11 листопада 2022 року м. Харків Справа № 917/1533/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (вх. № 875 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.07.2022 (ухвалене суддею Погрібною С.В. у приміщенні Господарського суду Полтавської області 07.07.2022, повний текст рішення складено 18.07.2022) у справі №917/1533/21
за позовом Адвокатського об'єднання "Макмел", вул. Є.Сверстюка, 19, офіс 21, м. Київ, 02002
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500
про стягнення 81260,00 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.07.2022 у справі №917/1533/21 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" на користь Адвокатського об'єднання "Макмел" 81260,00 грн. заборгованості та 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи просив скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 07.07.2022 у справі №917/1533/21 та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Господарським судом Полтавської області вже розглядалася позовна заява Адвокатського об'єднання «Макмел» до АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" про стягнення коштів в сумі 89620,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 01.01.2016 (справа №917/102920). На підтвердження своїх вимог у вищенаведеній справі позивачем надавались акти приймання - передачі наданих послуг №1 від 30.04.2019 на суму 101100,00 грн.; №2 від 31.05.2019 на суму 153100,00 грн.; №3 від 30.06.2019 на суму 88075,00 грн.; №4 від 31.07.2019 на суму 49725,00 грн. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №917/1029/20 скасовано рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що надані позивачем докази на підтвердження обставин надання ним відповідачу послуг за спірним договором та їх часткової оплати останнім, не стосуються предмету доказування у справі №917/1029/20, а тому є неналежними та не можуть братися до уваги при розгляді даної справи.
Предметом позову у справі №917/1533/21 також є вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача за договором про надання правової допомоги від 01.12.2016, в обґрунтування якого позивач знову надає акти приймання - передачі наданих послуг №2 від 31.05.2019 на суму 153100,00 грн.; №3 від 30.06.2019 на суму 88075,00 грн.; №4 від 31.07.2019 на суму 49725,00 грн., крім акту №1 від 30.04.2019 на суму 101100,00 грн., в яких вказано договір від 01.04.2019, в той час як позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем договору про надання правової допомоги від 01.12.2016. Також, не стосуються предмета доказування надані позивачем виписки з банківського рахунку.
На думку відповідача, судове рішення у справі №917/1029/20, яке набрало законної сили, має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.07.2022 у справі №917/1533/21; попереджено, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи; витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1533/21.
04.10.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1533/21.
10.10.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
27.10.2022 від відповідача надійшли пояснення по справі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
У жовтні 2021 Адвокатське об'єднання «Макмел» звернулося до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" на свою користь 81260 грн. заборгованості за договором про надання правової допомоги від 01.12.2016. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що між Адвокатським об'єднанням «Макмел» та ПАТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (з 12.09.2019 АТ «Лубнигаз») було укладено договір про надання правової допомоги від 01.12.2016. Додатковою угодою №2 від 02.01.2019 договір про надання правової допомоги від 01.12.2016 було продовжено до 31.12.2019. За умовами даного договору позивач приймає на себе зобов'язання з надання усних та письмових консультацій у тому числі у формі юридичних висновків щодо питань, які стосуються господарської діяльності АТ «Лубнигаз»; підготовка процесуальних документів, листів, претензій, звернень та ін.; захист майнових та немайнових інтересів АТ «Лубнигаз» в місцевих, апеляційних, касаційних, вищих спеціалізованих судах, Верховному суді України, в підприємствах, організаціях та установах всіх форм власності. В свою чергу, АТ «Лубнигаз» зобов'язується вчасно та у повному обсязі оплачувати послуги за договором.
Позивач зазначає, що виконав умови договору від 01.12.2016 та надав послуги у повному обсязі. Проте, в порушення умов договору відповідачем не погашено належні до сплати суми, заборгованість складає 81260,00 грн. Так, за актом прийому-передачі №2 від 31.05.2019 на суму 153100 грн. сплачено 40000 грн, борг - 113100 грн.; за актом прийому - передачі №3 від 31.06.2019 на суму 88075 грн сплачено 129990 грн., переплата 41915 грн.; за актом прийому - передачі №4 від 31.07.2019 на суму 49725 грн сплачено 39650 грн., борг 10075 грн. На підтвердження факту часткової оплати послуг позивачем також надано виписки з банківського рахунку.
Крім того, позивач зазначав, що у Господарському суду Полтавської області розглядалась справа №917/1029/20 між тими ж сторонами про стягнення 89620,00 грн. заборгованості. Проте, підставою позову було невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання правової допомоги від 01.04.2019 (на підставі підписаного сторонами акту прийому - передачі №1 від 30.04.2019) та за договором про надання правової допомоги від 01.12.2016; предметом позову було стягнення заборгованості у розмірі 89620,00 грн.
Водночас, підставою даного позову є невиконання відповідачем зобов'язань виключно за договором про надання правової допомоги від 01.12.2016 (на підставі актів прийому - передачі №2 від 31.05.2019, №3 від 30.06.2019, №4 від 31.07.2019); а предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 81260,00 грн.
До позову позивачем додано, зокрема, копії: договору про надання правової допомоги від 01.12.2016; додаткової угоди №2 від 02.01.2019 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2016; актів прийому - передачі №2 від 31.05.2019, №3 від 31.06.2019, №4 від 31.07.2019; виписки по банківському рахунку АО «Макмел» за 01.01.2019 по 28.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2021 закрито провадження у справі №917/1533/21 за позовом Адвокатського об'єднання "Макмел" до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" про стягнення 81260,00 грн. заборгованості.
Місцевий господарський суд, закриваючи провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, виходив з того, що підставою позову у справі №917/1029/20 є договір про надання правової допомоги від 01.12.2016 року та акти приймання - передачі наданих послуг: від 30.04.2019 року №1 на суму 101100 грн., від 31.05.2019 року №2 на суму 153100 грн., від 30.06.2019 року №3 на суму 88075 грн., від 31.07.2019 року №4 на суму 49725 грн., тобто той самий договір, який є підставою позову у справі №917/1533/21, а зміна кількісних показників (збільшення, зменшення розміру) за тією ж самою вимогою, не свідчить про інший предмет спору у справі №917/1533/21; повторне подання позовної заяви Адвокатським об'єднанням "Макмел" є по суті намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин та доказів по справі з метою винесення нового рішення у справі вже на користь стягувача.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання "Макмел" задоволено; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.12.2021 року у справі №917/1533/21 скасовано; справу №917/1533/21 передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області.
При цьому, апеляційний господарський суд виходив з того, що предмети та підстави позову у справах №917/1029/21 та №917/1533/21 не є ідентичними, спір між сторонами у справах виник з різних підстав та заявлена до стягнення заборгованість у цих справах є різною, а тому висновок господарського суду першої інстанції про те, що зміна кількісних показників (збільшення, зменшення розміру) за тією ж самою вимогою, не свідчить про інший предмет у справі, є передчасним. За таких обставин, у справі №917/1533/21 та у справі №917/1029/20 тотожними є лише сторони, а не предмет і підстави позову. А тому, нетотожність хоча б одного з чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.05.2022 прийнято справу до розгляду.
Приймаючи оскаржуване рішення від 07.07.2022, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог, а тому задовольнив позов.
Проте, апеляційний господарський суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи ч. 2 ст. 11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Колегія суддів звертає увагу, що за загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
До предмета доказування у даній справі входять обставини щодо надання позивачем відповідачу послуг за період травень 2019 - липень 2019 саме за укладеним між сторонами договором про надання правової допомоги від 01.12.2016, в редакції додаткової угоди від 02.01.2019 №2 та щодо здійснення відповідачем оплати цих послуг.
Як вже зазначалось, на підтвердження своїх вимог позивач надав, зокрема, оригінал договору від 01.12.2016 про надання правової допомоги, укладений між АО "Макмел"(далі - адвокатське об'єднання) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (з 12.09.2019р. - АТ "Лубнигаз", далі також - клієнт), за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання) приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору адвокатське об'єднання, на підставі цього договору, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги: надання усних та письмових консультацій у тому числі у формі юридичних висновків щодо питань, які стосуються господарської діяльності клієнта; підготовка процесуальних документів, листів, претензій, звернень та ін.; захист майнових та немайнових інтересів клієнта у взаєминах з органами державної влади, юридичними та/або фізичними особами, з правом представлення інтересів клієнта в місцевих, апеляційних, касаційних судах, вищих спеціалізованих судах (господарських, адміністративних, цивільних, з розгляду кримінальних справ), Верховному суді України з усіма правами, передбаченими процесуальним законодавством, а також в підприємствах, організаціях та установах всіх форм власності.
Згідно розділу 3 договору клієнт приймає на себе наступні зобов'язання: вчасно забезпечувати адвокатське об'єднання всіма наявними документами, доказами; вчасно та у повному обсязі оплачувати послуги за цим договором.
Відповідно до п. 7.1 даний договір укладений на строк до 31.12.2017 та набирає чинності з моменту його підписання.
Умови даного договору мають однакову обов'язкову силу для сторін та можуть бути змінені за взаємною домовленістю з обов'язковим складанням письмового документа (додаткової угоди), який є невід'ємною частиною даного договору (п. 8.1 договору).
Позивачем також надано копію додаткової угоди №2 від 02.01.2019 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2016, за умовами якої дію договору про надання правової допомоги було продовжено до 31.12.2019.
На підтвердження надання послуг за вищевказаним договором позивачем до матеріалів справи надано оригінали актів прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.12.2016: №2 за травень 2019 на суму 153100 грн.; №3 за червень 2019 на суму 88075 грн.; №4 за липень 2019 на суму 49725 грн.
Проте, зі змісту наданих позивачем актів приймання- передачі вбачається, що:
- акт №2 за травень 2019 сторони підписали щодо наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.04.2019 за період з 01.05.2019 по 31.05.2019, за яким Адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв правову допомогу (послуги перелічені в акті) на суму 153100 грн;
- акт №3 за червень 2019 сторони підписали щодо наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.04.2019 за період з 01.06.2019 по 31.06.2019, за яким Адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв правову допомогу (послуги перелічені в акті) на суму 88075грн;
- акт №4 за липень 2019 сторони підписали щодо наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.04.2019 за період з 01.07.2019 по 31.07.2019, за яким Адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв правову допомогу (послуги перелічені в акті) на суму 49725 грн.
Отже, вищезазначені акти підписані сторонами на підтвердження надання позивачем відповідачу послуг за договором про надання правової допомоги від 01.04.2019, в той час, як позовні вимоги у даній справі обґрунтовано порушенням відповідачем договору про надання правової допомоги від 01.12.2016.
Крім того, позивач надав виписку з банківського рахунку АО "Макмел" в АТ "Райффайзен Банк Аваль" за період з 01.01.2019 по 28.09.2021, з якої вбачається, що здійснення відповідачем оплат з 04.03.2019 по 25.04.2019 здійснювались за договором про надання правової допомоги від 01.12.2016, а за період з 03.05.2019 по 31.01.2020 - за договором про надання правової допомоги від 01.04.2019, який не стосується предмета доказування у даній справі.
Таким чином, зазначені докази не стосуються предмету доказування у даній справі, а тому є неналежними, у зв'язку з чим, не можуть братися до уваги судом при розгляді даної справи.
Аналогічних висновків дійшов Східний апеляційний господарський суд у постанові від 19.04.2021 у справі №917/1029/20.
Відповідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Окрім того, відповідач заперечує обставини укладення сторонами додаткової угоди №2 від 02.01.2019 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2016.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.11.2021 витребувано у Адвокатського об'єднання "Макмел" оригінали документів, зокрема, додаткової угоди №2 від 02.01.2019 року до договору від 01.12.2016 року.
Проте, вимоги ухвали суду в цій частині не були виконані, оригінал вказаної додаткової угоди №2 від 02.01.2019 не було надано.
Відповідно до положень ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Таким чином, у зв'язку з не наданням позивачем оригіналу додаткової угоди №2 від 02.01.2019 року до договору від 01.12.2016 року, судом не має братися до уваги її копія. А відтак, колегія суддів не може вважати доведеними обставини досягнення сторонами згоди щодо продовження строку дії договору від 01.12.2016 до 31.12.2019.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання правової допомоги від 01.12.2016 у розмірі 81260,00 грн, а відповідно і обґрунтованість позовних вимог.
За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у позові повністю.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 07.07.2022 у справі №917/1533/21 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Стягнути з Адвокатського об'єднання "Макмел" (вул. Є.Сверстюка, 19, офіс 21, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 40313801) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37503, код ЄДРПОУ 05524713) 3405,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель