9 листопада 2022 року м. Чернівці
справа № 713/431/22
провадження 22-ц /723/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів Владичана А.І., Лисака І.Н.
секретар Петранюк Ю.Т.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 серпня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський Андрій Васильович про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі продажу,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особою приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Войціховський А.В., про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі продажу.
Позов обгрунтовано наступним. 20.01.2022 року позивач довідалась, що будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , власником якого вона була, вибув з ї власності поза її волею. Від сина ОСОБА_5 довідалась, що належний будинок та земельна ділянка були відчужені шляхом укладення договорів купівлі-продажу між ОСОБА_4 , в інтересах якої діяла ОСОБА_1 ( її невістка) та ОСОБА_2 (онукою).
Зазначала, що 13.12.2020 року потрапила до Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги, центр невідкладної неврології, з діагнозом: «Внутрішньо мозковий субкортикальний крововилив у півкулю, Гіпертонічна хвороба ІІІст. З, КВР 4, ГПМК (13.12.2020) за геморагічним типом в басейні лівої СМА, виражений правобічний геміпарез, моторна афазія». Під час перебування у лікарні в тяжкому стані, ОСОБА_1 вирішила скористатись її безпорадним станом та заволодіти спірним майном.
30.12.2020 року раніше невідома їй особа ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 залучили приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Войціховського A.B. для посвідчення нібито від її імені і за її згодою довіреності на управління всім майном.
Проте вказаних дій взагалі не потребувалось, так як 31.12.2020 року її виписували із лікарні, та за необхідності та бажанням вона могла самостійно здійснювати відчуження майна, проте такого не бажала.
ОСОБА_3 вона не знає і ніколи не була з цією жінкою раніше знайома, а тому ОСОБА_3 є для неї абсолютно сторонньою особою. Будь-яких повноважень на оформлення від її імені довіреності позивач не надавала.
Те, що вказана довіреність дійсно була посвідчена та видана в Лікарні швидкої допомоги, де вона знаходилась станом на 30.12.2020 року, викликає сумнів, оскільки в довіреності в графі де міститься підпис ОСОБА_3 надрукованими літерами зазначено «у зв'язку із хворобою за якої підписалась ОСОБА_3 », що свідчить про те, що нотаріус заздалегідь вказав невідому їй особу на бланку довіреності, ще до того, як нібито прибув до лікарні.
Крім того, у довіреності відсутня вказівка про те, що вказана довіреність була оголошена вголос та зрозуміла їй до підписання. Враховуючи хворобливий стан, вона не могла самостійно прочитати текст довіреності, а тому не знала і не могла знати на що нібито надає згоду, якби така згода дійсно надавалась.
Відповідно до тексту довіреності вказано, що вона видана ОСОБА_1 з метою розпорядження та управління всім нерухомим майном, належним ОСОБА_4 , яке розташоване в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, в тому числі на відчуження її нерухомого майна за ціною на власний розсуд ОСОБА_1 .
Зазначала, що ніяких довіреностей на управління та розпорядження своїм майном у лікарні не підписувала, приватного нотаріуса ОСОБА_6 не запрошувала та ніколи не бачила. Довіреність була видана та нібито підписана за її дорученням 30.12.2020 року, а 31.12.2020 року її виписали з лікарні. Вказана довіреність була використана відповідачами на наступний день після її видачі - 31.12.2020 року для позбавлення її єдиного майна та житла.
Після смерті чоловіка, а саме після ІНФОРМАЦІЯ_1 , її молодший син ОСОБА_7 разом зі своєю жінкою ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_2 виселили її з власної кімнати у будинку по АДРЕСА_1 - в окрему кімнату, яка взагалі не пристосована для проживання. А всі інші кімнати зачинили, чим перешкодили доступ до них та обмежили в користуванні власним майном. При цьому до неї ніхто не приходив на протязі декількох неділь та залишили без засобів існування. У зв'язку з чим змушена була звернутись до старшого сина ОСОБА_5 , який допоміг та повідомив про те, що її будинок відчужено, власником є її онука ОСОБА_2
31.12.2020 року реалізуючи умисел на заволодіння її майном, використовуючи недійсну підроблену довіреність, яку вона не видавала і не посвідчувала, ОСОБА_1 діючи на підставі довіреності нібито від її імені, уклала зі своєю донькою ОСОБА_2 договір купівлі-продажу майна - а саме будинку, який розташований в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер - 7320555300:01:003:1391, на якій знаходиться будинок.
Кошти, які вказані в договорах не отримувала, про укладення договорів купівлі-продажу не знала.
Позивач просила визнати недійсною довіреність, посвідчену 30.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстровану в реєстрі за №3833, №3834; визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діяла ОСОБА_1 , посвідчений 31 грудня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстровано в реєстрі за №3839; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,15 га., кадастровий номер земельної ділянки 732055300:01:003:1391, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діяла ОСОБА_1 , посвідчений 31 грудня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстровано в реєстрі за №3841.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 серпня 2022 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано недійсною довіреність, посвідчену 30.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстровану в реєстрі за №3833, №3834.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діяла ОСОБА_1 , посвідчений 31 грудня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстровано в реєстрі за №3839.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,15 га., кадастровий номер земельної ділянки 732055300:01:003:1391, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в інтересах якої діяла ОСОБА_1 , посвідчений 31 грудня 2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстровано в реєстрі за №3841.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2805,18грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2805,18грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2805,18грн. судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять скасувати рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 серпня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянти посилаються на те, що суд першої інстанції неповно встановив всі обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Необхідно зазначити, що сама позовна заява була подана більше ніж через рік після надання спірного доручення та укладення договорів купівлі- продажу. При цьому позивачка у ній зазначає, що їй раніше не було відомо про наявність них документів. Разом з цим суд не надає такому факту жодної оцінки, приймаючи на віру те, що особа, мешкаючи практично весь цей час разом з чоловіком, який надав письмову згоду на відчуження спірного майна, не знала про укладання таких угод.
При поданні позовної заяви позивачка надала суду саму копію спірної довіреності від 30 грудня 2020 року, що свідчить про те, що вона не тільки була свідома того, цю така довіреність існує, але навіть мала при собі її копію, і тому твердження про те, що вона нічого не знала про надання такої довіреності і не давала згоди на її надання, не відповідає дійсності.
Фактично, роблячи висновок про те, що позивач жодним чином не виражала своєї волі на надання спірної довіреності та на подальше відчуження свого майна, судом не зазначено, які саме порушення діючого законодавства були допущені при оформленні цих правочинів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що випискою із медичної карти стаціонарного хворого №12594 від 31.12.2020 року підтверджено, що ОСОБА_4 в період з 13.12.2020 року по 31.12.2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні у Чернівецькій лікарні швидкої медичної допомоги, центр невідкладної неврології, з діагнозом: «Внутрішньо мозковий субкортикальний крововилив у півкулю, Гіпертонічна хвороба ІІІст. З, КВР 4, ГПМК (13.12.2020) за геморагічним типом в басейні лівої СМА, виражений правобічний геміпарез, моторна афазія». Після лікування стан хворої покращився: наросла сила в правих кінцівках, дещо покращилась мова, зменшилось головокружіння, головний біль. Виписана додому у відносно задовільному стані для продовження лікування амбулаторно.
З копії декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 18.11.2016 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №76030869 від 16.12.2016 року вбачається, що власником житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .
Копією технічного паспорту на житловий будинок від 04.11.2016 року підтверджено, що житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , 2009 року побудови, вартістю 249084,00 грн.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №239574608 від 31.12.2020 року підтверджено, що власником житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .
Копією державного акту Серія ЯЛ №914269 від 24.02.2011 року підтверджено, що власником земельної ділянки 0,1500 га, кадастровий номер якої 732055300:01:003:1391 є ОСОБА_4 .
Копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7305927982020 від 17.12.2020 року підтверджено, що власником земельної ділянки 0,1500 га, кадастровий номер якої 732055300:01:003:1391 є ОСОБА_4 .
Ринкова вартість житлового будинку становить 435979,00 гривень, вартість земельної ділянки 192315,00 гривень, відповідно до копії звіту про оцінку майна №122-ng-12-20.
З копії довіреності, посвідченої 30.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстрована в реєстрі за №3833, 3834 вбачається, що ОСОБА_4 , уповноважила ОСОБА_1 бути її представником у всіх без винятку установах, на підприємствах, організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування тощо з питань, пов'язаних з вирішення усіх без винятку питань, які будуть стосуватися представництва її інтересів та ведення її справ, по управлінню належним їй нерухомим майном, що знаходиться в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області; управляти та розпоряджатись належним ОСОБА_4 майном, що знаходиться в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області (продати, обміняти, здавати в оренду, позичку, вчиняти інші дії щодо належного їй нерухомого майна, визначаючи в усіх випадках суми (ціну), терміни (строки) та інші умови на власний розсуд; одержувати належне ОСОБА_4 майно, будь-які документи ( в тому числі, але не виключено, рішення дозволи, довідки, акти, свідоцтва, постанови, договори, проектну документацію, протоколи, дублікати документів, витяги з реєстрів (у тому числі державних та єдиних), дублікати належних їй документів, їх копії, відповіді на запити, скарги, заяви, (в тому числі документів щодо виділення земельної ділянки в натурі, замовляти розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, представляти інтереси з питань, пов'язаних з присвоєнням (визначенням) кадастрового номера земельним ділянкам, що знаходиться в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області), а також одержувати усі без винятку інші, відмінні від перерахованих вище, документи, які хоча і не зазначені у довіреності, але випливають із її змісту та з нею пов'язані, та відносно яких виникла (чи може виникнути) потреба, тощо від громадян та юридичних осіб, розписуватись у їх одержанні; укладати від імені ОСОБА_4 стосовного вказаного вище майна усі без виключення необхідні договори, визначаючи в усіх випадках суми (ціну), терміни (строки) та інші умови на власний розсуд; одержувати стосовно вказаного майна належні ОСОБА_4 документи тощо; представляти інтереси ОСОБА_4 в усіх без винятку банківських установах тощо; вести переговори з усіх питань, що стосуватимуться ОСОБА_4 ; вести справи у судах усіх рівнів тощо.
За цією довіреністю представнику надано право ведення від імені ОСОБА_4 переговори щодо попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання, одержання та підпису документів, необхідних для виконання повноважень, в тому числі договорів дарування, купівлі-продажу (попереднього купівлі-продажу, купівлі-продажу з розстрочкою платежів, оренди (найму), позики, грошей тощо), видавати від її імені довіреності, подавати заяви до відповідних установ, в тому числі в порядку ст.ст.60, 65, 67, 74 СК України, реєструвати належні їй документи та права у встановленому чинним законодавством порядку, одержувати необхідні довідки, документи, включаючи позовні та інші заяви, апеляційні, касаційні та інші скарги, звернення, а також документів, що стосуватимуться її прав та законних інтересів, сплачувати за неї платежі, в тому числі податки, укладати відповідні договори на надання юридичних послуг, розписуватись за неї, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням, в тому числі необхідні при цьому дії, передбачені ЦПК України.
У зв'язку з хворобою ОСОБА_4 , за її дорученням довіреність підписала ОСОБА_3 у присутності нотаріуса у приміщенні лікарні швидкої допомоги.
З копії договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 31.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстрованого в реєстрі за №3839 вбачається, що 31.12.2020 року ОСОБА_4 , від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_1 - «Продавець» та ОСОБА_2 - «Покупець», уклали цей договір про таке: На умовах, передбачених цим договором, ОСОБА_4 (в особі представника) передає у власність, а ОСОБА_2 , приймає у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , і зобов'язується оплатити його вартість за ціну та на умовах, встановлених у цьому договорі. На земельній ділянці площею 0,1500 га., кадастровий номер якої 732055300:01:003:1391, розташовано: житловий будинок, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 292,60 кв.м., в тому числі житловою площею 130,10 кв.м., - літ А, сарай літ Б, гараж літ.В, вигрібна яма літ.В.я. Продаж вчинено за 550000,00 (п'ятсот п'ятдесят тисяч) гривень, яку продавець одержав повністю від покупця до підписання цього договору.
З копії договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 31.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстрованого в реєстрі за №3841 вбачається, що 31.12.2020 року ОСОБА_4 , від імені якої за довіреністю, посвідченої 30.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В., зареєстрованою в реєстрі за №3833, 3834 діє ОСОБА_1 -«Продавець» та ОСОБА_2 - «Покупець», уклали цей договір про таке: На умовах, передбачених цим договором, ОСОБА_4 (в особі представника) передає у власність, а ОСОБА_2 , приймає у власність земельну ділянку площею 0,1500 га., кадастровий номер якої 732055300:01:003:1391, яка знаходиться в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, і зобов'язується оплатити його вартість за ціну та на умовах, встановлених у цьому договорі. Продаж вчинено за 192315,00 (сто дев'яносто дві тисячі триста п'ятнадцять) гривень, яку продавець одержав повністю від покупця до підписання цього договору.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №299287068 від 13.02.2022 року підтверджує, що власником земельної ділянки площею 0,15 га, яка розташована в смт.Берегомет, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 732055300:01:003:1391 є ОСОБА_2 . Підстава набуття: Договір купівлі-продажу, серія та номер 3841, виданий 31.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В; власником житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 292,6 кв.м., житловою площею 130.1 кв.м. є ОСОБА_2 . Підстава набуття: Договір купівлі-продажу, серія та номер 3839, виданий 31.12.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А.В.
В копії заяви ОСОБА_1 , що діє від імені ОСОБА_4 від 31.12.2020 року зазначено, що неповнолітні та малолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи не мають права користування житловим будинком АДРЕСА_2 . Заява підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Войціховським А.В.
Копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , від 17.10.2017 року підтверджено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 26.09.1964 року, актовий запис №52.
Копією заяви ОСОБА_8 від 31.12.2020 року підтверджено, що ОСОБА_8 дає свою згоду на продаж його дружиною, ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер якої 732055300:01:003:1391, які знаходяться в АДРЕСА_1 , та укладення нею договору купівлі-продажу вказаного вище майна. При цьому стверджує той факт, що дружина діє за його згодою, заявляє свою згоду на те, щоб усі без винятку умови договору купівлі-продажу визначалися нею самостійно, та підтверджує, що укладання такого договору відповідає його дійсному волевиявленню та здійснюється в інтересах сім'ї. У зв'язку з хворобою ОСОБА_8 підписалась ОСОБА_3 .
Судом також встановлено, що за заявою ОСОБА_4 внесено відомості до ЄРДР за №12022263060000025 від 05.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України. Згідно фабули: 04.02.2022 року до працівників Вижницького РВП із письмовою заявою звернулась ОСОБА_4 про те, що 30.12.2020 року приватним нотаріусом було посвідчено довіреність від імені ОСОБА_4 на управління та розпорядження всім нерухомим її майном ОСОБА_1 без підпису ОСОБА_4 (ЄО-666 від 04.02.2022 року).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Відповідно до положень ст. ст. 367, 368 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі-продажу.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов'язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша статті 245 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц.
Згідно з частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Головним елементом правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тобто основним юридичним фактом, що підлягає встановленню судами, є дійсна спрямованість волі сторін на укладення договору.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
Відповідно до пункту 16 чинної на час укладення оспорюваного договору Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.
Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати правочин, заяву чи інший документ, за її дорученням і в її присутності та в присутності нотаріуса правочин, заяву чи інший документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, зацікавлена у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що інша особа може підписати договір замість сторони правочину у разі, якщо остання фізично не здатна з поважних причин проставити підпис власноруч.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка стверджувала, що довіреності на управління та розпорядження своїм майном у лікарні не підписувала, ні приватного нотаріуса Войціховського A.B., ні підписанта ОСОБА_3 не запрошувала та останню взагалі не знає і ніколи не бачила. Довіреність була видана та нібито підписана за її дорученням 30.12.2020 року, а 31.12.2020 року її виписали з лікарні. Тобто, об'єктивно у неї не було необхідності у видачі довіреності в умовах лікарні на сторонню особу. Вказана довіреність була використана відповідачами на наступний день після її видачі - тобто 31.12.2020 року - для позбавлення її єдиного майна та житла.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, повно та достеменно встановивши обставини справи, відповідно до яких позивачка не підписувала спірну довіреність та, відповідно, не погоджувала її істотних умов, дійшов правильних висновків про неукладність оспорюваної позивачем довіреності.
Судом встановлено, що посвідчена довіреність ОСОБА_4 нею не підписана, а підписана іншою особою ОСОБА_3 , яка не була запрошена позивачем, як того вимагає закон, і позивачка ОСОБА_4 стверджувала, що не надавала згоди на посвідчення довіреності від її імені ОСОБА_3 та в подальшому не надавала згоди на продаж спірного майна.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачка не мала жодного відношення до самого правочину, жодним чином не бажала настання наслідків у вигляді переходу права власності на житловий будинок та земельну ділянку до третіх осіб та не мала волі на його укладання, жодних коштів не отримала.
Також встановлено, що у позивача, крім спірного житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 відсутнє на праві власності інше житло.
Зазначені обставини знайшли свого підтвердженні і при розгляді апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належних та допустимих доказів того, що позивач була фізично не здатна з поважних причин проставити підпис у довіреності власноруч, апелянтами не представлено, а судом не встановлено.
Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб'єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.367ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. При розгляді справи судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для часткового скасування рішення суду.
Так, відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом. Визначаючи ОСОБА_3 як відповідача, позивачем в позові не зазначено, які вимоги до неї пред'явлені. Позов не містить доводів чим ОСОБА_3 порушила права позивача, отже вона є неналежним відповідачем і суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов до ОСОБА_3 .
Враховуючи зазначене, рішення в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі- продажу слід скасувати, в задоволені позову в цій частині відмовити.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі- продажу та відмови в задоволені позову в цій частині.
Щодо судових витрат
На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481 грн.
З позовної заяви вбачається що позивач заявив 3 вимоги немайнового характеру, а тому повинен був сплатити 2977,20 грн (992,40 *3) судового збору за подачу позовної заяви.
За подання апеляційної скарги розмір судового збору становить 4465,8 грн. (992,40*3*150%).
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 слід стягнути судовий збір в сумі 1488,60 грн. за подачу позову. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1488,60 грн. за подачу позову.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1488, 60 грн. судового збору за апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст.374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 серпня 2022 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі- продажу скасувати. В задоволені позову в цій частині відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розподіл судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1488,60 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1488,60 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1488,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови - 14 листопада 2022 року.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: А.І. Владичан
І.Н. Лисак