Єдиний унікальний номер справи 229/2035/22
Номер провадження 2-о/229/103/2022
11 листопада 2022 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Гонтар А.Л.,
при секретарі судового засідання: Тертичній Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Краматорський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті,
10 листопада 2022 року заявник ОСОБА_1 , звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з заявою про встановлення факту смерті, в якій посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку Донецької області помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що не може зареєструвати смерть батька, отримати відповідне свідоцтво про смерть та отримати грошову допомогу на поховання.
У зв'язку з вищезазначеним просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку Донецької області.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, в своїй заяві зазначила про розгляд справи без її участі, просить заяву задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.
Пунктом 8 частини 1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 256 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.
Статтею 257-1 ЦПК України передбачено, особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до ч. 1 вищезазначеної статті заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Судом встановлено, що згідно актового запису про народження № 786, зареєстрованого 03.04.1964 року Калінінським РВМ відділу ЗАГС м.Донецька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) (а.с.6).
Згідно актового запису про шлюб № 616, зареєстрованого 27.07.1984 року міським відділом РАГС м.Донецька ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 . Після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище - ОСОБА_5 . (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 ) (а.с. 6)
Лікарським свідоцтвом про смерть (Форма № 106/у) № 9 від 17.06.2021 року, яке видано Донецьким будинком-інтернатом для похилих громадян та інвалідів Міністерства праці та соціальної політики ДНР встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 85 років. Місце проживання померлого: АДРЕСА_1 .
Довідкою про причину смерті (до форми № 106/у № 9) виданої для захоронення, встановлено причину смерті ОСОБА_2 : хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року будь-які органи,їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними якщо ці органи створені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (документ), виданий цими органами є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто лікарське свідоцтво про смерть № 9 від 17.06.2021 року відносно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що видане на території тимчасово не підконтрольній Україні, не створює правових наслідків.
Вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також той факт, що за встановлених обставин, встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином є всі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Донецьку Донецької області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218, 256,257-1 ЦПК України, п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Краматорський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця села Теремне Острозького району Ровенської області, Україна, місце проживання: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку Донецької області, Україна. Причина смерті: хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 11.11.2022 року.
Суддя: А.Л. Гонтар