про залишення позовної заяви без руху
07 листопада 2022 року м. Київ № 320/10106/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_2 з позовом до Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію новонародженої дитини в умовах воєнного стану та видати ОСОБА_2 , як матері та законному представнику дитини, або ОСОБА_2 , як батьку дитини та законному представнику дитини, свідоцтво про народження дитини та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Водночас, згідно приписів ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ч. 1).
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (ч. 2).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в тому числі і із прохальної її частини, позивачі просять суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії, при тому що позовні вимоги щодо визнання протиправними рішення/дій/бездіяльності у позові не зазначені.
Крім цього, вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, навести конкретні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.
Відтак, позивачі мають надати до суду виправлену позовну заяву із чітко сформованими позовними вимогами в частині визнання протиправними рішення/дій/бездіяльності відповідача.
Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.).
Зі змісту позовної заяви виходить, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 992,40 грн за вимогу немайнового характеру.
В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Разом з тим, у позовній заяві вказується про те, що позивачі звільнені від сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом з посиланням на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд зауважує на тому, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-6, зокрема у ст. ст. 2 та 5 цього Закону визначено перелік заяв, за подання яких судовий збір не сплачується, а також перелік осіб, які мають пільги щодо сплати відповідного збору.
Відтак, позивачі мають надати суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. або у виправленій позовній заяві вказати підставу звільнення від сплати судового збору із посиланням саме на Закон України від 08.07.2011р. №3674-6.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Законодавством встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_2 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.