вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2822/22
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ІНСАЙТ"
про стягнення 43 602,56 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 43 602,56 грн., мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору підряду № 9805-ДнОЭ від 05.03.2021.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що 05.03.2021 сторони уклали Договір підряду № 9805-ДнОЭ, згідно якого Відповідач (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту кабельних ліній 0,4 кВ від ТП-ТП-1042 Криворізького міського РЕМ, а Позивач (Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи. 16.08.2021 підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт на суму 169 980,59 грн. в т.ч. ПДВ 28 330,10 грн. та на суму 91 634,75 грн. в т.ч. ПДВ 15 272,46 грн. Відповідач сформував "за першою подією" податкові накладні № 9,10 від 16.08.2021 та 05.07.2022 направив їх на реєстрацію, однак реєстрацію зупинено. 16.08.2022 Голові комісії з питань реєстрації ПН/РК в ЄДРПН ДПС у Дніпропетровській області Відповідачем надані відповідні пояснення та документи. В подальшому в Електронному кабінеті платника податків відобразилося рішення комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 18.08.2022: № 7227840/37271971, № 7227835/37271971 - яким відмовлено в реєстрації податкових накладних. У спірних рішеннях вказано, що відмовлено в реєстрації з підстав: "ненаданням платником податку копій документів". Також Відповідач зазначає, що останній роботи по Договору виконав в повному обсязі, направив на реєстрацію податкові накладні, подав відповідні пояснення та документи, але натомість отримав необґрунтовані відповіді. Невиконання Відповідачем зобов'язання, яке виникає не перед контрагентом за договором, а з податкових правовідносин, не можу бути підставою для покладення на виконавця господарської відповідальності у вигляді відшкодування збитків, які можуть настати по факту порушення стороною умов договору або маючи компенсаційну природу, по факту настання реальних негативних наслідків у іншої сторони. Крім того, Позивачем не надано доказів на підтвердження понесених ним реальних збитків в розмірі, які останній не зміг зарахувати до податкового кредиту за ПДВ.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що він вжив всіх заходів для здійснення реєстрації податкових накладних, в тому числі звертався до податкового органу з відповідними поясненнями. Однак, Позивач не може погодитися з таким твердженням Відповідача, оскільки відповідно до ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п.56.2. ПК України). Однак, Відповідач не скористався правом на судове оскарження рішення податкового органу, тим самим погодився з його рішенням, а, відповідно, визнав свою вину у вчиненні дій, що призвели до відмови податковим органом у реєстрації податкових накладних. Також Позивач зазначає, що у справах з подібних правовідносин, де позовними вимогами були саме вимоги про стягнення збитків, спричинених відсутністю реєстрації податкових накладних, суди доходили обґрунтованих висновків про те, що наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між: бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
05.03.2021 сторони уклали Договір підряду № 9805-ДнОЭ (далі Договір), за п. 1.1. якого Замовник (Позивач) доручає, а Підрядник (Відповідач) зобов'язується відповідно до умов Договору, виконати роботи (надалі іменовані "Роботи") (код Робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: 42.22) з капітального ремонту кабельних ліній 0,4 кВ від ТП-ТП-1042 Криворізького міського РЕМ (надалі іменований "Об'єкт"), а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані Роботи.
Договірна ціна (Додаток 1 до Договору) Робіт визначається на основі Кошторису і становить 264 264,30 грн., в тому числі ПДВ 44 044,05 грн. (п. 2.1. Договору).
Розрахунки за цим Договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору остаточний розрахунок за виконані за цим Договором Роботи, Замовник здійснить на 30 календарний день з дати підписання Сторонами Акту виконаних робіт КБ2в та Довідки про вартість виконаних робіт КБ3.
Пунктом 2.8 Договору передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється Підрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).
У разі не надсилання Підрядником Замовнику податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в ЄРПН, у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.
Замовник має право застосувати оперативно-господарські санкції у разі не надсилання розрахунку коригування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), у тому числі внаслідок зупинення її реєстрації, або в разі порушення Підрядником порядку її заповнення.
Під оперативно-господарською санкцією Сторони розуміють право Замовника затримати оплату робіт на суму податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен отримати, за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою Підрядником в ЄРПН або неналежно заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання Підрядником належним чином оформленої за зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).
Замовник повідомляє Підрядника про застосування оперативно-господарських санкцій. Сторони погодили, що у разі застосування Замовником оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штофи, відсотки річні за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки тощо) за несвоєчасну оплату робіт до Замовника не застосовуються.
Відповідальні представники Підрядника за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) є Журбей Віта Вікторівна, тел. НОМЕР_1 , e-mail.: ІНФОРМАЦІЯ_1
У разі зміни відповідального представника Підрядника за передавання (реєстрацію в Єдиному реєстрі) податкових накладних (розрахунків коригувань до податкових накладних) та/або зміни їх контактних даних, Підрядник зобов'язаний протягом 2-х днів повідомити Замовника про зміну відповідальних осіб та (або) їх оновлені контактні дані.
Всі первині документи за цим Договором повинні бути складені із вказуванням відповідного коду ДКПП (державний класифікатор продукції та послуг) Робіт.
На виконання умов Договору, Відповідач виконав, а Позивач прийняв роботи передбачені Договором, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт № 8 за серпень 2021 рік та Актом приймання виконаних будівельних робіт № 9 за серпень 2021 рік.
Відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2021 рік, Відповідач виконав роботи на суму 169 980,59 грн. в т.ч. ПДВ 28 330,10 грн. та на суму 91 634,75 грн. в т.ч. ПДВ 15 272,46 грн.
Відповідач сформував "за першою подією" податкові накладні № 9, 10 від 16.08.2021.
Позивач оплатив надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 2218977 від 30.09.2021 на суму 169 980,59 грн., № 2219298 від 30.09.2021 на суму 91 634,75 грн.
В порушення п. 2.8 Договору, лише 05.07.2022 Відповідач направив податкові накладні № 9, 10 на реєстрацію. Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, документи (податкові накладні № 9, 10) прийнято, реєстрація зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Відповідач надав Голові комісії з питань реєстрації ПН/РК в ЄДРПН ДПС у Дніпропетровській області пояснення № 35 від 16.08.2022.
18.08.2022 Головою комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄДРПН у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів.
За даними Позивача, вищевказані податкові накладні не зареєстровані в ЄРПН.
Позивач у позові посилається на те, що Відповідач в порушення вимог діючого на той час законодавства, зокрема ст. 201 ПК України та п. 2.8. Договору, не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в ЄРПН, тим самим позбавив Позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ за даними операціями до складу податкового кредиту у розмірі 43 602,56 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт належного/неналежного виконання Відповідачем договору підряду, наявність підстав для стягнення збитків.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису (п. 187.1. ст. 187 ПК України).
Згідно з підпунктом "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно з п.5 Порядку, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч.1 ст.225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Пунктами 56.1., 56.2., 56.10. ст. 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві на позов підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем і не приймає позицію Відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК та ст.224 ГК є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на Позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).
Відповідач не виконав вимог ст.201 ПК та Порядку, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних. У зв'язку з цим Позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 43 602,56 грн.
При цьому хоча обов'язок Підрядника зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед замовником, невиконання такого обов'язку фактично завдало Позивачеві збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
За таких обставин, має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
З урахуванням наведених вище доказів, наданих сторонами (Договір, акти виконаних робіт, платіжні доручення, роздруківки відомостей з Електронного кабінету платника податків), беручи до уваги порушення Відповідачем п. 2.8. Договору щодо строків реєстрації податкових накладних, не вжиття Відповідачем усіх, передбачених ст. 56 ПК України, можливостей оскарження рішень податкового органу, закінченням строку, протягом якого Позивач міг скористатися податковим кредитом, суд вважає, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 43 602,56 грн. збитків такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ІНСАЙТ" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, код 37271971) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" ( 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код 23359034) 43 602,56 грн. - збитків, 2 481,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК країни, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Суддя С.Г. Юзіков