10 листопада 2022 р. № 400/3226/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій неправомірним та скасування рішення; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області №2/3 від 09.02.2022, яким позивачеві було відмовлено в праві на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням усіх обставин, викладених у цьому позові.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що незараховані позивачем періоди роботи підтверджуються даними трудової книжки та відповідними довідками. У відповідача були відсутні підстави для відмови у не зарахуванні спірних періодів роботи.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити в задоволені позову вказавши, що у зв'язку з відсутністю даних про результати атестації робочих місць за умовами праці та у зв'язку з відсутністю інформації щодо належності робочого місця позивача до певного структурного підрозділу, працівникам якого підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць. А отже рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії від 09.02.2022 № 2/3 про відмову в зарахуванні періодів роботи з 22.08.1992 по 31.12.1992 та з 01.01.1993 по 30.12.1997 року до страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у визначеній законом компетенції.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області із заявою № 5331/3-1400-21 від 19.05.2021 року для отримання пільгової пенсії за віком, яка призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці за Списком №1 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Листом від 02.06.2021 року № 5589-5331/3-02/8 1400/21 відповідач відмовив позивачу в праві на призначення пенсії за віком на пільгових умовах вiдповiдно до п.2 ч.2 ст. 14 Закону №085-IV вiд 09.07.2003 року.
09.02.2022 року Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії прийнято рішення № 2/3 про відмову в зарахуванні періодів роботи з 22.08.1992 по 31.12.1992 та з 01.01.1993 по 30.12.1997 року до страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю даних про результати атестації робочих місць за умовами праці та у зв'язку з відсутністю інформації щодо належності робочого місця позивача до певного структурного підрозділу, працівникам якого підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Стаття 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в п "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788).
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.07.2018 р. по справі № 235/1112/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п. 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
При цьому, відповідно до п. 2 зазначеного Порядку, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
За записами трудової книжки позивач працював в Чорноморському суднобудiвному заводi (згодом ПАТ "Чорноморський суднобудiвний завод"):
- з 22.01.1987 по 01.01.1995 - електрозварником на напiвавтоматичних машинах 3,4 розрядiв цеху l8;
- з 02.01.1995 по 30.12.1997 - електрозварником ручного зварювання 5 розряду цеху 18.
Розділом XXXIII “Загальні професії”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються:
- за Списком № 1 електрозварники ручного зварювання, зайняті на роботах всередині резервуарів, баків, цистерн і відсіків суден;
- за Списком № 2 електрозварники ручного зварювання, електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.02.2020 р. по справі № 520/15025/16-а, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Крім того, у відповідності до практики Конституційного Суду України, який під час розгляду 07.10.2009 р. справи № 1-32/2009 встановив, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Також суд зазначив, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (...).
Суд зазначає, що позивач надав відповідачу трудову книжку, яка містить записи про роботу на посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, яка у сукупності з іншими поданими позивачем документами свідчить про те, що період роботи позивача з 22.01.1987 по 01.01.1995 та з 02.01.1995 по 30.12.1997 належить зарахувати до стажу роботи позивача на роботах із важкими та шкідливими умовами праці.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як зазначено вище, пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383, результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Враховуючи викладене, рішення від 09.02.2022 № 2/3 належить визнати протиправним та скасувати.
Частина 2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладає саме на суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 2/3 від 09.02.2022.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в публічному акціонерному товаристві "Чорноморський суднобудівний завод" з 22.08.1992 по 31.12.1992 та з 01.01.1993 по 30.12.1997 до страхового стажу із шкідливими та важкими умовами праці.
4. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник