Справа № 471/804/22
Провадження №3/471/418/22
Номер рядка звіту 327
"10" листопада 2022 р.
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Гукова І.Б., за участю секретаря Новік І.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївськії області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чистопілля Вільшанського району Кіровоградської області, громадянки України, не заміжньої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючої, проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності постановою Братського районного суду Миколаївської області 03.02.2022 року,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
встановив:
Відповідно до сімейного законодавства, батьки зобов'язані забезпечити належні умови щодо розвитку та виховання дитини.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 835384 від 06.10.2022 року, ОСОБА_1 , згідно клопотання Костуватського ліцею неповнолітня дитина ОСОБА_2 , учень 7 класу, порушує поведінку на уроках, зриває уроки, не виконує домашні завдання.
Під час судового засіданні ОСОБА_1 , вину не визнала, зазначила, що дітям приділяє достатньо уваги.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, доходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала. Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 , вказують на її ухилення від батьківських обов'язків.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
У зв'язку з вищевикладеним, суд доходить до висновку, що вказана у протоколі подія відбулася не в наслідок ухилення ОСОБА_1 , від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання дитини.
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 184 ч.1, 245, 247, 256, 278, 280 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 порушеного за ч. 2 ст. 184 КУпАП, - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя - Гукова І.Б.