Справа № 471/520/21
Провадження №2/471/11/22
Номер рядка звіту 61
"01" листопада 2022 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Новік І.О.
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/520/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Волошиної (Малярчук) Наталії Василівни, Мігалі Галини Степанівни, третя особа: приватний нотаріус Грицаєнко Людмила Михайлівна про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
30 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Грицаєнко Людмила Михайлівна, в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив суд постановити рішення, яким визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Арбузинського суду Миколаївської області від 10.12.2018 року позивача було визнано братом третього ступеня споріднення з ОСОБА_6 . 18.08.2009 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку площею 8,22 га було заповідано ОСОБА_5 . В подальшому, 13.08.2013 року вказану земельну ділянку ОСОБА_6 заповідала дочці позивача- ОСОБА_7 . Рішенням суду Братського районного суду Миколаївської області від 19.02.2015 року заповіт на ім'я ОСОБА_7 було визнано недійсним. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 09.04.2015 року було змінено рішення першої інстанції та встановлено нікчемність заповіту на ім'я ОСОБА_7 . Позивач, знаючи про наявність заповіту на ім'я його дочки не звертався у встановлений законом шестимісячний термін до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а звернувся лише 02.03.2015 року та нотаріусом йому було роз'яснено про пропуск ним строку для прийняття спадщини . Ним було отримано згоду одного спадкоємця на продовження строку прийняття ним спадщини, спадкоємець ОСОБА_5 такої згоди не надала, тому він вимушений звернутися до суду із відповідним позовом, оскільки вважає, що встановлений строк для прийняття спадщини ним було пропущено з поважних причин.
Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Позивач також підтримав свій позов, додатково зазначив, що не звертався до нотаріальної контори, так як знав, що померла заповідала земельну ділянку його дочці. Вважає, що скасування останнього заповіту, скасовує і всі попередні заповіти, тому, наразі він має право на спадкування земельної ділянки після смерті ОСОБА_6 як брат, третього ступені споріднення. Про те, що на вказану земельну ділянку вже видано свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_5 йому відомо, однак, це на його думку не впливає на його право на спадкування. Також, перепоною для звернення до нотаріальної контори було те, що необхідно було встановити родинні відносини з померлою.
Представник відповідача, приватного нотаріуса ОСОБА_8 , адвокат Козиревич О.С., позовні вимоги не визнала, з підстав того, що вказані у позові обставини, які перешкоджали позивачу вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, не є поважними. Також зазначила, що у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, нотаріус не є належним відповідачем.
Відповідач ОСОБА_5 до суду не з'явилася, надіслала заяву в якій просила відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, приватний нотаріус Грицаєнко Л.М. у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та спадкової справи після смерті ОСОБА_6 суд дійшов наступних висновків.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17.
Рішенням суду Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10.12.2018 року встановлено, що позивач братом третього ступеня споріднення з ОСОБА_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк..с. 9-16, т. 1).
Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_7 , яка звернулася із відповідною заявою до нотаріальної контори 06.09.2013 року про прийняття спадщини за заповітом, ОСОБА_5 - звернулася із заявою 11.01.2014 року про прийняття спадщини за заповітом.
07.07.2015 року ОСОБА_5 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на земельні ділянки (т.с.1 арк.с.273-276).
Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.193, т.1) та повторно 12.08.2015 року (арк..с.280, т.с. 1), тобто після спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Листом від 12.08.2015 року приватний нотаріус надала роз'яснення ОСОБА_1 , що оскільки він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, то його заяву можливо зареєструвати лише за письмовою згодою спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, відповідно до ст.1272 ЦК України (а.с.285).
26 серпня 2015 року спадкоємець ОСОБА_7 надала письмову згоду на прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 (т. с. 1 , арк..с. 288).
Спадкоємець ОСОБА_5 письмовою заявою заперечувала проти прийняття спадщини ОСОБА_1 (т.с. 1 арк.с. 294).
Як обґрунтовує свої вимоги позивач, він пропустив строк для прийняття спадщини, так як знав про заповіт від ОСОБА_6 на ім'я його доньки ОСОБА_7 , після того, як рішенням суду вказаний заповіт було визнано нікчемним, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому необхідно було встановити факт спорідненості із померлою. Тому на його думку були об'єктивні підстави, які перешкоджали в реалізації його права на прийняття спадщини.
Однак, суд вважає, що доводи позивача не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування"вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Як видно, зазначені обставини, на які посилається позивач, як на поважність причин пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини, не є поважними та не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «за змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.
У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину».
За таких обставин, аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачам.
Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 05.07.2021 року.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову за заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Грицаєнко Людмила Михайлівна про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Скасувати ухвалу Братського районного суду Миколаївської області у справі № 471/520/21(провадження № 2-з/471/4/21) про заходи забезпечення позову від 05.07.2021 року.
Судові витрати залишити за позивачем.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2022 року.
СуддяІ.Б. Гукова