11 листопада 2022 р. № 400/10770/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв, 54056,
про:визнання такими, що не підлягають виконанню постанови від 23.10.2019 року ВП № 54204664; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна належного ОСОБА_1 накладеного в межах виконавчого провадження №60394896 та виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394896;
визнати такою, що не підлягає виконанню постанову Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.10.2019 р. №54204664 про стягнення із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 92448,43грн.;
зобов'язати відповідача застосувати наслідки визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, передбачені ч.4 ст.40, ч.7. ст.9 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що був накладений в межах виконавчого провадження ВП №60394896, номер запису в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33797307 (спеціальний розділ) та виключити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394896;
визнати протиправною бездіяльність Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394974;
визнати такою, що не підлягає виконанню постанову Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.10.2019р. №54204664 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрат виконавчого провадження в сумі 400,00 грн. та зобов'язати Відповідача застосувати наслідки визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню передбачені ч.4 ст.40, ч.7. ст.9 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме виключити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження №60394974.
Ухвалою від 03.12.2021р. суд відкрив провадження у справі за праивлами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Позивач вважає протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна належного ОСОБА_1 накладеного в межах виконавчого провадження №60394896 та виконавчого провадження №№ 60394974 , а також виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо вказаних виконавчих проваджень № 60394896, та просить суд зобов'язати відповідача виключити відповідну інформацію стосовно позивача з Єдиного реєстру боржників. Крім того, позивач вказав в позові про те, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 400,00 грн. в межах ВП №№60394974 та постанова про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 92448,43грн. в межах ВП №№54204664 також є протиправними та підялгають скасуванню , оскільки спірні відносини з банком позивач врегулював в 2020 році, що підтверджується довідкою банку від 20.05.2021р., з якої вбачається, що позивач повністю сплатив заборгованість в позасудовому порядку.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив те, що дії державного виконавця щодо арешту майна боржника здійснені у спосіб, в межах повноважень та в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», тому на момент закінчення виконавчих проваджень № 60394896, н60394974 були відсутні підстави для зняття арешту з нерухомого майна та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників. Також відповідач підтвердив у відзиві той факт, що боржник погасив заборгованість перед стягувачем та вказав, що у разі сплати боржником виконавчого збору та витрат виконавчого провадження будуть всі підстави для зняття арешту з майна боржника відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». На думку відповідаач, даний позов, як і попередній до Ленінського районного суду м. Миколаєва, є нічим іншим ніж спробою боржника ухилитися від сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. В задоволенні позову ОСОБА_1 відповідач просив відмовити повністю.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Ленінським районним судом м. Миколаєва 15.03.2017р. було ухвалено заочне рішення по справі №489/6209/16-ц про задоволення позовних вимог ПАТ “ОТП Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-400/158/2017 від 24.05.2007 р. в сумі 36695,03 дол. США та судового збору у розмірі 13662,33 грн.
На виконання вказаного рішення судом 04.04.2017р. було видано виконавчий лист, який знаходився на примусовому виконанні у Інгульському ВДВС м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Постановою державного виконавця від 27.06.2017р. відкрито виконавче провадження №54204664, а постановою від 23.10.2019 р. вищевказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу за його заявою на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
Повертаючи виконавчий лист без виконання, державним виконавцем було винесено постанови:
- №54204664 від 23.10.2019 р. (ВП № 60394896) про стягнення з позивача на користь Інгульського ВДВС виконавчого збору в сумі 92448,43грн;
- №54204664 від 23.10.2019 р. (ВП № 60394974) про стягнення з позивача 400,00грн. витрат виконавчого провадження.
Судом встановлено, що на час відкриття вказаних виконавчих проваджень позивачеві належало на праві власності нерухоме майно (квартира АДРЕСА_2 ), але не зважаючи на це постановами від 20.11.2019р. вищевказані виконавчі документи було повернуто стягувачеві (Інгульському ВДВС) без виконання на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження”.
В той же час, ухвалою Ленінського райсуду м. Миколаєва від 08.11.2019р. по справі №489/6209/16-ц було скасовано заочне рішення від 15.03.2017р., на виконання якого видавався виконавчий лист від 04.04.2017р. та повернення якого за заявою банку стало підставою для відкриття виконавчих проваджень № 60394896 та № 60394974.
Позивач вважає, що внаслідок безпідставного повернення виконавчих документів без виконання відповідач не зміг після скасування заочного рішення застосувати до постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження положення ст.27 та ч.1 ст.40 Закону України “Про виконавче провадження”.
Остаточне рішення у вказаній справі було ухвалено судом 20.10.2020 р., яким позов банку було задоволено частково, стягнуто із позивача 31522,15 дол. США, а також 11735,94грн. судового збору. Вказаним рішенням суду суму стягнення було зменшено, а виконавчий документ на його виконання не видавався.
Довідкою банку від 20.05.2021р. підтверджується факт повної сплати позивачем заборгованість у позасудовому порядку.
21.05.2021р. позивач звернувся до до Інгульського ВДВС із заявою про скасування арешту накладеного на належне йому нерухоме майно постановою від 23.10.202р. в межах виконавчого провадження № 60394896 та про виключення записів з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями № 60394896 та №60394974.
Відповідач листом від 08.06.2021р. повідомив позивачу про причини накладання арешту на належне йому нерухоме майно та відсутність підстав для його скасування, оскільки виконавче провадження в межах якого він накладався було завершено за нормою закону, яка не передбачає зняття арешту накладеного на майно боржника.
Позивач вважає, що вищевказані постанови від 23.10.2021р. про стягнення з нього виконавчого збору та витрат виконавчого провадження підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення №2432/5), Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 №43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за №388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 №614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за №478/26923.
Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Згідно з п.3 розділу Х Положення №2432/5 Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:
прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи;
найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;
найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця;
номер виконавчого провадження;
категорія стягнення згідно з пунктом 8 розділу I цього Положення.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Пункт 6 Положення №2432/5 визначає, що система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження";
про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";
про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п.п. 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Згідно з п. 7 Положення №2432/5 у разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.
Таким чином, частиною сьомою статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також пунктом 6 Розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.
Реалізація іншого механізму наповнення Єдиного реєстру боржників та/або вилучення з нього інформації, може бути впроваджена лише за умови внесення відповідних змін до вищевказаних нормативних документів.
Судом вище встановлено, що виконавче провадження №53944747 завершено шляхом повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).
Згідно ч. 7 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Пунктом 5 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що підставою для закінчення виконавчого провадження є скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. За змістом частини 3 вказаної статті виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
При цьому згідно ч.1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” повернення виконавчого документа до суду, який його видав передбачає зняття арешту накладеного на майно (кошти) боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
З огляду на вказане ивще, суд вважає, що в разі перебування виконавчого листа від 04.04.2017р. виданого Ленінським районним судом м.Миколаєва на примусовому виконанні у відповідача, то виконавче провадження №54204664 щодо стягнення боргу з позивача у зв'язку зі скасуванням заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.03.2017р. підлягало б закінченню зі зняттям арешту з майна боржника та виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників, при цьому виконавчий збір та витрати виконавчого виконавчого провадження з боржника не підлягали б стягненню згідно ч. 7 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”.
Проте, оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження були повернуті стягувачеві, яким у даному випадку є відповідач, вже після набрання законної сили ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 08.11.2019р. про скасування заочного рішення від 15.03.2017р. Оскільки, відповідач не знав про наявність вказаної ухвали, суд вважає, що в нього не було підстав для застосування положень ч. 1 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”.
З огляду на приписи частини 5 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” постанови від 23.10.2019р. про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які були повернуті без виконання на підставі п. 9 ч. 1 вказаної статті, могли бути повторно пред'явлені відповідачем до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, проте відпвідачем цього зроблено не було.
Згідно ч.1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи, за якими стягувачем є державний орган можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суд вважає, що відповідач вказаний строк для повторного пред'явлення до виконання постанов від 23.10.2019р. пропустив, що позбавляє його можливості повторного пред'явлення їх до виконання та скасування цих постанов на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”.
Разом з тим Законом України від 15.07.2021р. № 1662-ІХ статтю 40 Закону України “Про виконавче провадження” доповнено частиною 4, за якою у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною 1 статті 37 цього Закону, буде встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Отже, підсумовуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що постанова №54204664 від 23.10.2019р. про стягнення з позивача на користь Інгульського ВДВС виконавчого збору в сумі 92448,43грн. та постанова №54204664 від 23.10.2019р. про стягнення з позивача 400,00грн. витрат виконавчого провадження підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, тому у зв'язку з цим відповідач зобов'язаний вжити заходи передбачені ч. 4 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”.
Крім того, з урахуванням того, що заочне рішення, на виконання якого відкривалося виконавче провадження №54204664 скасовано, а у позивача відсутній борг перед АТ “ОТП БАНК”, а також відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження відносно піозивача, снує бездіяльність відповідача щодо скасування арешту майна позивача та виключення про нього відомостей з реєстру боржників є протиправною, внаслідок чого порушуються права позивача на вільне володіння, розпорядження та користування належним йому майном, що передбачені ст. 319 ЦК України.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне:
визнати протиправною бездіяльність Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна належного ОСОБА_1 накладеного в межах виконавчого провадження №60394896 та виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394896, та щодо виконавчого провадження № 60394974;
скасувати постанову Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.10.2019р. №54204664 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 92448,43грн. та постанову Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.10.2019р. №54204664 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрат виконавчого провадження в сумі 400,00 грн.;
зобов'язати відповідача зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що був накладений в межах виконавчого провадження ВП №60394896 та виключити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394896 та виключити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження №60394974.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 34993225) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з майна належного ОСОБА_1 накладеного в межах виконавчого провадження №60394896 та виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394896, а також щодо не виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394974.
3. Скасувати постанову Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.10.2019 р. №54204664 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 92448,43грн.
4. Скасувати постанову Інгульського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.10.2019р. №54204664 про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрат виконавчого провадження в сумі 400,00 грн.
5. Зобов'язати Інгульський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), (код ЄДРПОУ 34993225) зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що був накладений в межах виконавчого провадження ВП №60394896 (номер запису в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33797307 (спеціальний розділ) та виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394896.
6. Зобов'язати Інгульський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), (код ЄДРПОУ 34993225) зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що був накладений в межах виконавчого провадження ВП № 60394974 та виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників щодо виконавчого провадження № 60394974.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м.Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 34993225) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00грн., сплачений квитанцією від 02.11.2021р. за №0.0.2325203678.1.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов