про повернення позовної заяви
10 листопада 2022 року м. Київ № 320/9598/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просить суд:
- поновити строк на прийняття позовної заяви до розгляду;
- постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа в рамках ВП № 68625893;
- визнати протиправною постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2022 та знання арешту майна та з коштів боржника по ВП № 68625893;
- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 68625893 від 14.02.2022, зняти арешти з майна, коштів боржника, накладені в межах ВП № 68625893.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 на підставі ч. 2 ст. 169 КАС України вказана позовна заява була залишена без руху з підстав невідповідності останньої ч. 2 ст. 160, ч. 6 ст. 161 КАС України.
Судом відповідно в даній ухвалі суду запропоновано позивачу порядок та спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк її виконання, а саме подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску, або надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду; приведення позовної заяви у відповідність до ст. 160, 161 КАС України шляхом подачі позову через "Електронний суд".
04.11.2022 через «Електронний суд» отримано від представника позивача клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з позовною заявою, в якій представник посилається на ч. 4 ст. 122 КАС України щодо можливості досудового врегулювання вирішення спору, та відповідним правом позивач скористався, як наслідок строк для звернення до адміністративного суду з вказаним позовом становить три місяці, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, представник позивача зазначає про наявність сімейних обставин з серпня 2021 року до 24.05.2022, в межах якого вказано про підготовку до пологів дружини, перебування дружини на обліку для контролю за вагітністю, що підтверджено довідкою № 162 від 27.10.2022 виданої КНП БМР «Білоцерківський пологовий будинок»; народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом Серії НОМЕР_1 ; наявності статусу багатодітної сім'ї, підтверджено копією посвідчення НОМЕР_2 від 02.06.2022 виданого управлінням з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради.
Також зазначено в клопотанні, що у зв'язку із наявністю рішення Апеляційного суду Київської області від 08.06.2016 по справі № 357/15150/14-ц (провадження № 22ц/780/5677/15), яким відмовлено у задоволенні позову ПА «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та яке набрало законної сили, позивач мав усі підстави вважати, що питання, які були з приводу кредитних зобов'язань, вирішені, ситуація сама по собі була вже вичерпаною, відповідач не повідомляв його належним чином про виконавче провадження, відповідно ОСОБА_1 не знав та не міг знати про існування будь-яких виконавчих проваджень.
На виконання умов договору від 04.07.2022 укладеного між позивачем та адвокатом, останнім були надіслані на адресу виконавчої служби клопотання про ознайомлення із матеріалами справи за ВП №68625893, № 67681002 (15.07.2022 та 26.07.2022), 16.08.2022 та 29.08.2022 подані клопотання про скасування постанови від 14.02.2022 про відкриття ВП № 68625893, але належним чином оформленої відповіді ОСОБА_1 не отримав. Представник також зазначив, що на його електронну адресу 31.08.2022 було отримано сканкопію листа без КЕПЕЦП Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.08.2022 №78181, яким відмовлено у задоволенні клопотання адвоката, оригінал якого було отримано 06.09.2022 та зауважив, що сам позивач відповіді на клопотання від 16.08.2022 за вих. № 16/08/22-4 за підписом державного виконавця Н.А. Назарчук не отримав.
Представник позивача подавав до виконавчої служби 08.09.2022 скаргу на бездіяльність державного виконавця та 12.09.2022 на поштову адресу Відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було надіслано скаргу на бездіяльність державного виконавця за вих. № 08/09/22-1 від 08.09.2022 з проханням скасувати спірну постанову від 14.02.2022 про відкриття виконавчого провадження №68625893, скасувати постанови в рамках ВП №68625893, якими накладено обтяження, заборони, арешти щодо майна ОСОБА_1 , скасувати записи щодо заборон, обмежень, обтяжень, зокрема, але не обмежуючись у ДРОРМ, ДРРП, ЄРБ, які накладені в рамках ВП №68625893 щодо майна позивача.
Та, на прийомі громадян саме 14.09.2022 представником позивача було отримано відповідь Відділу Державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на скаргу, в якій було зазначено про відсутність причин для скасування спірної постанови, що мала вигляд листа від 14.09.2022 № 84161 раніше отриманому ідентичному листу від 31.08.2022 №78181.
Таким чином, представник позивача вказує, що оригінал листа від відповідача із відповіддю на скаргу від 08.09.2022, був ним отриманий 14.09.2022 та з урахуванням вищевказаної позиції, наполягає, що саме з цієї дати починається перебіг процесуального строку звернення до суду з вказаним позовом і складає три місяці.
Розглядаючи подане клопотання представника позивача щодо поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, обґрунтування причини звернення до суду в жовтні 2022 року, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, серед перелічених, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За ч. 2 ст. 74 Закон №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 3 вказаної вище статті рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч. 5 ст. 74 Закон №1404-VIII).
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, виходячи з предмету спірних правовідносин, ст. 74 Закону №1404-VIII та ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено право на звернення учасника виконавчого провадження до адміністративного суду із позовною заявою, якщо останній вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси, та чітко визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що подання скарги на дії та рішення державного виконавця, або не вчинення останнім відповідних дій, є правом сторони виконавчого провадження, що передбачено Законом №1404-VIII, таке право є альтернативним способом вирішення спору та вказаний Закон не передбачає в собі обов'язкової процедури адміністративного (досудового) врегулювання спору між сторонами.
Процесуальне законодавство чітко визначає строк подання позовної заяви до суду в п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, що становить десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, інших виключень чи випадків, не передбачено.
Посилання представника позивача на ч. 4 ст. 122 КАС України в даному випадку є необґрунтованим на законодавчому та процесуальному рівні, дана норма підлягає застосуванню в разі наявності в законодавстві досудового порядку вирішення спору, тому таку позицію не може бути прийнято до уваги судом та враховано як причина пропуску строку звернення до суду з даним позовом, строк якого розпочався з 14.02.2022 та закінчився 24.02.2022.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства, зокрема ст. 287 КАС України чітко визначено строк звернення до суду з позовною заявою учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, що становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу позивача, що дотримання відповідних законодавчих та процесуальних строків є однією з обов'язкових передумов ефективності вирішення спорів, які виникають між сторонами, отримання результатів такого вирішення, що безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації та будь-який вид адміністративного провадження базується на таких процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах. Відповідно, інститут строків в адміністративному процесі, а саме, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, обмежуються часом, що сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 15.10.2020 по справі № 420/1379/20 (адміністративне провадження № К/9901/19881/20).
Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав («Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.1975).
Разом з цим, суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Враховуючи викладені у клопотанні представника позивача про поновлення строку звернення до суду обставини, а саме наявність рішення суду апеляційної інстанції по справі № 357/15150/14-ц, сімейні обставини, які відбувались у період з серпня 2021 року по 24.05.2022 рік, не отримання позивачем ОСОБА_1 жодної постанови чи іншого виконавчого документа по виконавчому провадженню №68625893, отримання саме представником позивача 14.09.2022 відповідь виконавчої служби на подану 16.08.2022 скаргу на дії державного виконавця та неправомірність постанови від 14.02.2022 ВП 68625893 не спростовують встановлених судом обставин щодо відсутності поважності причин пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду з даним позовом, який обчислюється за вказаним вище п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України та не містить виключення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Суд приймає твердження представника позивача щодо дати подання позовної заяви до суду через «Електронний суд» 15.10.2022, а також зазначає що в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом вже не міститься посилання на таку обставину пропуску як оголошення в Україні воєнного стану, та, дані обставини у сукупності, не впливають на наслідки встановленого судом пропущеного десятиденного строку звернення до суду з позовом.
При цьому, доводи представника позивача щодо вчинених останнім дій на виконання умов договору укладеного з ОСОБА_1 04.07.2022, судом не приймаються до уваги, оскільки такі дії адвоката не свідчать про пропуск строку звернення до суду саме з поважних причин, а лише свідчать про те, що представник позивача вчиняв певні дії за угодою сторін. Позивачем та його представником на пропозицію суду не надано доказів щодо отримання спірної постанови виконавчого органу для встановлення початку перебігу для сторони виконавчого провадження процесуальних та законодавчих строків щодо оскарження порушених прав та інтересів особи, та, незрозумілим є звернення ОСОБА_1 за послугами до адвоката саме 04.07.2022 при цьому стверджуючи, що ніяких документів за спірним виконавчим провадженням позивачем не отримано та нічого з даного приводу не було відомо.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За п. 9 ч 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд не встановив поважність причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом та відповідно підстав для поновлення позивачу такого строку, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу разом із доданими документами відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобовязання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І.І.