про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 листопада 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/9785/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною в частині виплати заборгованості та стягнення відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання незаконною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року у розмірі 211876,38 грн;
- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди в розмірі 211876,38 грн, заподіяної йому незаконною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що на виконання судового рішення від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21 ГУ ПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого розмір доплати пенсії склав 211876,38 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання пенсії від 23 червня 2021 року.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №12058-10658/Т-02/8-1600/22 від 25 жовтня 2022 року повідомлено позивачу про те, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21 йому проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року та нараховано доплату пенсії за рішенням суду за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року у розмірі 211876,38 грн. Головним управлінням ПФУ в Полтавській області вся заборгованість з пенсійних виплат на виконання рішень суду облікована в підсистемі "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Не погоджуючись з діями ГУПФУ в Полтавській області щодо невиплати йому заборгованості за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року у розмірі 211876,38 грн, що нарахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21, позивач звернувся з цим позовом до суду.
За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частини першої статті 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії..
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог цієї статті особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду, що містяться у постановах від 26 травня 2020 року у справі №522/5265/17 та від 24 вересня 2020 року у справі №640/15623/19.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання незаконною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №440/4115/21 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року у розмірі 211876,38 грн, позивач фактично не погоджується з бездіяльністю ГУ ПФУ в Полтавській області, яка, на його думку, була допущена відповідачем під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21.
Тобто фактичною підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стала незгода позивача з бездіяльністю відповідача щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21 в частині зобов'язання ГУПФ України в Полтавській області виплатити позивачу суму пенсії після її перерахунку.
Таким чином, розгляд заявленої позивачем вимоги по суті буде передбачати надання правової оцінки питанню повного чи неповного, належного чи неналежного виконання або невиконання відповідачем судового рішення у справі №440/4115/21.
Оскільки позов у цій справі фактично спрямований на зобов'язання відповідача виконати інше судове рішення - рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року по справі №440/4115/21 та фактично є однією із форм контролю за виконанням судового рішення, то цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В постанові від 23 травня 2018 року у справі № 9901/505/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний висновок: "поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства” слід тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому суд першої інстанції правильно не зазначив суд, до юрисдикції якого мав би, за аргументами скаржника, належати розгляд цієї справи".
Оскаржувана позивачем бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №440/4115/21 може бути оскаржена відповідно до статті 383 КАС України.
Тобто, якщо позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, допущену при виконанні вищевказаного рішення Полтавського окружного адміністративного суду, то він може звернутись до суду в порядку КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
На підставі викладеного, керуючись статтею 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною в частині виплати заборгованості та стягнення відшкодування шкоди.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повторне звернення тієї самої особи до суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.І. Слободянюк