про повернення позовної заяви
08 листопада 2022 року м. Київ № 320/9840/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та не виплати з 01.04.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.04.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум.
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду; копію належним чином засвідченої копії заяви позивача адресованої відповідачу щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії.
На адресу суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Щодо строку звернення до суду позивач зазначив, що ОСОБА_1 є пенсіонером з 25.03.2015 року та отримує пенсію в розмірі 2716,46 грн, що підтверджується довідкою з пенсійного фонду від 28.09.2022 року. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не має пільг щодо сплати судового збору, позивач є непрацюючим пенсіонером і джерелом доходу є тільки пенсія. З такого розміру пенсії позивач не мав змоги сплатити судовий збір за подачу позову і вважає, що саме цей чинник є об'єктивною причиною пропуску строку звернення до суду з 01.04.2021 до 24.02.2022 року.
Водночас, позивач зауважив, що з 24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України. З 24 лютого 2022 року смт. Іванків, де проживає позивач, був окупований російськими загарбниками до 30.03.2022 року, про що свідчить довідка №2303 від 12.05.2022 року. Таким чином, з 24 лютого по 30 березня 2022 року позивач не міг подавати до суду або здійснювати інші дії не міг, так як знаходився під окупацією. За час окупації будинок позивача був пошкоджений - вибиті вікна, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.05.2022 року, а отже, у квітні-вересні 2022 році позивач займався відновленням пошкодженого майна і займався налагоджуванням мирного життя без окупантів, включаючи подачу заяв до поліції про пошкоджене -майно, спілкування із державною комісією з оцінки пошкодженого майна, очікування саперів щодо перевірки саду та городу на наявність вибухових речовин та снарядів і не міг подати заяву до суду.
Дослідивши вказану заяву про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Суд не погоджується з вказаними аргументами позивача щодо поважності причин строку звернення до суду з підстав неможливості сплати судового збору, оскільки чинним законодавством передбачено можливість звільнення судом чи відстрочення сплати судового збору що прямо визначене у Законі України «Про судовий збір».
Інших доводів неможливості звернення до суду у проміжок часу з 01.04.2021 по 23.02.2022 позивачем не зазначено.
Разом з тим, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду за період з 24.02.2022 по 05.04.2022 у зв'язку з наявністю об'єктивних обставин, які зумовлені початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України з 24.02.2022.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справі «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Разом з тим, позивач звернувшись у жовтні 2022 року до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.04.2021 по 23.02.2022 року.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Будь-яких інших належним та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та заява позивача від 02.11.2022 не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог з 01.04.2021 по 23.02.2022.
Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та не виплати з 01.04.2021 по 23.02.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.04.2021 по 23.02.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум,- підлягає поверненню.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протипранвими дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог: визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та не виплати з 01.04.2021 по 23.02.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.04.2021 по 23.02.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панова Г. В.