Справа № 420/16021/22
11 листопада 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо встановелння, обчислення та виплати грошового забещечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, виходячи з розміру надбавки за особливості проходлження служби у розмірі 10% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; зобовязати відповідача розрахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) грошове забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2018, виходячи з надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; зобов'язати відповідача виготовити та направити оновлену довідку про розміри додаткових видів забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії до Одеського обласного територіального центру комлектування та соціальної підтримки для перерахунку розміру пенсії.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 122, 123 КАС України.
Так, з матеріалів адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 з 1995 по 2020 рр. проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» від 08.07.2020 № 131 позивач був відправлений у щорічну основну відпустку з 9 липня по 2 серпня 2020 року включно, з подальшим виключенням зі списків особового складу Інституту та всіх видів забезпечення.
Цим же наказом позивачу були визначені виплати, належні по звільненню. Виданий грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення, на підставі яких Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було визначено розмір пенсії позивача.
З 03.08.2020 позивач є пенсіонером ЗС України та перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області , отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивачу призначена пенсія від 11.09.2020 р. за вислугу років у розмірі 65%.
Позивач зазначає, що ході вирішення спору по справі № 420/11963/21 (рішення від 23.11.2021 набрало законної сили 21.03.2022) він дізнався, що під час проходження військової служби за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 йому не доплачувалася частина надбавки за особливості проходження служби (виплачувалося 10%, замість 65%), що зумовило його звернутися за судовим захистом із даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції від 19.07.2022), із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, звернувшись до суду із даним позовом 07.11.2022, позивач пропустив спеціальний тримісячний строк на звернення до суду із даними вимогами, так як останній визначено спеціальною нормою трудового права, яка підлягає субсидіарному застосуванню в спірних правовідносинах. Зокрема, позивач зазначає, що йому стало відомо про порушення його прав після здійснення перерахунку його пенсії на виконання судового рішення від 21.11.2021 по справі № 420/11963/21.
Водночас, із даним позовом, позивач звернувся лише 07.11.2022, тобто із суттєвим порушенням тримісячного строку на звернення до суду із даними вимогами.
При цьому, обраховуючи відлік строку з 19.07.2022 - дня набрання чинності редакції ст. 233 КЗпП України із застосуванням принципу in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права), вбачається, що останній також пропущено позивачем без жодних обґрунтувань поважності причин цього.
Крім того, суд враховує, що особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення та виплату грошового забезпечення або іншої одноразової виплати, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, в даному випадку, з дня отримання грошового забезпечення або іншої одноразової виплати особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків. Відтак, дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Необізнаність про порушення через байдужість до своїх прав, або небажання дізнатися, - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій/бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Отже суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу відповідно до ст. 123 КАС України необхідно звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст.169 КАС України, суд
На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк