Рівненський апеляційний суд
11 листопада 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., адвоката Морозова В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Покликаючись на правові норми, що регулюють порядок огляду водія на стан сп'яніння, стверджує, що вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, а адміністративні матеріали оформлені працівниками поліції з порушеннями, що виключають можливість притягнення його до відповідальності.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи
Справа № 570/1109/22 Суддя в суді І інстанції - Сільман А.О.
Провадження № 33/4815/596/22 Суддя в суді апеляційної інстанції - Шимків С.С.
громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Судом встановлено, що 30.03.2022 року о 00 год. 12 хв. на а/д М06 Київ-Чоп, 432 км, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ - 21033, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest №7510" було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду становить 1,26 проміле, що підтверджується тестом №254 від 30.03.2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , направленням водія на огляд до медичного закладу та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску.
Підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залучених свідків судом не встановлено.
Пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб.
Підстав для висновку, що освідчення ОСОБА_1 було здійснено з порушенням законодавчо встановленого порядку не вбачається.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що у ході розмови із поліцейським, ОСОБА_1 визнав факт вживання алкоголю та не заперечував щодо результатів огляду, у зв'язку з чим відмовився від освідування у медичному закладі.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Апеляційний суд не вбачає упереджених дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно нього, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №205659 від 30.03.2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, тестом газоаналізатора "Drager Alcotest № 7510" №254 від 30.03.2022 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску.
Таким чином, факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 незважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття у суспільстві, вчинив грубе порушення правил дорожнього руху. Він, як водій, повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такими обмеженнями.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_4 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 04 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.