справа №380/3569/22
10 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівська міська рада, про демонтаж.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради із позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить:
- зобов'язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_2 ) демонтувати самовільно влаштовану на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади сітчасту огорожу загальною довжиною 16,0 м з брамою шириною 2,20 м та вісім забетонованих металевих стовпців висотою 1,50 м, по АДРЕСА_2 .
Підставою позову є невиконання у добровільному порядку відповідачем вимоги позивача демонтувати самовільно встановлену огорожу.
Ухвалою від 25.05.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі та залучив до участі у справі у якості, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівську міську раду.
Відповідач відзив на позов не надала. Належним чином повідомлялася про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від третьої особи письмових пояснень по суті спору не надходило.
Суд розглянув і дослідив подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та,-
Залізнична районна адміністрація є органом місцевого самоврядування, ЄДРПОУ 04056084, зареєстрована як юридична особа 16.09.1994.
ОСОБА_1 є співвласницею квартири АДРЕСА_3 .
ЛКП «Сигнівка» складений протокол від 16.09.2021 про адміністративне правопорушення вчинене гр. ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена статтею 152 КУпАП України.
За результатами розгляду протоколу адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради винесено постанову про адміністративне правопорушення №170 від 01.10.2021, а саме: за самочинне встановлення огорожі біля будинку АДРЕСА_2 , що є порушенням п.20.1.24 «Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади», яким на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Постанова адміністративної комісії при Залізничній районні адміністрації Львівської міської ради №170 від 01.10.2021, відповідачем не оскаржувались. Відповідач штраф у розмірі 340,00 грн. оплатила, що підтверджується квитанцією про оплату штрафу /арк.спр.10/.
Керуючись ухвалою №1081 від 08.07.2021 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» (із змінами), «Про затвердження Положень про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структур», що затверджене рішенням виконкому Львівської міської ради від 08.10.2021 №914, районна адміністрація розпорядженням №624 від 10.12.2021 рекомендувала відповідачу демонтувати самовільно влаштовану на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади сітчасту огорожу загальною довжиною 16,0 м з брамою шириною 2,20 м та вісім забетонованих металевих стовпців висотою 1,50м.
ЛКП «Сигнівка» скерувало рекомендованою кореспонденцією відповідачу попередження №2/1309 від 21.12.2021, №2/1339 від 29.12.2021 та №2/6 від 05.01.2021 із рекомендацією демонтувати самовільно влаштовану на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади сітчасту огорожу загальною довжиною 16,0 м з брамою шириною 2,20 м та вісім забетонованих металевих стовпців висотою 1,50 м.
Оскільки ОСОБА_1 проігнорувала вищевказані листи, що порушує законодавство в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил, оскільки добровільно розпорядження не виконала, самовільно встановлену огорожу не демонтувала, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 7 ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 №280/97-ВР, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України “Про благоустрій населених пунктів” від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV).
Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону №2807-IV передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів віднесено забезпечення реалізації державної політики у цій сфері.
Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні ч. 1 ст. 12 Закону №2807-IV є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Згідно з приписами ст. 13 Закону №2807-IV до об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Режим використання об'єктів благоустрою визначено ст. 14 Закону №2807-IV, яка передбачає, що такі об'єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Згідно з ст. 21 Закону №2807-IV елементами (частинами) об'єктів благоустрою є:
1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм;
2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;
3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;
4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;
5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;
6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;
7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;
8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
9) малі архітектурні форми;
10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.
Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою.
До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.
За змістом ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Судом зі змісту письмових доказів, долучених до матеріалів справи з'ясовано, що огорожа, який знаходиться біля будинку №130а на вул. Кульпарківській у м. Львові не має фундаменту, отже, є тимчасовою спорудою і не є капітальним будівництвом.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Правила включають, зокрема: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Поряд із цим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 39 Закону №2807-IV державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376 затверджено Правила благоустрою м. Львова (далі - Правила №376).
Пунктом 12.2.6 Правил №376 передбачено, що демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих малих архітектурних форм здійснюється особою, яка його здійснила самочинно за свій рахунок або районними адміністраціями м. Львова з подальшим відшкодуванням витрат власниками і підлягає знесенню в установленому порядку.
Крім цього, за п. 19.3.5 Правил №376 районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під'їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків та інших визначених споруд у м. Львові.
Пунктом 2.2 розділу VІ ухвали Міської ради від 08.07.2010 №3704 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” (далі - ухвала №3704) передбачено, що до повноважень районних адміністрацій, зокрема, належить: здійснення контролю за станом благоустрою житлового фонду, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до підпунктів 4.46, 4.49, 4.66 “Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради”, затвердженого рішенням виконавчого комітету Міської ради від 01.11.2016 №977 (далі - Положення №977), до повноважень Залізничної районної адміністрації, окрім іншого, належить: створення районної міжвідомчої комісії та організація її роботи; надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку; звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
Процедуру вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об'єктів містобудування та архітектури, в редакції, чинній на час прийняття Розпорядження, врегульовано “Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові”, затверджене рішенням Міської ради від 09.09.2011 №835 (далі - Положення №835).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про архітектурну діяльність” від 20.05.1999 №687-XIV об'єктами архітектурної діяльності (об'єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Згідно з підпунктом 1.5.8 пункту 1.5 Положення №835 малі архітектурні форми - невеликі споруди декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовуються для покращання естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнюють композицію будинків, будівель, їх комплексів.
Ознаки і класифікація самочинного будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, переобладнання, порушення правил експлуатації житлового фонду, охорони і використання пам'яток культурної спадщини, влаштування малих архітектурних форм наведені у пункті 1.6 Положення №835, підпунктом 1.6.6 якого до таких ознак віднесено влаштування (встановлення, будівництво) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності без дозволу виконавчого органу міської ради і належно затвердженої проектної документації або з істотним відхиленням від проекту.
Згідно з підпунктом 3.4.8 п. 3.4 Положення №835 підготовку проектів розпоряджень голів районних адміністрацій за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об'єктів містобудування здійснюють міжвідомчі комісії при районних адміністраціях. Висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрації з рекомендаціями затверджує своїм розпорядженням голова районної адміністрації.
Підпунктами 5.1.3, 5.1.3.3 п. 5.1, п 5.3 Положення №835 передбачено, що міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень: про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти у разі порушення прав інших осіб. У разі ухилення або відмови особи від знесення самочинного будівництва у терміни, визначені розпорядчими документами, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за кошти особи, яка здійснила будівництво.
Судом встановлено, що біля житлового будинку №130а на вул. Кульпарківській у м. Львові, самочинно встановлено сітчасту огорожу, яка використовується відповідачем в своїх потребах без відведення земельної ділянки для таких цілей, без дозволу органу місцевого самоврядування на влаштування такого елемента благоустрою.
Доказів зворотного до матеріалів справи не надано, позаяк долученими позивачем схемами та фотокопіями підтверджується наявність самовільно встановленої огорожі.
Вказане зумовило складення висновку Міжвідомчою комісією стосовно демонтажу відповідачем сітчастої огорожі, що розташована біля житлового будинку АДРЕСА_2 , та прийняття Залізничною РА відповідного Розпорядження від 10.12.2021 №624 “Про демонтаж сітчастої огорожі з брамою та металевих стовпців на АДРЕСА_2 , самочинно встановлених гр. ОСОБА_1 ”.
Доказів виконання чи скарження (скасування) Розпорядження від 10.12.2021 відповідачем до суду не подано. Також, відсутні докази оскарження чи скасування Постанови адміністративної комісії при Залізничній РА ЛМР. Тобто, позивач у жодний спосіб не заперечує та не спростовує факт самочинного встановлення огорожі.
У зв'язку з невиконанням вимог Розпорядження від 10.12.2021 №624, позивач на виконання його повноважень щодо контролю за дотриманням правил благоустрою, зокрема, розміщення на прибудинкових територіях таких елементів благоустрою, як малі архітектурні форми без дозволу на їх розміщення, внаслідок існування порушення правил благоустрою, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до вимог ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Висновки суду у цій справі узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.09.2019 у справі №1527/632/12.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 ) демонтувати самовільно влаштовану на земельній ділянці Львівської міської територіальної громади сітчасту огорожу загальною довжиною 16,0 м з брамою шириною 2,20 м та вісім забетонованих металевих стовпців висотою 1,50 м, по АДРЕСА_2 .
3. Судовий збір з відповідача не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.