Справа №: 953/6060/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/702/22 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: застосування запобіжного заходу
10 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора військової прокуратури, з участю захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме прокурора та підозрюваного ОСОБА_6 , належним чином повідомлених про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валках справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 11 2022 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 11 2022 року клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12022220000000647 від 25.10.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено.
До ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, до 27 грудня 2022 року, включно, без визначення розміру застави. Строк дії ухвали встановлено до 27 грудня 2022 року включно.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, а саме - передати його на особисті поруки.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність рішення презумпції невинуватості особи, а також не врахування судом доказів, які б могли істотно вплинути на його висновки.
Захисник вважає, що в ході судового слухання прокурор жодним чином не довів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що його підзахисний не підпадає жодним чином під визначені підстави, бо немає жодного з наведених у клопотання ризиків, тому відносно нього не мало б бути продовжено таку занадто сувору міру запобіжного заходу.
Захисник просив взяти до уваги, що його підзахисний раніше не судимий, вина його у скоєному не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами, оскільки прокурором всупереч вимог КПК не додано схеми ДТП, яка відповідно до вимог ст.104-106 КПУ повинна була б надана йому та його підзахисному. Вважає утримання ОСОБА_6 під вартою незаконним, оскільки жоден з ризиків, передбачений ст.177 КК України не доведений, а тому, просить обрати більш м'який запобіжний захід, такий як передання його під особисте зобов'язання військових керівників, що, на думку захисника, зможе забезпечити виконання покладених на підзахисного процесуальних обов'язків.
Крім того, просив врахувати, що його підзахисний дуже мотивована та вихована в повазі та любові до Батьківщини людина, намагався з перших часів стати до лав Збройних сил України для боротьби з загарбниками.
Він, наразі, проходить військову службу у лавах ЗСУ, зарахований до складу військової частини, НОМЕР_1 , згідно з наказу №134 від 16.05.22 року. З перших днів приймав участь у захисті країни від загарбників, від командира до частини мав позитивну характеристику. Окрім цього, має позитивну характеристику з місця проживання. Заявлений прокурором ризик щодо переховування, а саме те, що його підзахисний може дезертирувати, вважає надуманим приводом.
Зі свідком ОСОБА_8 він є друзями та бойовими товаришами, побратимами, оскільки разом проходять службу в одній частині, більш того, в одному танковому екіпажі, разом приймали участь у бойових діях, та неодноразово допомагали один одному. Тому, ризик незаконного впливу на свідка вважає не існуючим.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення взагалі нічим не підтверджений, оскільки у його підзахисного є повноцінна сім'я. Він проходить військову службу, приймає активну участь у бойових діях, до теперішнього часу не намагається чогось уникнути, та повністю визнає себе винним у скоєному.
Під час судового розгляду клопотання, його підзахисний просив суд обрати йому більш м'яку миру запобіжного заходу, як особисте зобов'язання або передання його на особисті поруки до військової частини за їхнім клопотанням для запобігання вищезазначеним ризикам.
Крім того, просив врахувати вік та стан здоров'я його підзахисного, оскільки ОСОБА_6 має тяжке захворювання та тільки в день судового засідання був виписаний з військового шпиталю та має направлення на отримання відпустки за станом здоров'я. Але, не зважаючи на це, його підзахисний має намір боронити Батьківщину від загарбників, та має намір відправитися до своєї військової частини, яка наразі перебуває у дійсному зіткненні з ворогом, у східній частині Країни. Він є фаховим спеціалістом, має великий бойовий досвід, а тому, застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, в цей час, вважає недоречним.
Також захисник зазначив, що під час розгляду цього клопотання його підзахисний просив суд застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, як то передача на поруки безпосередньо командирам, для запобігання вищезазначених у цьому клопотанні ризиків, з метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків. На теперішній час вже є заяви командирів військової частини, в яких вони особисто поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З огляду на наведене вважає, що його підзахисний, не є суспільно небезпечною особою, а тому застосування до нього цієї найтяжчої міри запобіжного заходу є недоцільним та не справедливим.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Захисник підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був, відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст.135 КПК України, належним чином повідомлений про дату та час та місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань ні від прокурора чи від підозрюваного, з можливістю участі у справі в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30 09 2022 року за відсутністю підозрюваного та прокурора, оскількице відповідає вимогам ст.401 КПК України, так як апеляційна скарга захисника підозрюваного не стосується погіршення становища підозрюваного.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000647 від 25.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 286-1 КК України.
27 жовтня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України.
02 листопада 2022 року до Київськогорайонного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, яка підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду від 25 жовтня 2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , речовими доказами та іншими матеріалами. Також посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, оскільки він знайомий з свідком ОСОБА_8 та, перебуваючи на волі, може незаконно випливати на свідка, схиляти його до зміни показань. ОСОБА_6 проходить військову службу та володіє бойовою вогнепальною зброєю, тому він може незаконно впливати на свідків шляхом застосування зброї чи використання грошових коштів, що може перешкодити встановленню істини по справі. Також існує ризик того, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та, враховуючи, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , може скористатися своїм службовим становищем, перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску і таким чином переховуватись від органу досудового розслідування, у тому числі і на тимчасово окупованій території України, тим самим вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене ст. 408 КК України, у зв'язку з чим прокурор просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Додав, що підозрюваний ОСОБА_6 , маючи доступ на територію військової частини, може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме - час його в'їзду та виїзду з території частини. Прокурор також відмовився від посилання на ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, вказаний ним у клопотанні.
Ухвалою слідчого судді слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 11 2022 року задоволено вказане клопотання прокурора.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, оскільки вона підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 жовтня 2022 року; даними протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ; даними висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 жовтня 2022 року; даними лікарського свідоцтва про смерть №673 від 25 жовтня 2022 року; даними довідки медичної частини А3306 Міністерства оборони України №101/447 від 26 жовтня 2022 року.
Суддя вважав підтвердженими стороною обвинувачення ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння, що спричинило загибель кількох людей, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років, а також ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Одночасно з цим, слідчий суддя вважав, що стороною обвинувачення під час судового розгляду клопотання, не доведений ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з підстав відсутності у клопотанні жодних обґрунтувань на підтвердження їх існування, зокрема, прокурор не зазначив, які саме речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може знищити, спотворити або сховати підозрюваний, а також не доведений ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, враховуючи те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також судом враховані дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який постійного місця мешкання на території міста Харкова та Харківської області не має, оскільки зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений та має трьох неповнолітніх дітей 2012, 2016 та 2018 року народження, тобто має міцні соціальні зв'язки, але на території Житомирської області, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, при цьому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавленні волі строком від семи до дванадцяти років.
Слідчий суддя вважав, що, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також відомості про особу підозрюваного у їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідно застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав особи, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав особи, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав особи зазначив "що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами та пред'явленою йому підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України. Характер повідомленої ОСОБА_6 підозри, дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Докази, що надані суду, вказують на доведеність вказаних у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав особи та практиці Європейського суду з прав особи, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
З висновками слідчого судді суду першої інстанції щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, погоджується і апеляційний суд.
Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відомості про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК, згідно яких суд вправі не визначати розмір застави.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду або незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав особи, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав особи, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав особи, право особи на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, який інкримінується підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння, що спричинило загибель кількох людей, колегія суддів вважає, що у цьому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони життя, а також інтересів суспільстваі держави в цілому.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою без визначення застави, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
Відомості апеляційної скарги сторони захисту з приводу врахування особистих якостей підозрюваного, як захисника країни, а також щодо його особистих якостей були враховані судом першої інстанції та не свідчать про незаконність рішення слідчого судді.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних прав та обов'язків та не будуть ефективними для досягнення завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 11 2022 року про застосування до підозрюваного за ч.4 ст.286-1 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 27 12 2022 року, включно, без визначення застави , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3