про закриття провадження у справі
09 листопада 2022 року 320/9242/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перепелиці А.М. , розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ "Ощадбанк" Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 177842,66 грн, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 09.02.2022 у справі №320/8444/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ "Ощадбанк" філія - Головне управління по м. Києву та Київській області на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 177842,66 грн, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 09.02.2022 у справі №320/8444/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі №320/8444/21 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 23.03.2021 №2/3/1/1032 станом на 05.03.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 23.03.2021 №2/3/1/1032 станом на 05.03.2019, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 23.04.2021 №2/3/1/1395 станом на 29.01.2020. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 23.04.2021 №2/3/1/1395 станом на 29.01.2020, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2020. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, щодо не перерахунку та невиплати ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсійного забезпечення за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 100% суми підвищення пенсійного забезпечення за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Листом від 25 лютого 2022 року №3348-6267/Б-02/8-1000/22 відповідач повідомив позивача, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі №320/8444/21 нараховано суму пенсії за період з 01.04.2019 по 31.05.2022 в сумі 177842,66 грн.
Також, листом від 16 серпня 2022 року №1000-0203-8/76906 відповідач повідомив, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, яка набрала чинності 10.11.2018, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у Реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Зазначив, що рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 09.02.2022 у справі №320/8444/21, обліковується у реєстрі за №244962, як таке, що надійшло до боржника 04.05.2022. Заборгованість з пенсії на виконання рішення суду буде здійснена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на противоправну бездіяльність відповідача, яка полягає у тому, що Управлінням не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» філія - Головне управління по м. Києву та Київські області за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на поточний картковий рахунок позивача суму пенсії у розмірі 177842,66 грн, нараховану на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 320/8444/21.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Приписи частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Комплексний аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Тобто, у випадку невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19, від 25 лютого 2021 року у справі №640/13599/20, від 30 березня 2021 року у справі №580/3376/20, від 27 квітня 2021 року у справі №460/418/20.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що фактичною підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом стала незгода позивача з бездіяльністю відповідача щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі №320/8444/21 в частині невиплати заборгованості.
Тому в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (статті 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення та зобов'язання вчинити певні дії по виконанню рішення суду, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи наведе, наявні правові підстави для закриття провадження у справі №320/9242/22 на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що при зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн. згідно квитанції ID 3530-8852-3317-4268 від 14.10.2022 АТ "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ".
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, позивачу необхідно повернути судовий збір.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
закрити провадження у справі №320/9242/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривень 40 копійок) згідно квитанції ID 3530-8852-3317-4268 від 14.10.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Перепелиця А.М.