Провадження № 11-сс/803/1830/22 Справа № 201/8007/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 листопада 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Донецької обласної прокуратури, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Горлівка Донецької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та обрано відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що інкриміноване підозрюваній ОСОБА_7 кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України є тяжким злочином, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, тобто суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваної від слідства та суду, а тому вважав обґрунтованим ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Зазначає, що існування ризику, передбаченого п. 2) ч. 1 ст. 177 КПК України- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в контексті його обґрунтування стороною обвинувачення не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Вказує, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків чи потерпілих та дослідження їх судом.
Також зазначає, що посилання сторони обвинувачення на існування ризику, передбаченого п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа є необґрунтованим, так як в контексті його обґрунтування стороною обвинувачення не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в ухвалі слідчого судді взагалі відсутні жодні висновки щодо наявності чи відсутності обґрунтованої підозри.
Вказує, що взагалі не мотивованим є висновок слідчого судді про відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.
Також зазначає, що слідчим суддею застосовано не ефективний запобіжний захід, оскільки не враховано, що будинок за місцем мешкання підозрюваної зруйновано в ході бойових дій.
Також вказує, що слідчим суддею проігноровано приписи ч. 6 ст. 176 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
За вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК).
Колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_7 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотрималася вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.
Так, з наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи прокурора, досліджені письмові матеріали клопотання слідчого, з'ясовані всі необхідні обставини, які повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
В свою чергу, апеляційний суд зазначає, що з доданих до клопотання матеріалів справи не можливо встановити, що ОСОБА_7 дійсно виконували розпорядчі функції, а також те, що це було здійснено добровільно, оскільки вчинення підозрюваною злочину підтверджується лише письмовими поясненнями свідків, в той час, коли зворотнє підтверджується іншими показами свідків, долученими стороною захисту.
На думку апеляційного суду, долучених до клопотання слідчого документів не достатньо для того, щоб зробити висновок про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 саме за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею проігноровано приписи ч. 6 ст. 176 КПК України не знайшли свого підтвердження, та слідчим суддею обгрунтованого відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, оскільки для встановлення істини по справі необхідно проводити різні слідчі (розшукові) дії, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 менш обтяжливого запобіжного заходу.
На думку апеляційного суду, на виконання вимог ст. 178 КПК слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_9 , відомості про її особу в їх сукупності з врахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення злочину за пред'явленим повідомленням про підозру.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України з наведених в ухвалі підстав, з якими, в супереч твердженням прокурора в апеляційній скарзі, погоджується й апеляційний суд.
Враховуючи вищенаведене, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними прокурором в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги прокурора підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Донецької обласної прокуратури - залишити без задоволення
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_10