11 листопада 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022260020002772 від 10.09.2022 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, раніше судимого, - на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 листопада 2022 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, клопотання слідчого задоволено та продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою до 11 грудня 2022 року, тобто до дати закінчення строку досудового розслідування.
Одночасно, після продовження відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для забезпечення виконання ним обов'язків встановлених КПК України, визначено запобіжний захід у виді
ЄУНСС №725/6547/22 Слідчий суддя в І інстанції: Вольська- ОСОБА_8 .
Провадження №11-сс/822/362/22 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК України
застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52000 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент знести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 11 грудня 2022 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Доводи апеляційних вимог.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі не погоджується із вказаною ухвалою слідчого судді, вважає її невмотивованою, необґрунтованою та незаконною, яка підлягає скасуванню.
Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі, як і в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, ризики переховуватися від органу досудового слідства, впливати на свідків, потерпілого та перешкоджати кримінальному провадженню обґрунтовуються виключно тим, що ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину.
Звертає увагу на те, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
Вважає, що слідчим суддею не були виконані та не дотримані вимоги кримінального процесуального закону, а саме без наведення відповідних доказів, необґрунтовано застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тяжкість вчиненого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , у даному випадку не може слугувати підставою для обрання йому найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Так, вручення повідомлення про підозру не можна розцінювати як ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду або незаконно впливати на свідків.
Прокурором та слідчим не доведена доцільність застосування щодо її підзахисного саме виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не доведені обставини, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ч.2 ст. 177 КПК України, та не доведено, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, а тому вважає, що відносно ОСОБА_7 можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Позиції сторін.
Захисник ОСОБА_6 підтримала подану нею апеляційну скаргу в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та просила її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ній і скасувати ухвалу слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо її підзахисного.
Прокурор просила апеляційні вимоги учасника кримінального провадження залишити без задоволення, як необґрунтовані, а ухвалу слідчого судді - без змін, як таку, що відповідає вимогам закону.
Мотиви суду.
Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, з'ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та умотивованим.
З наданих апеляційному суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 , в період часу із 22:00 год. 09.09.2022 р. по 07:00 год. 10.09.2022 р., шляхом розбиття переднього правого скла вікна автомобіля марки Фольксваген Гольф д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований по вул. Героїв Майдану, 75 в м. Чернівці, в умовах воєнного стану, який був введений із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року та діє по даний час, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна та незаконне збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто вважаючи, що діє непомітно, проник до вказаного автомобілю, звідки таємно викрав: 240 пар різнокольорових шкарпеток різних торгових марок - загальною вартістю 15106 грн.; дві пари чоловічих спортивних штанів (сірого кольору та кольору хакі) розмір 54-56 на манжетах вартістю по 450 грн. - на загальну суму 900 грн.; ноутбук «НР» сірого кольору - вартістю 20000 грн.; гроші в сумі 1200 грн., які належать ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 37206 грн..
10 вересня 2022 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11 вересня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
12 вересня 2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11 листопада 2022 року.
04 листопада 2022 року строк розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до 3-х місяців, - до 11 грудня 2022 року.
Так як, в ході проведення досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів не викликає, а їх сукупність дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою та дає підстави для продовження строку тримання його під вартою.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчиненого злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно невмотивованого, необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не було встановлено. Жодних доказів цих обставин стороною захисту суду не надано.
Згідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді викладеними в оскаржуваній Ухвалі. При цьому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого законом встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, зважаючи на встановлені ризики та особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, вину в інкримінованому йому діянні не визнає, перебуває на обліку в ЧОНД з приводу вживання наркотичних засобів, ніде не працює, на думку апеляційного суду, слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на встановлене, також період вчинення ОСОБА_7 кримінально караного діяння - воєнний стан, який оголошений відповідно до указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення, покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження, а отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту їх не спростовують та жодним доказом в судовому засіданні апеляційної інстанції не підтверджуються.
Окрім того, слідчим суддею визначено ОСОБА_7 розмір застави, яка не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення з одного боку, а з іншого буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом й не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги учасника провадження.
Істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді слідчим суддею питання щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 309, 404, 407, 418, 419, 422, ч.4 ст. 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3