майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"01" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/953/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Круглецька
за участю представників сторін:
від позивачів-1,2: не з'явились,
від відповідача: не з'явився,
від прокуратури: Ревелюк Т.О., посвідчення №058864 від 21.12.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах
держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
(м.Житомир)
2) Народицької селищної ради (смт.Народичі, Житомирська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма"
про визнання незаконним та скасування рішення.
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Народицької селищної ради звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" про:
- визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020 про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га із земель реформованого КСП ім. Шевченка;
- зобов'язання ТОВ "Екоагроферма" повернути земельну ділянку площею 120,00га, кадастровий номер 1823786600:06:000:0059 та 1823786600:05:000:0001 до земель запасу шляхом її передачі Народицькій селищній раді.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.10.2021 відкладено підготовче засідання на 11.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 16.12.2021.
В підготовчому засіданні оголошено перерву з 16.12.2021 до 24.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження із застосуванням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відкладено підготовче засідання на 18.01.2022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.01.2022 закрито провадження у справі №906/953/21 в частині вимог про зобов'язання ТОВ "Екоагроферма" повернути земельну ділянку площею 120,00га кадастровий номер 1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001 до земель запасу шляхом її передачі Народицькій селищній раді, а подальший розгляд справи ухвалено здійснювати в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020 про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га із земель реформованого КСП ім. Шевченка. Цього ж дня - 18.01.2021 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу №906/953/21 до судового розгляду по суті на 21.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.02.2022 відкладено розгляд справи по суті на 29.03.2022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.03.2022 продовжено строк розгляду справи по суті та відкладено розгляд справи на 20.05.2022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.05.2022 відкладено розгляд справи по суті на 18.07.2022.
Ухвалою від 18.07.2022 розгляд справи по суті відкладено на 08.09.2022.
18.07.2022 до суду від відповідача надійшла заява від 18.07.2022 вих.№85/2022 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №910/5201/19. В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на те, що Великою Палатою Верховного Суду в межах справи №910/5201/19 буде надаватися оцінка щодо наявності повноважень у органів Держгеокадастру на звернення до суду з позовами щодо земель усіх категорій і форм власності та можливості визначення таких органів в якості позивачів. Зазначає, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду відносно повноважень органів Держгеокадастру та Народицької селищної ради щодо можливості бути позивачами у справах, що стосуються земель комунальної власності, матиме суттєве значення для розгляду даної справи №906/953/21.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.09.2022 відкладено розгляд справи по суті на 01.11.2022.
Прокурор в засіданні суду 01.11.2022 просила відмовити у задоволенні заяви відповідача від 18.07.2022 про зупинення провадження у справі, позовні вимоги просила задовольнити з підстав наведених у позовній заяві №15/1-737вих-21 від 20.08.2021, №15/1-732вих21 від 20.01.2021, з урахуванням заяви про закриття провадження у справі №15/1-32вих-22 від 18.01.2022 (а.с.1-18, 83-100, 157-160).
Позивачі та відповідач повноважних представників в судове засідання 01.11.2022 не направили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, про що свідчать реєстр поштових відправлень від 13.09.2022.
Позивач-1 - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в поясненнях щодо позову просить позовні вимоги прокурора задовольнити. Посилається, зокрема на те, що оскаржуване рішення втратило свою чинність після укладення попереднього договору оренди землі, а тому визнання в подальшому селищною радою його таким, що втратило чинність є лише констатацією факту та не має жодного правового наслідку і юридичної сили. Вказує, що з огляду на незаконність рішення Народицької селищної ради №236 від 28.04.2021 та з метою недопущення у подальшому прийняття неправомірних рішень, ефективним способом захисту є саме визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення.
Судом враховується, що в заяві від №01-16/680 від 06.09.2022 Народицька селищна рада просила розглянути справу без участі представника Народицької селищної ради та вирішити питання по ній на розсуд суду.
Також в заяві ТОВ "Екоагроферма" №102/2021 від 08.09.2022 просило розгляд справи здійснювати у відсутність представника відповідача та відмовити у задоволенні позову.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами позивачі та відповідач не скористалися, явки представника в судові засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, відповідач відзиву на позов не подав.
Враховуючи належне повідомлення позивачів та відповідача про дату, час та місце судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представників позивача та відповідача в судовому засіданні 01.11.2022 перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" №85/2022 від 18.07.2022 про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з того, що справа №910/5201/19 Верховним Судом вже розглянута. Оскільки Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/5201/19 (до якої просив зупинити розгляд справи №906/953/21 відповідач) 20.07.2022 винесено постанову, яка 24.08.2022 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у господарського суду Житомирської області відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
22.12.2020 Народицька селищна рада прийняла рішення № 53 про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00 га із земель реформованого КСП ім. Шевченка (а.с.25).
Відповідно до п.1 вказаного рішення, на період виготовлення проекту землеустрою та до укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки вирішено укласти попередній договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Екоагроферма" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 120,00 га із земель реформованих КСП ім. Шевченка, на території Народицької селищної ради.
01.01.2021 між Народицькою селищною радою та ТОВ "Екоагроферма" підписано попередній договір оренди землі № 5 (а.с. 26-31).
За умовами п. 2 договору, в оренду ТОВ "Екоагроферма" передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 120,00 га кадастровий номер 1823786600:06:000:0059 та 1823786600:05:000:0001, у тому числі рілля - 120,00 га із земель реформованого КСП ім. Шевченка, біля населеного пункту с. Новий Дорогинь.
Договір укладено з 01.01.2021 по 01.12.2021 (одинадцять місяців) (п. 8 договору).
Відповідно до пунктів 15,16 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради).
01.01.2021 між Народицькою селищною радою та ТОВ "Екоагроферма" було складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки від 01.01.2021, який є додатком до попереднього договору оренди землі №5, за умовами якого Народицька селищна рада передала, а ТОВ "Екоагроферма" прийняло земельну ділянку площею 120,00га, яка знаходиться на території Народницької селищної ради Житомирської області поряд з населеним пунктом с. Новий Дорогинь, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 32).
У позовній заяві прокуратурою заявлено вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020 про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га із земель реформованого КСП ім. Шевченка, а також вимогу про зобов'язання ТОВ "Екоагроферма" повернути земельну ділянку площею 120,00га, кадастровий номер 1823786600:06:000:0059 та 1823786600:05:000:0001 до земель запасу шляхом її передачі Народицькій селищній раді.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.01.2022 закрито провадження у справі №906/953/21 в частині вимог про зобов'язання ТОВ "Екоагроферма" повернути земельну ділянку площею 120,00га кадастровий номер 1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001 до земель запасу шляхом її передачі Народицькій селищній раді, а подальший розгляд справи ухвалено здійснювати в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020 про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га із земель реформованого КСП ім. Шевченка.
Позов пред'явлено в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Народицької селищної ради. В обґрунтування позовних вимог, Житомирська обласна прокуратура у позові вказує, що Народицька селищна рада в порушення вимог норм Земельного кодексу України прийняла рішення та передала приватному суб'єкту господарювання земельну ділянку без виготовлення проекту землеустрою та без проведення земельних торгів, яка належить до зони радіоактивно забрудненої території.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, господарський суд зазначає, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор, серед іншого, має право звертатися до суду з позовом в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Аналогічну правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Відповідно до ч.5 ст.162 ГПК України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Зі змісту положень ч.4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
Прокурор обґрунтовував позов порушенням інтересів держави, яке полягало в недотриманні Народицькою селищною радою вимог земельного законодавства при прийнятті оспорюваного рішення та передачі земельної ділянки ТОВ "Екоагроферма", зазначивши, що орган місцевого самоврядування неправомірно розпорядився, а суб'єкт господарювання набув право користування на земельні ділянки, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст.14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України. Доводить, що реалізуючи рішення №53 від 22.12.2020, Народицька селищна рада підписала з підприємством попередній договір оренди землі, але Законом України "Про оренду землі" не передбачено укладення такого договору, який не містить ознаки попереднього договору в розумінні ст.635 ЦК України, а містить ознаки договору оренди. З огляду на викладене, прокурор заявив позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування з метою захисту інтересів держави у юридичній визначеності на майбутнє.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
За приписами Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності: у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за: додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про земельні ділянки та їх використанням; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; додержанням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового здійснення заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою; додержанням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; додержанням установленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:
- функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;
- функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Аналіз вказаного дає підстави стверджувати, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і яке створено саме з метою реалізації повноважень останньої на території Житомирської області.
Отже, уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави, є територіальний орган Держгеокадастру, оскільки саме він здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також за додержанням земельного законодавства, у тому числі органами місцевого самоврядування.
Суд також враховує, що прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор, а також тоді, коли прокурор заявляє вимогу про повернення територіальній громаді в особі сільської ради земельної ділянки, то саме відповідна сільська рада повинна бути в статусі позивача, тому, в силу положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор має звертатися з відповідним позовом в інтересах держави в особі цієї сільської ради, що і мало місце у даному випадку при зверненні прокурора з позовом у даній справі.
Судом встановлено, що Житомирська обласна прокуратура, відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", 22.07.2021 за №15/1-642-вих-21 на адресу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та 05.08.2021 за №15/1-683вих-21 на адресу Народицької селищної ради надіслала повідомлення про порушення інтересів держави та необхідність вжиття заходів до їх відновлення (а.с. 43-45, 46-48).
Листом від 27.07.2021 за №10-6-0.112-3998/2-21 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області повідомило прокуратуру про неможливість звернення з позовом до суду через обмежене фінансування та відсутністю коштів для сплати судового збору (а.с.50).
Листом від 18.08.2021 за №01-16/1305 Народицька селищна рада повідомила прокуратуру про винесення питання щодо припинення попереднього договору оренди на розгляд чергової сесії селищної ради (а.с.49).
Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді. При цьому, Народицька селищна рада та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області заходів для усунення виявлених порушень шляхом подачі до суду відповідного позову не вжили, про такий намір Житомирську обласну прокуратуру не повідомили, що вказує на їх бездіяльність.
Щодо вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020 про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га із земель реформованого КСП ім. Шевченка, судом враховується вищенаведене, а також таке.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Згідно з ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч.1 ст.84 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Приписами ст.124 Земельного Кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 даного Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
За доводами прокурора, Народицька селищна рада, приймаючи рішення №53 від 22.12.2020, надала ТОВ "Екоагроферма" в користування земельну ділянку загальною площею 120,00га із земель реформованого КСП ім. Шевченка, яка не є сформованою, оскільки вказана в рішенні та договорі площа земельної ділянки складається з частин земельних ділянок з кадастровими номерами: 1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001.
Відповідно до частин 1-5 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (ч.6 ст.79-1 ЗК України).
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч.9, ч.10 ст.79-1 ЗК України).
Судом встановлено, що згідно з витягів Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок, площа земельної ділянки кадастровий номер 1823786600:06:000:0059 становить 117,1598га, площа земельної ділянки кадастровий номер 1823786600:05:000:0001 - 88,2761га (а.с.39-42). Отже, сумарна площа вказаних земельних ділянок становить 205,4359га (117,1598га+88,2761га). Водночас, Народицька селищна рада оспорюваним рішенням №53 від 22.12.2020 надала ТОВ "Екоагроферма" в користування земельну ділянку (загальною площею 120,00га), яка складається із частин земельних ділянок з кадастровими номерами 1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001. Доказів здійснення поділу або об'єднання раніше сформованих земельних ділянок (1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001) матеріали справи не містять, що підтверджує доводи прокурора, що оспорюване рішення стосується земельної ділянки яка несформована як об'єкт цивільних правовідносин.
Судом також встановлено, що місце розташування даних земельних ділянок Житомирська область, Народицький район, Новодорогинська сільська рада; цільове призначення землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільського господарського призначення.
При цьому, у розділі відомості про обмеження у використанні земельної ділянки зазначено вид обмеження - зона радіоактивного забрудненої території, підстава для виникнення обмеження - Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", строк дії обмеження - безстроково (а.с. 39-42).
Згідно з п.3 додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, с.Новий Дорогинь Народицького району Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Як визначено ст.15 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" земельні ділянки, розташовані у зоні гарантованого добровільного відселення, належать до радіоактивно забруднених і використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Керуючись наведеним суд встановив, що спірні земельні ділянки розташовані в зоні радіоактивно забрудненої території внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи те, що спірні земельні ділянки кадастрові номери 1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001 розташовані в зоні радіоактивно забрудненої території внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.12 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991, тому в їх межах заборонено здійснення діяльності з метою одержання товарної продукції без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення. Матеріали справи не містять дозволу на здійснення діяльності з метою одержання товарної господарської продукції Державним агентством України з управління зоною відчуження на території Житомирської області.
За поданими до справи доказами, суд не встановив наявності ріллі (п.2 договору) в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001.
Як вбачається довідки Житомирської філії ДУ "Держгрунтохорона" №158-06/03-03/170 від 12.04.2019 за результатами обстеження земельної ділянки 120,00га встановлено щільність забруднення переданої за договором земельної ділянки (а.с.33-34).
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Дергеокадастру у Житомирській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, за результатами якого складено Акт №583-Дк/530/Ап/09/01/-21 від 13.07.2021 (а.с.59-72).
У вказаному акті було встановлено, що при прийнятті Народицькою селищною радою рішень, в тому числі і рішення №53 від 22.12.2020, були порушені норми статей 122, 124, 125, 126, 134, 135 Земельного кодексу України, ст.ст. 13,16 Закону України "Про оренду землі" та перевищені повноваження щодо розпорядження даними земельними ділянками. Зазначено, що дії селищного голови Народицької селищної ради при укладенні ним від імені ради попередніх договорів оренди землі, створили умови для використання земельних ділянок з порушенням вимог чинного законодавства.
Окрім того суд вказує, що така форма документа, як попередній договір не містить юридичних підстав для надання в оренду земель сільськогосподарського призначення і порушує приписи Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України.
Також, відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав. Стаття 126 ЗК України визначає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Однак, за наявними у справі витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, станом на 29.07.2021 відсутня інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі по земельних ділянках з кадастровими номерами 1823786600:06:000:0059, 1823786600:05:000:0001.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що Народицька селищна рада неправомірно розпорядилась спірними земельними ділянками, відповідно, рішення Народицької селищної ради від 22.12.2020 №53 "Про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га" із земель реформованого КСП ім.Шевченка було прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як уже зазначалось, частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2021 Народицькою селищною радою прийнято рішення №465 "Про припинення договору оренди №5 від 01.01.2021 земельної ділянки площею 120,00га, укладеного з ТОВ "Екоагроферма", відповідно до якого вирішено: припинити попередній договір оренди земельної ділянки №5 від 01.01.2021 загальною площею 120,00га, укладений між Народицькою селищною радою та ТОВ "Екоагроферма", розташованої на території Народицької селищної ради, за взаємною згодою сторін; Народицькій селищній раді в особі секретаря селищної ради підписати угоду про розірвання вищезазначеного договору оренди; рішення селищної ради №53 від 22.12.2020 вважати таким, що втратило чинність (а.с.136).
На виконання даного рішення 09.12.2021 між позивачем-2 та відповідачем підписано угоду про припинення попереднього договору оренди №5 від 01.01.2021 та акт прийому-передачі земельної ділянки від 15.12.2021 (а.с.137-138).
Конституційний суд України у своєму рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009, у справі 1-9/2009 зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
В пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до останнього абзацу пункту 5 цього рішення Конституційного Суду України, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Так, згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, яка викладена у рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009, потрібно розрізняти нормативні та ненормативні акти органу місцевого самоврядування.
До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальних характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто актів ненормативного характеру, які є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому прийняття Народицькою селищною радою рішення від 09.12.2021 р. №465 "Про припинення договору оренди №5 від 01.01.2021 земельної ділянки площею 120,00га, укладеного з ТОВ "Екоагроферма", відповідно до якого вирішено припинити попередній договір оренди земельної ділянки №5 від 01.01.2021 загальною площею 120,00га, укладений між Народицькою селищною радою та ТОВ "Екоагроферма", розташованої на території Народицької селищної ради, за взаємною згодою сторін; Народицькій селищній раді в особі секретаря селищної ради підписати угоду про розірвання вищезазначеного договору оренди; рішення селищної ради №53 від 22.12.2020 вважати таким, що втратило чинність, не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням ч. 2 ст. 4 ГПК України. З огляду на викладене, суд критично оцінює рішення Народицької селищної ради №465 від 09.12.2021.
В свою чергу, оскаржуване рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020 року "Про надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га" із земель реформованого КСП ім.Шевченка є ненормативним правовим актом разового застосування органу місцевого самоврядування (актом індивідуальної дії), яке стосується відповідача та на підставі якого у останнього виникли права і обов'язки, пов'язані з користуванням переданою йому земельною ділянкою. Указане рішення сторони вже реалізували, відповідно воно вичерпало дію застосуванням.
Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 ГПК України).
З огляду на положення статті 4 ГПК України і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Положеннями статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував на тому, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Оцінюючи належність обраного прокуратурою способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17).
Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд неодноразово звертали увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Зазначені висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.209 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №921/387/20).
Як уже вказувалось вище, згідно поданого до справи акту прийому-передачі земельної ділянки від 15.12.2021, земельну ділянку площею 120,00га було повернуто до земель запасу шляхом її передачі Народицькій селищній раді, у зв'язку з чим і було закрито провадження у справі в частині вимоги зобов'язання ТОВ "Екоагроферма" повернути земельну ділянку.
Розглядаючи по суті позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020, суд приймає до уваги, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до володіння відповідною земельною ділянкою (такий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/368/17, від 11.01.2020 у справі №922/614/19).
Суд зазначає, що судовий захист реально порушеного права має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права позивача.
У даному випадку, обраний прокуратурою спосіб захисту не є ефективним та таким, що сприятиме відновленню прав, оскільки ефективний спосіб захисту порушеного права повинен, з однієї сторони, відповідати за своєю правовою природою суті спірних правовідносин, а з іншої - передбачати конкретний механізм захисту порушеного права, тобто мати відображення в сформульованих відповідним чином позовних вимогах, які дадуть змогу безумовно виконати таке рішення у разі задоволення судом вимог. Доводи прокурора про те, що вимогу про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування заявлено з метою захисту інтересів держави у юридичній визначеності на майбутнє, суд оцінює критично, оскільки для уникнення настання в майбутньому прийняття подібних управлінських рішень є інший спосіб реагування, зокрема, передбачений ст.386 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Народицької селищної ради №53 від 22.12.2020 щодо надання ТОВ "Екоагроферма" в оренду земельної ділянки та укладання попереднього договору оренди землі загальною площею 120,00га із земель реформованого КСП ім.Шевченка, суд відмовляє.
Господарським судом встановлено порушення, допущені при прийняті селищною радою рішення №53 від 22.12.2020 та укладені, на його виконання, попереднього договору оренди землі №5 від 01.01.2021, що і призвело до звернення прокурора до суду із вказаним позовом.
Зважаючи на вищенаведене, оскільки судом встановлено відповідні обставини, з яким пов'язано застосування ч.9 ст.129 ГПК України, як то виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, тому господарський суд дійшов висновку, що відмова у задоволенні позову не є підставою для покладення на прокуратуру судових витрат у даній справі.
А відтак, господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви на Народицьку селищну раду та ТОВ "Екоагроферма" у рівних частках. Така позиція наведена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 у справі № 906/952/21.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Народицької селищної ради (11401, Житомирська обл., Народицький р-н., смт.Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 175, код ЄДРПОУ 04346480) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, розрахунковий рахунок UА 598201720343110001000011049 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950) 1 135 грн судового збору за розгляд позовної заяви.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" (11423, Житомирська область, Народицький район, с.Латаші, вул. Гагаріна, буд.4, код ЄДРПОУ 42596815) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, розрахунковий рахунок UА 598201720343110001000011049 в ДКСУ м.Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950) 1 135 грн судового збору за розгляд позовної заяви.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.11.22
Суддя Кравець С.Г.
Друк. :
1 - в справу,
2 - позивачу-1 (рек.) на електронну пошту: zhytomyr@land.gov.ua, zemagentstvo.zt@ukr.net
3 - Народицька селищна військова адміністрація (рек.) (11401, смт. Народичі Житомирської області, вул. 1 Травня, 15)
4 - Народицька селищна рада (рек.) та на електронну пошту: naroduchiotg@ukr.net
5 - відповідачу (рек.) (11423, Житомирська обл. Народицький р-н, с.Латаші, вул.Гараріна, 4) та на електронну пошту: ekoagroferma@ukr.net
6 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну пошту: zvern@zhit.gp.gov.ua, prokzt@zhit.gp.gov.ua