Справа №:755/9623/22
Провадження №: 2/755/5982/22
"07" листопада 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Зазначену позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
В ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху вказувалось на те, що позовна заява не містить зазначення доказів на підтвердження того, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди - відповідач ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, такі докази не долучені до позовної заяви.
Також зазначалось, що до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Крім того, зазначалось, що з долученого до позовної заяви платіжного доручення не вбачається будь-якої інформації, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу цього позову сплачено судовий збір.
З метою усунення недоліків позовної заяви, позивачеві було запропоновано долучити докази відсутності застрахованої цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 станом на дату дорожньо-транспортної пригоди, подати до суду докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви з додатками та долучити документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 481,00 грн за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Копію зазначеної ухвали суду позивачем отримано 27 жовтня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
28 жовтня 2022 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ПАТ «Страхова компанія «Провідна» - Мисюкевич К.В. на виконання ухвали суду, передана судді 04 листопада 2022 року, до якої долучено перевірку чинності полісу на ТЗ №АА0066СТ та докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви з додатками. В цій заяві представник позивача зазначає, що разом із позовною заявою до суду подано оригінал електронного платіжного доручення про сплату судового збору №026329 від 23 серпня 2022 року, засвідчений ЕЦП відповідальних осіб, та чинне законодавство не забороняє учасникові справи звернутися до суду з електронними документами, скріпленими ЕЦП, на думку представника позивача, позовну заяву подано з додержанням вимог чинного законодавства України.
Разом з тим, в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2022 року судом зазначалось, що представником позивача долучено до позовної заяви платіжне доручення №026329 від 23 серпня 2022 року, призначення платежу - судовий збір в Дніпровський районний суд міста Києва. Проте, з долученого до позовної заяви платіжного доручення не вбачається будь-якої інформації, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу цього позову сплачено судовий збір.
Згідно роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Отже, платіжне доручення №026329 від 23 серпня 2022 року, призначення платежу - судовий збір в Дніпровський районний суд міста Києва, не є підтвердженням сплати судового збору за звернення до суду саме з позовом ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі»
від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що представником позивача не усунуто в повному обсязі недоліки, вказані в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2022 року, суд убачає визначені законом підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8, 14, 175, 177, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: