Номер провадження 2/754/4683/22
Справа №754/7082/22
Іменем України
03 листопада 2022 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Першого Українського Міжнародного Банку», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Базалицького Р.В. звернувся до суду з позовом до АТ «Першого Українського Міжнародного Банку», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 17.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68192385, якою розпочато примусове стягнення заборгованості за виконавчим написом № 50605 виданим 24.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 68192385 боржником є позивач, в рамках якого звернено стягнення з боржника в розмірі 23 384,74 грн. на користь АТ «Першого Українського Міжнародного Банку». Позивач не отримував від відповідача вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитними договорами, шляхом вчинення виконавчого напису. Нотаріусом в свою чергу не було перевірено надіслання такої вимоги стягувачем і отримання її позивачем, що унеможливило подання стягувачем нотаріусу обґрунтованої заяви про вчинення виконавчого напису, а також приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірності суми та не було перевірено документи, на підставі яких така сума була вказана. За таких обставин позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою від 06.09.2022 року позовну заяву призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою судді від 06.09.2022 було забезпечено позов, шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 50605 вчиненим 24.12.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Першого Українського Міжнародного Банку» заборгованість в загальному розмірі 23 384,74 грн.
Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
В тому числі, судом було витребувано від Приватного нотаріуса КМНО Бригіди В.О. засвідчені належним чином копії всіх матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 50605 від 24.12.2021 р.
28.09.2022 року на електронну адресу від представника позивача - адвоката Базалицького Р.В. надійшла заява про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Представник відповідача АТ «Першого Українського Міжнародного Банку» повідомлений про розгляд судом даного провадження належним чином. 12.10.2022 року на електронну адресу суду представником відповідача подано заяву про визнання позовних вимог.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення поштової кореспонденції суду, про що свідчить відмітка про її отримання. 19.10.2022 року на адресу суду надійшли витребувані ухвалою суду документи, а саме: завірені належним чином копії виконавчого напису, вчиненого 24.12.2021 року, зареєстрованого в реєстрі № 50605, а також документи на підставі яких його було вчинено.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення поштової кореспонденції суду,про що свідчить відмітка про її отримання. Будь - яких пояснень з приводу вимог позовної заяви не надала.
Суд, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом 24.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 50605, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Першого Українського Міжнародного Банку», заборгованість в розмірі 23 384,74 грн.
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. 17.07.2022 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68192385 про стягнення з ОСОБА_2 на Акціонерного товариства «Першого Українського Міжнародного Банку», заборгованість в розмірі 23 384,74 грн. та 19.01.2022 року постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.6 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримав, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги стягувача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Нотаріусом, в свою чергу, не було надано суду доказів, що було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
В матеріалах нотаріальної справи, яка надана Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. відсутній оригінал кредитного договору №2001292943501 від 17.04.2019 року, а також докази надіслання стягувачем вимоги про усунення порушень на підставі якого був вчинений виконавчий напис № 50605.
Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов'язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
Як зазначено в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, у зв'язку з чим, оспорювальний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.
Вказані доводи позивача відповідач у своїй заяві підтримав в повному обсязі.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, той факт, що сторона відповідача позовні вимоги визнала, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст.ст 141, 142 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору за подачу позову у розмірі 496,20 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 248,10 грн..
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 18, 203ЦК України, ст.ст.10, 12, 76, 77-81, 89, 141, 265, 274, 279- 280, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24.12.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований у реєстрі за №50605, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Першого Українського Міжнародного Банку» заборгованість в розмірі 23 384, 74 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Першого Українського Міжнародного Банку» (Код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) на користь держави витрати по сплаті судового збору за подачу позову у розмірі 496,20 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 248,10 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 10.11.2022.
Суддя: Т.А.Зотько