про закриття провадження в адміністративній справі
в частині позовних вимог
11 листопада 2022 р. № 400/8944/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи
за позовом:Фермерського господарства "Агро-1", с.Майорівка, Новобузький район, Миколаївська область, 55636,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв, 54056,
про:визнання протиправними та скасування постанови від 02.09.2021 № 306094 і рішення,
Фермерське господарство "Агро-1" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) з вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову від 02 вересня 2021 року Південного межрегіонального управління Укртрансбезпеки № 306094 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8,500 грн.;
визнати протиправною та скасувати рішення Південного межрегіонального управління Укртрансбезпеки про нарахування позивачеві плати за проїзд в розмірі 2181,36 грн.;
стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у сумі 2379,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Ухвалою від 05.11.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Розглянувши матеріали справи та додатки до неї, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Південного межрегіонального управління Укртрансбезпеки про нарахування позивачеві плати за проїзд в розмірі 2181,36 грн., тобто визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд від 04.08.2021р. про нарахування позивачеві плати за проїзд в розмірі 2181,36 грн., не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
06.06.2014 року Великою палатою Верховного Суду ухвалено постанову у адміністративній справі № 820/1203/17, в якій висловлено правову позицію, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спір про стягнення з перевізника плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, які позивач просить скасувати, є доказом, підставою для стягнення у порядку господарського (цивільного) судочинства. Аргументи позивача проти цього доказу, повинні розглядатися належним судом у разі пред'явлення відповідно позову про стягнення цієї плати.
Складання Укртрансбезпекою розрахунку плати за проїзд є нічим іншим як розрахунок майбутнього позову, розгляд якого повинен відбуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Сам по собі розрахунок не породжує для позивача будь-яких обов'язків, він не є рішення суб'єкта владних повноважень, за яким виникають негативні наслідки для особи, а тому не підпадає під визначення рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд виходить з того, що оскільки правовідносини зі стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є цивільно-правовими, то і дії однієї зі сторін щодо формування доказів на обґрунтування своєї позиції можуть бути заперечені лише під час розгляду справи в порядку господарського (цивільного) судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, за таких обставин суд відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Одночасно, суд вважає за необхідним роз'яснити позивачу, що він має право звернутися з зазначеними позовними вимогами до суду в порядку господарського судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 238, 248 КАС України, суд, -
1. Закрити провадження у справі № 400/8944/21 за позовом Фермерського господарства "Агро-1" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Південного межрегіонального управління Укртрансбезпеки про нарахування позивачеві плати за проїзд в розмірі 2181,36 грн.
2. Ухвалу направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов