Провадження № 11-сс/803/1678/22 Справа № 210/2562/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2022 року про часткове задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Дніпропетровська, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3,4 ст. 358 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2022 року частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 про зміну обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та встановлено розмір застави у розмірі 26 00000 грн, а в іншій частині клопотання, залишено без змін.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя, врахувавши тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, того факту, що підозрювана ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та не виключається ризик вчинення нових кримінально-караних діянь, дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваної є недоцільним, а більш м'який запобіжний захід не є співмірним із тяжкістю інкримінованих їй злочинів, і не забезпечить її належної процесуальної поведінки з метою
запобігання існуючим ризикам. Разом з цим, з огляду на розмір збитків завданих потерпілим у цьому провадженні, який становить понад 29 00000 грн, особу підозрюваної, яка раніше не судима, її соціальні зв"язки, обставини кримінального правопорушення, приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 26 00000,00 грн., який здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваної більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний із триманням під вартою, в іншому випадку встановити розмір застави у сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208 000 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, захисник посилається на порушення норм кримінального процесуального закону. Зазначає, що слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, не навів належного обґрунтування щодо обставин та доказів, які б підтверджували існування встановлених ризиків, що не було й зазначено у клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чим порушено вимоги діючого законодавства. При цьому, захисник вказує, що будь-яких інших доказів, отриманих в тому числі в результаті проведення слідчих та інших процесуальних дій, які б вказували на реальність зазначених ризиків, слідчому судді надано не було, тому, на думку апелянта, враховуючи строк давності притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваної, який у цьому випадку становить 15 років, що у разі переховування останньої негативно вплине на її нормальне існування, необхідність обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено.
Окрім того, захисник звертає увагу на те, що підозрювана раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв"язки та тяжко хворіє, що не було враховано слідчим суддею при розгляді питання щодо можливості обрання до неї більш м"якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в тому числі при вирішенні питання про визначення суми застави, яка на думку захисника, є надмірної для підозрюваної та не відповідає її майновому стану. З урахуванням викладеного, на думку апелянта, ухвала підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, є необгрунтованими.
Так, апеляційним судом встановлено, що в провадженні ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021040000000460 від 15.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3,4 ст. 358 КК України.
25 серпня 2022 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 2 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3,4 ст. 358 КК України.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 5 серпня 2022 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 25 серпня 2022 року по 23 жовтня 2022 року, без визначення розміру застави.
В межах цього провадження захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , відповідно до ст. 201 КПК України звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваної, за наслідками розгляду якого постановлено оскаржувану ухвалу.
Апеляційним суд вважає, що слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_7 могла скоїти ці злочини, та стороною захисту ці обставини не заперечуються.
Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_7 , слідчий суддя також, у відповідності до ст. 178 КПК України, належним чином врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, її особу, яка раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, має соціальні зв"язки - мати, яка хворіє та потребує догляду, окрім того, є особою, якій встановлено онкологічний діагноз, та дійшов до обґрунтованого висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно існують, й правомірно залишив без змін обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід, не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Посилання захисника на недоведеність існування ризиків у провадженні, на переконання апеляційного суду, є неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються доказами у провадженні, а тяжкість інкримінованих підозрюваній злочинів, та покарання, яке їй загрожує, у разі визнання винуватою, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені слідчим суддею ризики.
Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_7 раніше не судима, за місцем мешкання характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв"язки та тяжко хворіє, то ці обставини були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким надана належна правова оцінка. Жодних нових обставин, які б вплинули на обґрунтованість судового рішення апелянтом надано не було.
Разом із цим, надаючи оцінку доводам захисника щодо непомірного розміру застави, визначеного ухвалою, колегія суддів вважає їх також необґрунтованими, оскільки слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у цьому провадженні, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, згідно яких суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, їх тяжкість та обставини, а також суворість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватою, й наявні відомості про особу підозрюваної, та існуючі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, й інші обставини, які враховуються згідно зі ст.178 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність визначення застави в розмірі, зазначеному в ухвалі, та дійшла висновку, що такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_7 підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання покладених на неї обов'язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Отже, колегія суддів вважає рішення суду про часткове задоволення клопотання законним і обґрунтованим та не знаходить підстав для обрання щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу на цьому етапі досудового розслідування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2022 року про часткове задоволення клопотання захисника про
зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3