11 листопада 2022 р. № 400/4587/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
17 жовтня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.09.2021 № 143050002648;
зобов'язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 23.09.2021.
Позов обґрунтовано позивачкою тим, що на день звернення до відповідача за призначенням пенсії вона досягла 45 років і мала загальний страховий стаж понад 22 роки, з яких більш ніж 9 років стаж на роботах із особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Тому відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вона має право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також витребувано у відповідача докази у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвалу про витребування доказів відповідач не виконав, а саме не надав суду копії заяви позивачки від 23.09.2021 про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з додатками та рішення від 27.09.2021 № 143050002648. Про причини не подання доказів відповідач суд не повідомив.
З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується її паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 13.03.1996.
Відповідно до довідки ВП «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.09.2021 № 0034.02/09-1189 позивачка у період з 05.06.2012 по 02.08.2016 та з 03.08.2016 по 22.09.2021 працювала повний робочий день на посадах, що передбачені Списком № 1.
23.09.2021 позивачка звернулась до відповідача із заявою за призначенням/ перерахунком пенсії за віком на пільгових умовах за Список № 1.
Рішенням відповідача від 27.09.2021 № 143050002648 позивачці відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із заявою від 23.09.2021 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (50 років), встановленого пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
При цьому відповідач у листі від 16.11.2021 № 1400-0304-8/6237 зазначив, що страховий стаж позивачки, обчислений за період протягом вересня 1993 року - червня 2021 року, становить 22 роки 06 місяців 17 днів. Стаж в шкідливих і важких умовах праці за Списком № 1 за період з 05.05.2012 по 30.06.2021 складає 9 років 26 днів.
Вважаючи рішення відповідача від 27.09.2021 № 143050002648 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Так, позивачка переконана, що відповідач порушив її право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас в абзаці першому пункту 5 мотивувальної частини рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, що набрав чинності 11.10.2017, доповнено Закон № 1058-IV розділом XIV1, який містить абзаци один-чотирнадцять пункту 1 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.»
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Поряд з цим, Законом № 213-VIII збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (далі - Рішення № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Пунктом 3 Рішення № 1-р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (пункт 2 резолютивної частини). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах з Списком № 1 для жінок. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд дійшов до висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Тому відмова відповідача в призначенні позивачці , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, мала страховий стаж роботи 22 роки 06 місяць 17 днів, у тому числі на роботах за Списком № 1 - 09 років 0 місяців 26 днів, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
При цьому суд врахував, що частина періоду роботи позивачки із особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 мала місце в період до 01.04.2015.
Що стосується позовної вимоги позивачки зобов'язати відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 23.09.2021, то суд зазначає наступне.
Правовідносини щодо реалізації конституційного права на соціальний захист у старості, яке закріплене статтею 46 Основного Закону України, між позивачкою і відповідачем виникли з моменту отримання останнім заяви позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Виходячи із змісту конституційного права на соціальний захист зазначені правовідносини є триваючими, оскільки право на пенсію гарантується державою, є довічним і не може бути обмежений діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи статтю 46 Закону № 1058-ІV та обставини цієї справи, суд прийшов до висновку, що оскільки непризначення пенсії позивачці відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то призначення пенсії має проводитися з дня відповідного звернення позивачки до відповідача без обмеження будь-яким строком, а саме: з 23.09.2021.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 07.10.2022, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 992,40 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 27.09.2021 № 143050002648 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за список № 1 ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 23.09.2021 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі992 (Дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 11 листопада 2022 року