судді розгляд справи перенесено до 16.11.2021.
Ухвалою суду від 16.11.2021 відкладено розгляд справи до 02.12.2021.
Ухвалою суду від 02.12.2021 відкладено розгляд справи до 12.01.2022.
Ухвалою суду від 12.01.2022 відкладено розгляд справи до 02.02.2022.
Ухвалою суду від 02.02.2022 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, відмовлено. Відкладено розгляд справи до 28.02.2022.
Ухвалою суду від 28.02.2022 відкладено розгляд справи до 21.03.2022.
Ухвалою суду від 21.03.2022 відкладено розгляд справи до 06.04.2022.
Ухвалою суду від 06.04.2022 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, відмовлено. Відкладено розгляд справи до 04.05.2022.
Ухвалою суду від 04.05.2022 відкладено розгляд справи до 30.05.2022.
Ухвалою суду від 30.05.2022 відкладено розгляд справи до 22.06.2022.
Ухвалою суду від 22.06.2022 відкладено розгляд справи до 11.07.2022.
Ухвалою суду від 11.07.2022 відкладено розгляд справи до 25.07.2022.
Ухвалою суду від 25.07.2022 призначено у справі №460/10895/21 судову почеркознавчу експертизу. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 246-17 від 04.05.2016 зупинено до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи.
19.10.2022 судом отримано висновок експерта від 11.10.2022 №СЕ-19/118-22/7641-ПЧ за результатами судової почеркознавчої експертизи проведеної у справі №460/10895/21.
Ухвалою суду від 20.10.2022 поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи на 02.11.2022.
В судове засідання призначене на 02.11.2022, позивач та представник відповідача не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Подали клопотання про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні.
Випадків, визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом не встановлено, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки у судове засідання не з'явилися всі учасники справи, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, перешкоди для розгляду справи, передбачені статтею 205 КАС України - відсутні, та враховуючи подані клопотання учасників справи і приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалою від 02.11.2022 вирішив розгляд справи провести у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.
Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом досліджено наявні у справі докази та з'ясовано наступне.
Згідно Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів за 2015 рік ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у третьому кварталі 2015 року отримав дохід отриманий у спадщину на суму 4845992,29 грн.
29.04.2016 на ім'я ОСОБА_1 було подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій збільшено доходи та визначено до сплати суму податку на доходи з фізичних осіб та військовий збір. У вказаній уточненій декларації задекларовано отримання іншого доходу, ніж від підприємницької діяльності - зокрема, у графі 10.5 «Вартість успадкованого чи отриманого у подарунок майна» зазначено суму 3182358,20 грн., з якої підлягає сплаті податок з доходів фізичних осіб - 159117,91 грн. та військовий збір - 47735,37 грн.
11.07. та 12.07.2016 на ім'я ОСОБА_1 було подано уточнюючі податкові декларації про майновий стан і доходи, в яких проведено коригування розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах. У вказаних уточнених деклараціях, у графі 25 «Сума податку та/або збору які підлягали перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка» зазначено суму податку з доходів фізичних осіб - 159460,67 грн. та військовий збір - 47769,65 грн.; у графі 26 «Уточнені суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка» зазначено суму податку з доходів фізичних осіб - 242299,61 грн. та військовий збір - 72689,88 грн.; у графі 27.1 «збільшення суми яка підлягала перерахуванню до бюджету)» зазначено суму податку з доходів фізичних осіб - 82838,94 грн. та військовий збір - 24920,23 грн.; у графі 28 «Сума штрафу, яка нарахована платником податку самостійно у зв'язку з виправленням помилки, 3%» зазначено суму податку з доходів фізичних осіб - 2485,17 грн. та військовий збір - 747,61 грн.
Згідно інтегрованих карток платника ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 31.12.2020 зі сплати військового збору на суму 51197,22 грн., з якої 47269,32 грн. - недоїмка та 3927,90 грн. - пеня.
Також, згідно інтегрованих карток платника ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 31.12.2020 зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 170228,99 грн., з якої 157118,53 грн. - недоїмка та 13110,46 грн. - пеня.
Водночас, згідно матеріалів справи встановлено, що ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області сформовано стосовно ОСОБА_1 податкову вимогу від 04.05.2016 за №246-17, згідно якої за позивачем станом на 03.05.2016 рахується податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями на суму 212814,07 грн., з якого за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 163680,92 грн. та за військовим збором - 49133,15 грн.
Не погоджуючись із діями контролюючого органу щодо прийняття податкової вимоги від 04.05.2016 за №246-17 на суму податкового боргу у розмірі 212814,07 грн., ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків врегульовані нормами Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Крім того, пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 59.4 ПКУ передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З системного аналізу вказаних норм пава судом встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому, та така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Разом з тим, у разі не сплати платником податків самостійно обчисленого податкового зобов'язання у встановлений ПКУ строк, у нього виникає податковий борг, на погашення якого контролюючим органом формується податкова вимога.
З інформації відповідача, яка зазначена його представником у відзиві на адміністративний позов, судом встановлено, що податковий борг ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, який відображено в інтегрованій картці платника податку, є своєчасно несплаченим податковим зобов'язанням самостійно обчисленим позивачем в уточнюючій податковій декларації про майновий стан і доходи від 29.04.2016.
Разом з тим, позивач стверджує, що не подавав вказаної податкової декларації та самостійно не узгоджував визначену у податковій вимозі № 246-17 від 04.05.2016 суму податкового боргу.
З метою встановлення таких обставин справи ухвалою суду від 25.07.2022 призначалася почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.
На розгляд судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні питання:
Чи належить підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), вчинений на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 12.07.2016, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чи іншій особі?
Чи належить підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), вчинений на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чи іншій особі?
Чи належить підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), вчинений на Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 05.02.2016, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чи іншій особі?
Чи належить підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), вчинений на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 11.07.2016, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чи іншій особі?
Чи належить підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), вчинений на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 29.04.2016, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чи іншій особі?
Чи належить підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), вчинений на Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 29.04.2016, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), чи іншій особі?
У який часовий проміжок вчинено підписи на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 12.07.2016, на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016, на Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 05.02.2016, на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 11.07.2016, на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 29.04.2016, на Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 29.04.2016?
Згідно висновку експерта №СЕ-19/118-22/7641-ПЧ від 11.10.2022 року:
підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), у графі «Фізична особа-платник податку або уповноважена особа» у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 12.07.2016 (а.с. 108) - виконаний не ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а іншою особою;
підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), у графі «Фізична особа-платник податку або уповноважена особа» у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 (а.с. 109) - виконаний не ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а іншою особою;
підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), у графі «Фізична особа-платник податку або уповноважена особа» у Додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою від 05.02.2016 (а.с. 110) - виконаний не ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а іншою особою;
підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), у графі «Фізична особа-платник податку або уповноважена особа» у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 11.07.2016 (а.с. 111) - виконаний не ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а іншою особою;
підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), у графі «Фізична особа-платник податку або уповноважена особа» у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 29.04.2016 (а.с. 112) - виконаний не ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а іншою особою;
підпис (не прізвище, ім'я та по-батькові), у графі «Фізична особа-платник податку або уповноважена особа» у Додатку Ф4 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою від 29.04.2016 (а.с. 113) виконаний не ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а іншою особою;
питання: «У який часовий проміжок вчинено підписи на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 12.07.2016, на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016, на Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 05.02.2016, на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 11.07.2016, на Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 29.04.2016, на Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 29.04.2016?» - виходить за межі компетенції за експертною спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку і підписів».
Враховуючи вказані письмові докази, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази самостійного узгодження ОСОБА_1 податкового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 212814,07 грн.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем, на якому лежить тягар доказування у справах даної категорії, не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б підтвердили наявність у позивача самостійно узгодженого податкового боргу, що став підставою для формування спірної вимоги.
Навпаки, податковий орган підтвердив, що податковий борг ОСОБА_1 , який відображений у податковій вимозі № 246-17 від 04.05.2016, сформовано на підставі самостійно узгодженого податкового зобов'язання згідно уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи від 29.04.2016, яку, як встановлено висновком експерта, підписано не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Крім того, твердження представника відповідача про наявність доходу позивача згідно даних 1-ДФ, який підлягає оподаткуванню, не спростовує висновку суду щодо безпідставності формування податкового боргу на підставі самостійно узгодженого податкового зобов'язання згідно уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи від 29.04.2016, оскільки відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню. Доказів визначення суми грошового зобов'язання ОСОБА_1 контролюючим органом на підставі даних 1-ДФ відповідачем суду не надано.
За сукупністю наведеного, суд приходить до переконання, що відповідач безпідставно здійснив обчислення податкового боргу за своєчасно несплаченим самостійно визначеним податковим зобов'язанням з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, і, відповідно, сформував податкову вимогу, а відтак зазначена податкова вимога підлягає скасуванню, а відповідні позовні вимоги - задоволенню.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес"АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Отже, з огляду на практику ЄСПЛ виставлена податкова вимога не відповідає критерію "законності", адже втручання здійснюється не на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкова вимога від 04.05.2016 №246-17, не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень. Відповідно до цього позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядок формування податковим органом податкової вимоги Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 ПКУ.
Таким чином, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку щодо необхідності вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів інформацію щодо податкового боргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який виник на підставі самостійно узгодженого податкового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 212814,07 грн. згідно Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 12.07.2016, Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016, Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 05.02.2016, Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 11.07.2016, Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 29.04.2016 та Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 29.04.2016.
Згідно з частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору на суму 2128,00 грн., сплачені згідно із квитанцій № 57383064 від 03.08.2021 та № 57841521 від 27.08.2021.
Поряд з цим, щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат пов'язаних із проведенням експертизи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із проведенням експертиз.
Частиною 5 ст. 137 КАС України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Так, в матеріалах справи наявна квитанція № 63221891 від 30.09.2022, згідно якої ОСОБА_1 поніс витрати пов'язані із проведенням почеркознавчої експертизи № СЕ-19/118-22/7641-ПЧ на суму 5889,93 грн.
Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області, судові витрати пов'язані із проведенням експертизи на суму 5889,93 грн., сплачені згідно із квитанцій № 63221891 від 30.09.2022.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області № 246-17 від 04 травня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів інформацію щодо податкового боргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який сформований за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями на суму 212814,07 грн., з якого за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 163680,92 грн. та за військовим збором - 49133,15 грн., згідно Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 12.07.2016, Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 та Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (звітна) від 05.02.2016 Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою від 05.02.2016, Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 11.07.2016, Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) від 29.04.2016 та Додатку Ф4 до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік (уточнююча) Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих само зайнятою особою від 29.04.2016.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на загальну суму 8017 (вісім тисяч сімнадцять) грн. 93 коп., у тому числі витрати по сплаті судового збору в сумі 2128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. та витрати пов'язані із проведенням експертизи в сумі 5889 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений 11 листопада 2022 року
Суддя Д.П. Зозуля