Справа № 471/1029/21
Провадження №2/471/38/22
Номер рядка звіту 19
"09" листопада 2022 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Новік І.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/1029/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Новомар'ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новомар'ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
23.02.2022 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог та просила суд про включення позивача до списку громадян членів КСП «ім.. Тобілевича», які мають право на земельну частку (пай); визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 18 вересня 1985 року працювала та була членом колгоспу "ім. 40 років Жовтня". 01 лютого 1990 року була переведена на роботу в Кам'янокостуватську школу де працювала до 31.12.2019 року, при цьому з членів колгоспу виключена не була. Згідно рішення загальних зборів членів колгоспу ім. 40 річчя Жовтня с. Кам'яно-Костувате Братського району Миколаївської області від 16.02.1993 року Протокол № 1, колгосп реорганізовано в колективне сільськогосподарське пайове товариство ім. Тобілевича. 15 листопада 1995 року КСП «ім. Тобілевича» отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії МК № 004. До списку громадян, які мають право на земельну частку (пай), що є додатком № 1 до Акту прізвище позивача внесено не було. Посилаючись на те, що на час розпаювання земель колгоспу позивач працювала в ньому та була його членом, вона має право на земельну частку (пай), позивач просить суд включити її до списку громадян членів КСП «ім.. Тобілевича», які мають право на земельну частку (пай) та визнати за нею право на земельну частку (пай) в розмірі 12,60 умовних кадастрових гектарів, в межах території Новомар'ївської сільської ради Вознесенського (Братського) району Миколаївської області.
Під час судового засідання позивач підтримала свої позовні вимоги та просила про їх задоволення, зазначила, що раніше не зверталася до суду із позовом та у сільській раді їй відмовили у виділенні земельної ділянки в зв'язку з тим, що земельні ділянки відсутні,
Представник відповідача Новомар'ївської сільської ради сільської ради Миколаївської області у судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву у якій просив розглядати справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 18 вересня 1985 року була прийнята у члени колгоспу "ім. 40 років Жовтня". 01.02.1990 року була переведена на роботу в Кам'янокостуватську школу де і працювала до 31.12.2019 року (арк с. 5-6).
Згідно рішення загальних зборів членів колгоспу ім. 40 річчя Жовтня с. Кам'яно-Костувате Братського району Миколаївської області від 16.02.1993 року Протокол № 1, колгосп реорганізовано в колективне сільськогосподарське пайове товариство ім. Тобілевича.
15 листопада 1995 року КСП «ім. Тобілевича» отримало Державний акт на право колективної власності на землю, серія МК №004.
Громадянка ОСОБА_1 до списку (додаток № 1 до Державного акту) членів КСП, що додається до цього державного акту, внесена не була, сертифікат не видавався.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною дев'ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі(на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду у судах. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Позивач як особа, яка була членом КСП на момент отримання останнім державного акту, мала бути включена до списку громадян, які мають право на отримання земельної частки (пай).
Відповідно до статей 71, 75 ЦК УРСР (на час виникнення спірних правовідносин) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється тривалістю в три роки і позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.
Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Аналогічні вимоги у статтях 257, 261, 267 ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявник повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Так, відповідно до положень статті 76 ЦК УК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права.
За змістом пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред'явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.
Зазначені висновки викладені у постанові ВС від 27 липня 2021 року у справі № 686/6892/20.
Судом встановлено, що КСП отримало державний акт у 1995 році, отже з цього часу право позивача було порушено.
Строк позовної давності щодо вимог про право ОСОБА_1 на земельну частку (пай) КСП «ім. Тобілевича» закінчився 15 листопада 1998 року.
До суду позивач звернулася лише у листопаді 2021 року, тобто через 26 років.
За такого, звернення позивача у листопаді 2021 року з даним позовом про визнання права порушеного в 1995 році, пред'явлено після закінчення строку позовної давності, встановленого ЦК УРСР 1963 року.
Звернення позивача до сільської ради у 2003 році із заявою про виділення їй земельної ділянки не перериває строку позовної давності, та не є підставою для його поновлення, оскільки, відповідно до вимог ч. 1 ст.. 79 УК УРСР перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленному порядку.
Таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 є закінчення строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до Новомар'ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про включення до списку громадян членів КСП "ім. Тобілевича" Кам'яно-Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області, які мають право на земельну частку (пай) та визнання права на земельну частку (пай) КСП "ім. Тобілевича" Кам'яно-Костуватської сільської ради Братського району Миколаївської області розміром 12,60 умовних кадастрових гектарів, в межах території Новомар'ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області - відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Новомар'ївська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Данила Галицького, 24, с. Новомар'ївка Вознесенського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376009.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2022 року.
СуддяІ.Б. Гукова