Справа №712/3638/22
Провадження №1-кп/712/551/22
10 листопада 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єфремівка Якимівського району Запорізької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, з освітою середньою, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 20.08.1992 Акимівським р/с Запорізької області, за ч. 2 ст. 141 КК України до 1 року позбавлення волі; 10.10.1994 Акимівським р/с Запорізької області, за ч. 1 ст. 141 КК України до 2 років позбавлення волі; 02.10.1997 Акимівським р/с Запорізької області, за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі; 22.10.2001 Акимівським р/с Запорізької області, за ч. 2 ст. 395, ч. 2 ст. 185, ст. 42 КК України до 2 років позбавлення волі; 22.10.2004 Мелітопольським м/с Запорізької області, за ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. 70, КК України до 3 років позбавлення волі; 22.10.2004 Мелітопольським м/с Запорізької області, за ч. 2 ст. 70, ч. 2 ст. 395, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 69, ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі; 22.10.2004 Мелітопольським м/с Запорізької області, за ч. 2 ст. 286, ст. 69, ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 17.08.2007 Акимівським р/с Запорізької області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 12.03.2008 Мелітопольським м/с Запорізької області, за ст. 395 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі; 12.10.2011 Акимівським р/с Запорізької області, за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 23.05.2017 Мелітопольським м/с Запорізької області, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі, вирок скасовано Апеляційним судом Запорізької області засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185,ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 6 років 5 місяців; 05.03.2021 звільнений по відбуттю покарання
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_4 , близько 11:00 годин 18.09.2022, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеному Указом Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому продовжений до 21.11.2022 включно, наблизився до потерпілої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та шляхом ривка, зірвав належну їй наплічну сумку, в якій знаходилися особисті речі, а саме: мобільний телефон у корпусі білого кольору моделі HTC 820G (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ),вартість якого, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-22/10449-ТВ від 30.09.2022, станом на 06.09.2022 становить442 гривні 50 копійок, після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 442 гривні 50 копійок.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив обставини вказані вище щодо часу, місця, мети, способу вчинення ним кримінального правопорушення, не оспорював та дав показання, які відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті. Повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його вину, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Обвинувачений щиро кається, просив суд суворо не карати. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст тих обставин, які він не оспорює, чи є добровільною та істинною його позиція, а також роз'яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, сторони будуть позбавлені права в апеляційному порядку оскаржити обставини, які не оспорювалися.
Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України повністю доведена.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за:
- ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Згідно з ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, зокрема, характер діяння, обстановки, способу, місця і часу їх вчинення.
З урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, наявністю обставин, що пом'якшують, та відсутністю обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого та індивідуальних властивостей обвинуваченого, зокрема його віку, способу життя, а саме того, що ОСОБА_4 не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває, раніше був засуджений за аналогічні злочини, має не зняту та непогашену судимість, суд приходить до висновку, що його виправлення можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства.
При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, обвинуваченому ОСОБА_4 .
Виходячи зі змісту ст. 69 КК України, призначення більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції відповідної норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом'якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.
При цьому у даному випадку, з огляду на матеріали кримінального провадження, з урахуванням особи винного, встановлені судом обставини хоча і пом'якшують покарання, проте не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та не можуть бути підставою для застосування положень ст. 69 КК України.
Положеннями ч. 1 ст. 75 КК України визначено, що, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У межах реалізації дискреційних повноважень суд вправі застосувати ст. 75 КК України та звільнити особу від відбування покарання з випробуванням за наявності передбачених цією статтею обов'язкових умов та достатніх підстав для висновку про можливість виправлення винного без відбування покарання.
Отже, суд, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, те що ОСОБА_4 був засуджений за аналогічні злочини, належних висновків не зробив, і вважає за неможливим застосувати вищезгадані вимоги ст. 69, 75 КК України до останнього.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
Крім того, суд виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування, у сумі 755,12 грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 186 КК України у вигляді 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Початок терміну відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 11.11.2022, зарахувавши обвинуваченому строк попереднього ув'язнення з 21.09.2022 по 10.11.2022.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи, у сумі 755,12 грн.
Речові докази, а саме: мобільний телефон моделі HTC 820G (IMEI1: НОМЕР_1 ,IMEI2: НОМЕР_2 , який знаходиться в камері зберігання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області повернути за належністю ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1