про закриття провадження у справі
09 листопада 2022 року м. Київ 320/1258/22
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Державної екологічної інспекції столичного округу про закриття провадження в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-Агро-С»
до Державної екологічної інспекції Столичного округу
про визнання протиправною та скасування претензії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МХП-Агро-С» (далі також - позивач, ТОВ «МХП-Агро-С») з позовом до Державної екологічної інспекції столичного округу (далі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування претензії Державної екологічної інспекції Столичного округу від 23.07.2021 №66/08-06 про відшкодування збитків, нанесених державі у розмірі 64 394,14 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність виставлення Державної екологічної інспекції Столичного округу вимоги про відшкодування позивачем збитків у сумі 64 394,14 грн. у формі претензії за №66/08-06 від 23.07.2021. Так, на переконання позивача, відповідач не правомірно включив до складу виявлених порушень природоохоронного законодавства порушень п. 4 акта №02- від 19.07.2021, складеного за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю), оскільки елементи складу правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, фактично були відсутні. Крім того, у періоди з 20.04.2017 по день проведення планового заходу державного контролю ТОВ «МХП-Агро-С» дотримувалось умов отриманих у встановленому законодавством порядку дозволів на спеціальне водокористування (в т.ч. дозволу на спеціальне водокористування Укр.№114 від 20.04.2017, дія якого була продовжена до 29.07.2020 у силу положень ст. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання у справі.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі з мотиву неможливості розгляду справи про оскарження претензії в порядку адміністративного судочинства, оскільки така претензія не стоврює жодних правових наслідків для позивача.
У свою чергу представник позивача подав через канцелярію пояснення на таке клопотання відповідача, де зазначив, що відповідач в якості судової практики посилається на рішення Верховного суду у справах з нетотожним предметом спору, та про відстунсть підстав для закриття провадження у справі.
У призначене на 04.07.2022 судове засідання сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, хоча останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про здійснення слухання справи в порядку письмового провадження.
У зв?язку з наведеним керуючись ч. 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглядаючи по суті клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд виходив з такого.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, упродовж періоду з 06.07.2021 по 19.07.2021 на ТОВ «АГРО-С» (наразі поіменоване як ТОВ «МХП-Агро-С») співробітниками Державної екологічної інспекції Столичного округу був проведений плановий захід державного контролю (перевірка) з питань дотримання Товариством вимог природоохоронного законодавства. За результатами проведення такої перевірки складений акт № 02- від 19.07.2021, де зафіксовано про наявність ряду вчинених Товариством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Того ж дня Державна екологічна інспекція Столичного округу видала припис за № 02- на адресу ТОВ «МХП-Агро-С2, у тексті якого зобов'язало Товариство усунути у встановлені терміни виявлені правопорушення, шляхом вчинення конкретно визначених дій, про які зазначено у такому приписі, та про необхідність подання не пізніше 3-х днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту припису до Державної екологічної інспекції Столичного округу інформацію про виконання цього припису.
У подальшому, 23.07.2021 Державна екологічна інспекція Столичного округу склала на адресу ТОВ «МХП-Агро-С» претензію за № 66/08-06 про відшкодування збитків у сумі 64 394,14 грн., заподіяних державі внаслідок самовільного користування водами із підземних джерел. Зазначену претензію позивач отримав поштою 28.07.2021.
Вважаючи дану претензію безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи питання належності даного спору до справи, на яку поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (надалі - Положення № 275) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з п. 1, 3 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 за №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633 (надалі - Положення) Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.
На підставі п. 2 розд. ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в т.ч. про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами ч. 1 ст. 4 та ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Зокрема, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Статтею 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
У силу ч. 7 ст. 7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
В розумінні норми ст. 7 Закону № 877-V приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Згідно зі ст. 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, а обов'язком суб'єкта господарювання, відповідно до статті 11 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є виконання вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 5 КАС України.
За правилами ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У контексті з наведеним суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Суд зазначає, що спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправними та скасування акта перевірки та претензії про відшкодування збитків (у даному випадку виданої органом Держекоінспекції), сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Так, за своєю правовою природою акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені суб'єктом владних повноважень порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення.
Висновки акта перевірки не змінюють стану суб'єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов'язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі.
Претензія не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків, тому вона не може бути предметом спору.
Також Верховний Суд висловлював правову позицію щодо того, що вимоги про визнання протиправними та скасування претензій органів Держекоінспекції та дій щодо складання (виставлення) їх не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а саме: у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 820/7180/16, від 23.10.2019 у справі № 804/6165/16, 19.10.2020 у справі № 420/4129/19).
Суд встановив, що оспорюваною претензією № 66/08-06 від 23.07.2021 відповідачем запропоновано відшкодувати збитки, які заподіяно державі в розмірі 64 394,14 грн. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, безпосередньо сама претензія не створює жодних правових наслідків для позивача, а тому відповідно не може порушувати його права чи інтереси.
Крім того, як убачається з наявних матеріалів справи, за наслідками перевірки інспекторами складено не лише акт перевірки та претензію, а й припис №02- від 19.06.2021.
Саме припис є обов'язковою для виконання письмовою вимогою уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані. З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Проте, позивач у цій справі не оскаржує зазначений припис від 19.06.2021, як й рішення (дій) Держекоінспекції щодо призначення планового контрольного заходу.
Крім того, у матеріалах справи відсутні документальні докази в обґрунтування того, що оспорювана претензія стала підставою для прийняття органом Державної екологічної інспекції України рішення, яке порушує права та інтереси позивача.
Таким чином, з огляду на наведені вище нормативні положення та правову позицію Верховного Суду, заявлені ТОВ «МХП-Агро-С» вимоги у позовній заяві від 25.01.2022 не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, враховуючи наведене вище суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленого відповідачем клопотання закриття провадження у справі № 320/1258/22 та, відповідно, про наявність підстав для задоволення такого клопотання.
Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Задовольнити клопотання Державної екологічної інспекції Столичного округу про закриття провдження у справі № 320/1258/22.
2. Закрити провадження у справі № 320/1258/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МХП-Агро-С» до Державної екологічної інспекції столичного округу про визнання протиправною та скасування претензії Державної екологічної інспекції Столичного округу від 23.07.2021 № 66/08-06.
3. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.
4. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Панова Г. В.