Справа № 420/2837/22
10 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації, Біляївського відділу Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації, Біляївського відділу Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації в якому позивач просить суд:
- визнати незаконними дії відповідачів по ненаданню державної соціальної допомоги в повному обсязі призначити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року у розмірі 2118 грн.;
- визнати незаконними дії відповідачів по ненаданню державної соціальної допомоги в повному обсязі призначити виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу з 01.01.2022 року по 31.06.2022 року у розмірі 2 400 грн.;
- зобов'язати відповідачів Біляївський відділ Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області та Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області здійснити виплату державної соціальної допомоги ОСОБА_1 грошової допомоги на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року у розмірі 2600 грн. (у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму з 01.07.2022 року, який складає 2600 грн. в теперішній час) (дві тисячі шістсот грн.) за рахунок бюджетних асигнувань та обов'язково вказати кінцеву дату виконання;
- виплатити відповідачам на рахунок в Приватбанку, на який перерахується державна соціальна допомога, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача, на користь ОСОБА_1 грошової допомоги на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 2 600 грн. (у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму з 01.07.2022 року, який і складає 2 600 грн.) (дві тисячі шістсот грн.) за кожний місяць року за рахунок бюджетних асигнувань та обов'язково вказати кінцеву дату виконання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є непрацюючим пенсіонером, особою з інвалідністю війни 2 групи, який здійснює догляд за своїм братом - особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_2 , який потребує постійного стороннього догляду. Позивач отримує щомісячну грошову допомогу як особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею.
Водночас ОСОБА_1 зауважив, що відповідач з січня 2021 року здійснює виплату вказаної допомоги у розмірі, який не відповідає вимогам Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду на догляд за нею, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 року №1192 (далі - Порядок №1192).
Так, за розрахунком позивача, розмір відповідної допомоги має становити з 01.01.2021 року по 31.12.21 року у розмірі 2118 грн., з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року у розмірі 2400 грн., а з 01.07.2022 року - 2600 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року адміністративна справа №420/2837/22 була передана судді Токміловій Л.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року адміністративна справа №420/2837/22 була передана судді Білостоцькому О.В.
29.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації, Біляївського відділу Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
30.09.2022 року через канцелярію суду від Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відповідно до положень Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду на догляд за нею, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року №1192, спірна допомога розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Відповідачем встановлено, що середньомісячний дохід заявника за останні 6 місяців становив більше ніж три прожиткових мінімуми, внаслідок чого неможливо провести розрахунок розміру спірної допомоги з позитивним (плюсовим) значенням та не дає можливості для призначення такої допомоги.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З огляду на вищезазначене справу розглянуто в перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 , відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №294273, встановлено другу групу інвалідності за захворювання, пов'язані з проходженням служби в ОВС.
Також матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки про склад сім'ї від 06 грудня 2019 року №3888, ОСОБА_1 здійснює догляд за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1 групи з дитинства, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №581923.
Відповідно до Висновків лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І та ІІ групи внаслідок психічного розладу від 06.12.2019 року №1275, №21 від 19.01.2021 року та №2 від 05.01.2022 року ОСОБА_2 за рівнем обмеження життєдіяльності, обмеження самообслуговування, обмеження здатності до самостійного пересування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, потребує постійного стороннього догляду. Висновки дійсні відповідно до 06.06.2020 року, 19.07.2021 року та 05.07.2022 року.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 18.10.2018 року вих. №06-20/993, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 06.06.2001 року по теперішній час.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2020 року та 25.01.2021 року позивач звертався до Біляївського відділу Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу.
Рішеннями від 15.12.2020 року та від 05.02.2021 року позивачу було відмолено у призначені щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу на період з 01.01.2021 року по 30.06.2021 року, оскільки середньомісячний дохід заявника за останні 6 місяців становив більше ніж три прожиткових мінімуми.
При цьому з розрахунку середньомісячного доходу сім'ї для призначення допомоги від 01.12.2020 року вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців становив - 53542,00 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 8923,67 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 5307,00 грн.
З розрахунку середньомісячного доходу сім'ї для призначення допомоги від 25.01.2021 року вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців становив - 53673,00 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 8945,50 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 5307,00 грн.
Рішенням від 22.09.2021 року позивачу було призначено щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу на період з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року у сумі 346,07 грн. З розрахунку середньомісячного доходу сім'ї для призначення допомоги від 30.07.2021 року вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців становив - 40 745,57 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 6 790,93 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 7137,00 грн. З огляду на зазначене позивачу було призначено допомогу у розмірі 346,07 грн. (7137,00 грн. - 6790,93 грн.).
Рішеннями від 19.01.2022 року позивачу було призначено щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу на період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року у сумі 256,33 грн. З розрахунку середньомісячного доходу сім'ї для призначення допомоги від 04.01.2022 року вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців становив - 33274,00 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 5545,67 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 5802,00 грн. З огляду на зазначене позивачу було призначено допомогу у розмірі 256,33 грн. (5802,00 грн. - 5545,67 грн.).
При цьому з листа від 15.07.2022 року №408/01-40/2-22/1247 вбачається, що позивачу при визначенні розміру допомоги, як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу на період з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року було невірно використано величину трьох прожиткових мінімумів для сім'ї, а саме враховано прожитковий мінімумів для працездатної особи - 2379,00 грн., замість прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 1854,00 грн. З урахуванням зазначеного величина трьох прожиткових мінімумів для сім'ї при вірному розрахунку повинна становити 5562,00 грн.
Рішенням від 16.09.2022 року позивачу було відмолено у призначені щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу на період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року, оскільки середньомісячний дохід заявника за останні 6 місяців становив є більше ніж три прожиткових мінімуми.
При цьому з розрахунку середньомісячного доходу сім'ї для призначення допомоги від 29.07.2022 року вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців становив - 38507,77 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 6417,96 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 6081,00 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати йому розміру допомоги, як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у період з 01.01.2021 року по 31.12.21 року у розмірі 2118 грн., з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року у розмірі 2400 грн., а з 01.07.2022 року у розмірі 2600 грн., позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/2837/22.
Дослідивши адміністративний позов, відзив Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 року № 2961-IV інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-III визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою, виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов'язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов'язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2000 року №1192 затверджено Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розгляду, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1192 щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею (далі - допомога на догляд) надається відповідно до статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" у грошовій формі.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1192 призначення і виплата допомоги на догляд здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Заяви про призначення допомоги на догляд, до яких додаються необхідні документи (далі - заяви з необхідними документами), приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).
Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.
До 1 липня 2021 року посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення засобами електронного зв'язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
З 1 липня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.
Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.
Пунктом 3 Порядку №1192 визначено, що розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.
Так, статтею 7 Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні.
Прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність у 2021 році: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Статтею 7 Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" визначено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;
Прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність у 2022 року становить: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1192 допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1192 розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632.
До складу сім'ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім'ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування.
До складу сім'ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім'ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Так, відповідно до пункту 6 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 (Порядок №632), обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.
Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) на кількість членів сім'ї (домогосподарства).
Пунктом 4 Порядку №632 визначено, що до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи: заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб; грошове забезпечення військовослужбовців; пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці; стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа); соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону; дивіденди від цінних паперів; інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також доходи, які задекларовано особою.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1192 при визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї органи, що призначають допомогу на догляд, мають право користуватися всіма офіційними джерелами, які містять інформацію про доходи громадян, у тому числі інформацією Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Для нарахування допомоги на догляд можуть використовуватися відомості про доходи (списки, довідки, дані на технічних носіях інформації, інші дані, одержані від органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду, центрів зайнятості, інших підприємств, установ та організацій).
Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п'яти календарних днів із дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням допомоги на догляд.
Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.
Для підтвердження даних про отримання (неотримання) пенсії використовується інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1192 для призначення грошової допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подаються такі документи: заява; документ, що посвідчує особу; декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу незалежно від того, чи є психічні розлади основною причиною інвалідності; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.
Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Якщо особа, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше зареєстроване місце проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання допомоги на догляд за зареєстрованим місцем проживання такої особи з використанням інформаційних систем.
Форма заяви затверджується Мінсоцполітики, а форма висновку щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу - МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Пунктом 8 Порядку №1192 встановлено, що допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця.
У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.
Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк подаються документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму допомога на догляд перераховується без звернення одержувача допомоги. Органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної допомоги на догляд з місяця затвердження нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до пункту 9 Порядку №1192 допомога на догляд призначається з місяця звернення за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи. Рішення про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 днів з дня подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та догляду за нею у разі потреби складається акт про проведення обстеження сім'ї спеціалістами органів соціального захисту населення. Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що відповідач з січня 2021 року припинив виплату відповідної допомоги у розмірі, визначеному Порядком №1192, а саме у розмірі прожиткового мінімуму на одну особу.
З матеріалів справи вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців (з липня 2020 року по грудень 2020 року включно) становив - 53673,00 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 8945,50 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 5307,00 грн. З огляду на зазначене у відповідача не виникало обов'язку сплачувати позивачу грошову допомогу на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу за період з 01.01.2021 року по 30.06.2021 року у сумі 2118 грн., оскільки середньомісячний дохід заявника за останні 6 місяців становив більше ніж три прожиткових мінімуми (5307,00 грн. - 8945,50 грн.).
Також з матеріалів справи вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців (січня 2021 року по червень 2021 року включно) становив - 40745,57 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 6790,93 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 7137,00 грн. З огляду на зазначене позивачу було призначено допомогу у розмірі 346,07 грн. (7137,00 грн. - 6790,93 грн.).
При цьому суд враховує наявний в матеріалах справи лист від 15.07.2022 року №408/01-40/2-22/1247, з якого вбачається, що позивачу при визначенні розміру допомоги, як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу на період з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року було невірно використано величину трьох прожиткових мінімумів для сім'ї, а саме враховано прожитковий мінімумів для працездатної особи - 2379,00 грн. (2379,00 грн.*3 = 7137,00 грн.), замість прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 1854,00 грн. (1854,00 грн.* 3= 5562,00 грн.).
За таких умов, на думку суду, у відповідача не виникало обов'язку сплачувати позивачу грошову допомогу на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу за період з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року у сумі 2118 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що сукупний дохід сім'ї за останні 6 місяців (з липня 2021 року по грудень 2021 року включно) становив 33274,00 грн., сукупний середньомісячний дохід сім'ї - 5545,67 грн., кількість членів сім'ї - 1, прожитковий мінімум - 5802,00 грн. З огляду на зазначене позивачу було призначено допомогу у розмірі 256,33 грн. (5802,00 грн. - 5545,67 грн.)
За таких обставин суд вважає, що відповідач правомірно призначив позивачу допомогу на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розгляду, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року у сумі 256,33 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Управлінням соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації доведено, що відповідач під час визначення позивачу розміру допомоги на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розгляду, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №420/1353/21, оскільки предметом даної адміністративної справи не були аналогічні періоди виплати позивачу допомоги на догляд як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І групи внаслідок психічного розгляду, а також не було досліджено питання визначення відповідачем конкретної суми такої виплати.
Суд також вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали про зловживання відповідачами процесуальними правами, з огляду на наступне.
Так відповідно до частин першої, другої ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Враховуючи наявність підстав для відмови позивачу у задоволенні позовної заяви, у суду відсутні підстави для постановлення окремої ухвали для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем, як особою, звільненою від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року № 3674-VI, судовий збір за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду не сплачувався. Доказів здійснення інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, сторонами до суду не надано, а тому у справі відсутні обставини для розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації (65032, Одеська область, м.Одеса, пр.Шевченка, 4), Біляївського відділу Управління соціального захисту населення Одеського району Одеської районної державної адміністрації (67600, Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Гагаріна, 1) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.