10 листопада 2022 року Київ № 320/236/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10), що полягають у відмові згідно з відповіддю Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.09.2021, номер штрих-код 9985-15283/М-02/8-1000/21 - здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 07.07.2021 основної пенсії, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, інваліда 3 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР.
- визнати протиправними дії Відповідача, що полягають у відмові згідно з відповіддю Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.09.2021, номер штрих-код 9985-15283/М-02/8-1000/21 - відшкодувати Позивачу завдану шкоду, внаслідок дії неконституційної норми закону, за період з 01.01.2015 по 07.07.2021, шляхом перерахунку та виплати належних Позивачу сум, відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР, як інваліду 3 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплачених сум.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд.8А, юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з врахуванням проведених виплат, нарахування та виплату з 07.07.2021 основної пенсії відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР, як інваліду 3 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд.8А, юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) здійснити Позивачу відшкодування завданої шкоди, внаслідок дії неконституційної норми закону, за період з 01.01.2015 по 07.07.2021, шляхом перерахунку та виплати належних ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР, як інваліду 3 групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що зменшення визнаного державою мінімуму розміру пенсії особам з інвалідністю ЧАЕС, розрахований з мінімального розміру компенсацій втраченої працездатності, є прямим порушенням вимог статті 56 Конституції України, що підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 по справі № 3-333/2018 (4498/18), яким визнано неконституційною частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII. Натомість Позивач має право на пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та відшкодування шкоди за період дії неконституційної норми закону.
Ухвалою від 18.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки: по-перше, відповідь відповідача від 10.09.2021 № 9985-15283/М-02/8-1000/21 не є рішенням щодо відмови в перерахунку пенсії, а носить інформаційний характер та містить відомості про здійсненні нарахування пенсійних виплат; по-друге, вимога щодо відшкодування шкоди не може задоволена, так як рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 не має зворотної дії у часі; по-третє, фактично обґрунтування заявлених вимог Позивача ґрунтується на бездіяльності Верховної Ради України та Уряду.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
Згідно з доводами позивача, наведеними у позовній заяві, він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Позивач звертався 13.08.2021 до відповідача із заявою про перерахунок виплати пенсії та відшкодування завданої шкоди для виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 по справі № 3-333/2018 (4498/18), в якій просив, зокрема: здійснити перерахунок пенсії за весь період дії частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII на підставі зазначеного рішення Конституційного Суду України, з урахуванням того, що для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; повернути суму заборгованості, що виникла внаслідок дії частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII, тобто з 01.01.2015; з 01.07.2021 поновити виплату у гарантованому державою розмірі пенсії з урахуванням того, що для інвалідів, що яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, такі пенсії не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком (том 1, а.с.20-21).
На вказане звернення, листом від 10.09.2021 № 9985-15283/М-02/8-1000/21 (том 1, а.с. 22) відповідач повідомив, що позивач одержує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також навів розрахунок пенсії Позивача з 01.01.2015 та надав розрахунок відшкодування шкоди (заборгованості) з 01.01.2015, що виникла внаслідок дії частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII.
Разом з тим, результатів розгляду заяви позивача від 13.08.2021 в частині перерахунку пенсії позивача з 01.07.2021 та повернення суми заборгованості, що виникла внаслідок дії частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII зазначений лист відповідача не містить.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з вимогами статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За приписами статі 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991№ 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Згідно з статтею 54 Закону № 796-XII (у редакції до 01.01.2007) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3, 0 тис. карбованців.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Законом від 28.12.2014 № 76-VIII текст статті 54 Закон № 796-XII викладено у такій редакції: "Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (частина перша).
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина друга).
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (частина третя)".
Отже, із урахуванням змін внесених Законом № 76-VIII, нормами статті 54 Закону № 796-XII передбачалося, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1210 мінімальний розмір пенсії становить: 1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї: осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 13 Порядку № 1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: зокрема, особам, які належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю II групи - 379, 60 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 по справі № 3-333/2018 (4498/18) "у справі за конституційною скаргою громадянина України ОСОБА_2 та інших громадян України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII" визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також цим рішенням Конституційного Суду України врегульовано строк та спосіб його виконання та передбачено, що частина 3 статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 07.07.2021.
Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції від 28.12.2014 № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі не приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06.06.1996 року № 230/96-ВР: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
На виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 Верховною Радою України 29.06.2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX (далі - Закон № 1584-IX).
Розділом 1 пункту 2 Закону № 1584-IX частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень"; та доповнено частинами четвертою і п'ятою такого змісту: "Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 1584-IX цей Закон набирає чинності з 01.01.2022, крім пункту 2 розділу I цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01.07.2021.
Отже, на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, Верховною Радою України був прийнятий Закон № 1584-ІХ, яким внесені зміни до Закону № 796-XII, що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вищевказаний закон є чинним станом на момент розгляду даної справи, а тому відсутні підстави для застосування норми частини 4 статті 54 Закону № 796-XII, яка б передбачала виплату Позивачу пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, що свідчить про безпідставність заявлених Позивачем відповідних позовних вимог.
У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першої статті 58 Конституції України за якою дію нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно з частиною першою статті 91, частиною першою статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VІІІ закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
У відповідності із зазначеними нормами, у рішенні від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021) Конституційний Суд України встановив строк втрати чинності законом, що визнаний неконституційним, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021.
До цього моменту діяла стаття 54 Закону № 796-XII у редакції, яка не передбачала перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Із урахуванням встановленого Конституційним Судом України порядку і строків виконання рішення від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, умовою виникнення у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком було неприведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення (до 07.07.2021) нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України та таким рішенням Конституційного Суду України.
При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, на яке посилається позивач, не набуло ретроспективної дії у часі (висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 373/1978/18).
У свою чергу, як вже зазначено вище, 29.06.2021, тобто до 07.07.2021 - кінцевого строку визначеного в рішенні Конституційного Суду України, Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за № 1-р(II)/2021 було прийнято Закон № 1584-IX.
Таким чином, правові норми частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону від 06.06.1996 № 230/96-ВР, щодо розмірів пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до вказаного Рішення Конституційного Суду України, не відновили свою дію.
Наведене додатково підтверджує відсутність правових підстав для застосування норми частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Щодо вимог Позивача про відшкодування завданої йому шкоди, внаслідок дії неконституційної норми закону за період з 01.01.2015 по 07.07.2021, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 встановлено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього закону в редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII.
Разом з тим вищезазначене Рішення Конституційного Суду України не містить положень, які б визначали порядок виконання пункту 4 щодо відшкодування такої шкоди громадянам України.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України, матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Положення цієї статті прямо відсилають на спеціальний закон, а тому відшкодування шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними, не може здійснюватися в іншому, аніж у встановленому законом порядку.
Так, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди врегульовано статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за змістом якої, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Тобто поняття збитки передбачає й упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
При цьому суд зазначає, що на час дії спірних правовідносин, тобто у період, за який позивач просить стягнути на його користь шкоду у вигляді недоотриманої пенсії, він її отримував у визначеному Законом № 796-XII розмірі.
З огляду на вищенаведені норми, суд вважає, що недоотримана позивачем пенсія не може вважатись збитками у розумінні статті 22 ЦК України.
Крім того, закон, який би встановлював порядок відшкодування державою матеріальної чи моральної шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними, на даний час не прийнятий.
За відсутності закону, який формулює такі положення, право на компенсацію не може виникнути, оскільки особа не може стверджувати, що вона мала законне сподівання одержання будь-яких конкретних сум (ухвала Європейського суду з прав людини у справі "Петро Якович Петльований проти України", заява № 54904/08, ухвала щодо прийнятності від 30.09.2014).
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.