Ухвала від 10.11.2022 по справі 161/10739/21

Справа № 161/10739/21 Провадження №11-кп/802/838/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2022 року, якою обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів,

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2022 року, задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, до 31.12.2022 включно.

Своє рішення суддя мотивував тим, що прокурором надано докази про наявність ризиків зазначених в клопотанні, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому дійшов висновку про неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю. Вказує, зокрема, що наразі немає достатніх доказів для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого, про наявність в останнього тяжких захворювань, малолітнього сина та батька, який важко хворіє. Захисник зазначає, що під час перебування ОСОБА_7 під вартою зменшилися ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, захисника в інтересах обвинуваченого, який підтримав апеляцію з викладених у ній підстав, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, а метою: запобігання спробам ухилення від суду; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_7 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.

Так, наведені прокурором в суді першої інстанції підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка не має постійного джерела доходу, не працює, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів та знову обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого корисливого злочину, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом, в тому числі, небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи захисника в інтересах обвинуваченого про те, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу втратили свою актуальність та вважає, що такі ризики, не змінилися.

З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_7 та тяжкості інкримінованого йому діяння, те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, його вік та стан здоров'я, відсутність даних про медичні протипоказання перебування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора, апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

За таких обставин, суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів обвинуваченого, апеляційний суд не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2022 року, якою обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів- без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий

Судді