справа№ 380/11255/22
11 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю другого відповідача Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просить:
визнати протиправними дії щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік в меншому розмірі ніж встановленого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
зобов'язати нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня 2022 року, як учаснику бойових дій, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги позивачем аргументовані тим, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'ять мінімальних пенсій за віком, проте відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491 грн. 00 коп., а відтак звернувся з позовом до суду.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що виплата згаданої допомоги позивачу проводилась згідно Постанови №540 від 07.05.2022 року (далі - Порядок №540), яка у встановленому порядку протиправною не визнавалася та вичерпно врегульовує порядок дій державних органів щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у 2022 році. Так, підпунктом 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування. Зазначає, що Головне управління у своїй діяльності зобов'язане виконувати чинні акти Уряду, дотримуватися встановлених норм законодавства, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради у відзиві на позов зазначає, що позивач не звертався до Управління про виплату одноразової допомоги до 5 травня чи збільшення її розміру. Також зазначає, що з матеріалів позову станом на 5 травня 2022 року позивач перебуває на обліку Пенсійного фонду України як особа, якій призначено пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відтак вважає, що відповідно до чинних нормативно-правових актів, управління є неналежним відповідачем у справі, оскільки у 2022 році не було уповноважене здійснювати позивачу нарахування та виплату грошової допомоги до 5 травня.
Ухвалою суду від 12.09.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.10.2022 року залучено до участі у справі другого відповідача.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.09.2000 року та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У 2022 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік в сумі 1491 грн. 00 коп. Факт такої виплати сторонами не заперечується.
Позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач листом № 8845-8107/К-52/8-1300/22 від 14.07.2022 року повідомив позивача, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році йому здійснена у розмірі 1491 грн. 00 коп., як передбачено чинним законодавством.
Не погодившись із такою відповіддю позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Змістом спірних правовідносини є невиплата повної суми разової щорічної допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році визначається ст.12 Закону №3551-XII та Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”» від 7 травня 2022 року № 540 (далі - Постанова №540).
Згідно ст.12 Закону №3551-XII, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 1 Постанови №540 затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.
Розміри виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначені у додатку до згаданого Порядку, згідно якого сума виплати учасникам бойових дій становить 1491 гривня.
Наведені норми вказують на те, що у спірні правовідносини регулюються двома нормами права (конкуренція норм права).
Визначаючи норму, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах суд керувався правилами визначеними ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та такими мотивами.
Статтею 64 Основного Закону України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Право громадян на соціальний захист регламентоване статтею 46 Конституції України.
Стаття 46 Конституції України, не входить у перелік статтей, які передбачають права і свободи, що не можуть бути обмежені.
Висновуючи викладене, суд вважає, що право громадян на соціальний захист в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть бути обмежені, що прямо передбачено Конституцією України.
Як передбачено п.10 ст.116 Конституції України, Кабінет Міністрів України здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
При цьому, як зазначено у преамбулі Постанови №540 Кабінет Міністрів України діяв на виконання повноважень наданих абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України 8 липня 2010 року №2456-VI, з наступними змінами та доповненнями.
Згідно згаданого абзацу установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема, щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Разова грошова допомога до 5 травня згідно ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, з наступними змінами та доповненнями, є державною соціальною гарантією.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, строк якого продовжувався Указами від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 та діє на час ухвалення рішення.
Враховуючи те, що в Україні діє воєнний стан, під час якого, згідно Основного Закону України, допускається обмеження прав громадян на соціальний захист, в тому числі і розміру разової грошової допомоги до 5 травня, як складової такого захисту, та те, що Уряд України діяв у відповідності до Конституції України та згідно повноважень наданих підпунктом 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, у суду відсутні правові підстави не застосовувати розмір допомоги, передбачений Постановою №540.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що відповідачем виплачено позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у сумі 1491,00 грн., яка відповідає розміру такої допомоги, визначеному в додатку до Порядку.
При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 та на рішення Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі №440/2722/20, яке набрало законної сили, оскільки у цих рішеннях не досліджувались обставини обмеження розміру разової грошової допомоги до 5 травня у зв'язку із уведенням в Україні воєнного стану.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем у спірних правовідносинах, було дотримано критеріїв правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мартинюк В.Я.